Постанова № 9886192, 27.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 травня 2010 р. № 2-а- 42350/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Єлісєєва А.В.,

представника відповідача - Нос В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Грикар-А.П.С." до Харківської митниці, Головного управління державного казначейства України в Харківській області, третя особа - Головне управління державного казначейства України у м. Києві про визнання недійсним рішення, стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірнє підприємство "Грикар А.П.С." звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, визнати недійсним Рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товару № 800000017/2009/002922/1 від 29.09.2009 р.; визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29.09.2009 року № 800000002/9/000188 прийняту Харківською митницею 28.09.2009 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Грикар А.П.С." надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 44 208,45 грн.; та витрати по сплаті судового збору у розмірі 453,48 грн. В обґрунтування позову позивач вказав, що дії по визначенню метода 6 (резервного) митного оформлення, а також висновки відповідача викладені в картці відмови та рішення є незаконними та необґрунтованими, а тому, на думку позивача, підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник першого відповідача - Харківської митниці, в судовому засідання проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник другого відповідача - Головного управління державного казначейства України в Харківській області та третьої особи на стороні відповідача - Головне управління державного казначейства України у м. Київі в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Таким чином, суд вважає, за можливе розглядати справу без участі представника другого відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Суд вислухавши представника позивача, представника першого відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, 29.09.2009 року шляхом видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000002/9/000188 відділом митного оформлення № 2 Харківської митниці було відмовлено Дочірньому підприємству "Грикар А.П.С." в митному оформленні товарів відповідно до наданої вантажної митної декларації № 800000002/2009/214386 (надалі ВМД) від 28.09.2009 р. з причин: необхідність внесення змін в гр. 12,45 ВМД після прийняття до митного оформлення (ст.90 МКУ) відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002922/1 від 29.09.2009 р.

Також судом встановлено, що приводом для відмови у митному оформленні, за думкою відповідача-1, стало неправильне визначення позивачем митної вартості товару.

На підставі відмови Відповідач-1 виніс Рішення № 800000017/2009/002922/1 від 29.09.2009 р. про визначення митної вартості товару відповідно ст. 269 Митного кодексу України, тобто із застосуванням методу визначення митної вартості 6 - за наявністю у програмно-інформаційному комплексі Держмитслужби України «Цінова інформація при визначенні митної вартості» даних щодо митної вартості ідентичних товарі (ЦБД ЄАІС ДМСУ). У вказаному рішенні Відповідача-1 митну вартість збільшено з 149 481,53 грн. (визначених за ціною контракту) до 370 523,76 грн.

Як встановлено судом в зв'язку з тим, що позивачу необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром, останній здійснив митне оформлення, внаслідок чого товар був оформлений 29.09.2009 р. за митною вартістю, визначеною Відповідачем-1 в Рішенні № 800000017/2009/002922/1 від 29.09.2009 р. у розмірі 370 523,76 грн. (ВМД № 800000002/9/214458).

28.09.2009 р. Дочірнім підприємством "Грикар А.П.С." до Харківської митниці відповідно до ст. 262 Митного кодексу України було подано митну декларацію № 800000002/2009/214386 і документи для митного оформлення металоконструкції із чорних металів для технічних приміщень, зовнішні ворота (із чорних металів оцинковані) із частинами рамочного знімача воріт у кількості 6 штук, призначених для технічних приміщень (надалі - Товар), що переміщуються через митний кордон України, які ДП "Грикар А.П.С." придбало згідно контракту № 1/U/2009 від 01.06.2009 р.

Як встановлено судом, митна вартість товару позивачем була визначена за ціною контракту № 1/U/2009 від 01.06.2009 р., щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а також позивачем до митного органу буди надані необхідні документи для її підтвердження, а саме: ВМД № 800000002/9/214386; CMR № 026869; інвойс № DEX/007/2009; специфікація поставки - пакувальний лист від 22.09.2009р. к інвойсу № DEX/007/2009 від 15.09.2009р.; довідка про транспортні витрати № б/н від 21.09.2009р.; контракт (із додатками) № 1/U/2009 від 01.06.2009 р., додаток № 1 до контракту; прайс-лист виробника; експортна декларація країни відправлення № MRN 09PL432040110D3287 від 23.09.2009 року.

Крім цього судом встановлено, що згідно Контракту № 1/U/2009 від 01.06.2009 р. позивачу було поставлено товар за умовами FCA (франко перевізник), м. Грудзондз, Польща, у відповідності до офіційних Правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС, редакція 2000. Ціна контракту була визначена за умовами FCA (франко перевізник), м. Грудзондз, Польща, і при митному оформленні товару його митну вартість Позивач визначав за обумовленою ціною.

Суд, аналізуючи вищенаведене, приходить до висновку, що висновки відповідача-1 не є обґрунтованими, оскільки не відповідають нормам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 259 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно ст. 266 МКУ визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, передбачені у ст. 266 Митного Кодексу України. Даною статтею передбачено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Харківська митниця зазначила, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 МКУ шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено або за наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на виробництво, і зазначив, що при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості металоконструкції із чорних металів для технічних приміщень, зовнішні ворота (із чорних металів оцинковані) із частинами рамочного знімача воріт у кількості 6 штук з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, інформація про які міститься в Центральній базі ЄАІС ДМСУ, виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Однак, в обґрунтування своїх тверджень і прикладів з порівняння заявленої позивачем митної вартості товару із цінами на такий товар по фактах митного оформлення іншими митницями України, Харківська митниця документів не надала. Не підтверджено Харківською митницею і факту заниження митної вартості оцінюваного товару із рівнем подібного товару того ж виробника.

З доданих відповідачем-1 до заперечення документів не вбачається, що розмитнення товару, який ввезений позивачем, проводилось раніше за вищою ціною другими контрагентами.

Харківська митниця не обґрунтувала неможливість визначення митної вартості товару за методом 1. Висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, та обґрунтування з цього, відповідачем-1 не зроблено. При визначенні митної вартості відповідачем також не зроблено висновок та не обґрунтовано про неможливість використання наступного методу визначення митної вартості відповідно до ст. 266 МКУ.

Також суд зазначає, що підстави застосування першого методу визначення митної вартості товару регламентується ст. 267 МКУ. Зокрема перший метод застосовується, якщо немає обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання товарів, що оцінюються, за винятком тих, які вводяться або вимагаються законом, обмежують географічний регіон, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), або неістотно впливають на ціну товару (у законодавстві України не існує будь-яких обмежень щодо імпорту вказаних у декларації товарів); продаж (відчуження) та ціна угоди не залежить від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати (митний орган на назвав будь-яких умов, які б унеможливлювали визначення вартості цих товарів); жодна частина прибутку від будь-якого наступного перепродажу, реалізації чи використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця учасники угоди не є взаємозалежними особами. З даного виду товарів державне регулювання цін не здійснюється, тобто відсутні будь-які обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом. Тому, суд дійшов висновку про те, що вимоги ст. 267 МКУ про те, що використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально, позивачем дотримано.

Суд, також, дійшов висновку, що посилання митного органу на здійснення коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки така підстава для коригування митної вартості не передбачена зазначеною нормою.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.

Судові витрати слід покласти на відповідача-1 відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Грикар-А.П.С." до Харківської митниці, Головного управління державного казначейства України в Харківській області, третя особа - Головне управління державного казначейства України у м. Києві про визнання недійсним рішення, стягнення суми - задовольнити.

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000002/9/000188 від 28.09.2009 року.

Скасувати Рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/002922/1 від 29.09.2009 року про визначення митної вартості товарів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Грикар-А.П.С." (код ЄДРПОУ 31465149, р/р 26002070113 в ХФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727) надмірно сплачений податок на додану вартість у загальній сумі 44208.45 грн. ((сорок чотири тисячі двісті вісім гривень сорок п"ять копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Грикар-А.П.С." судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 31.05.2010 року.

СуддяМ.Д. Кухар