Рішення № 98860216, 20.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року справа № 580/1714/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О., розглянувши у письмовому провадженні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту населення Черкаської облдержадміністрації про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту захисту населення Черкаської облдержадміністрації (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у заміні посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 на посвідчення нового зразка;

- зобов`язати відповідача видати позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, категорії 1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до Висновку обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії від 14.08.20l І №11737 позивачу встановлено захворювання пов`язане з дією іонізованого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС. іонізованого випромінювання та інших шкідливі І чинників внаслідок аварії на ЧАЕС. Позивачу 29.12.2006 видали посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорії 1). Відповідач листом від 20.10.2020 №899 відмовив позивачу у видачі посвідчення нового зразка. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує її права.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №580/1714/21.

Ухвалою суду від 17.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 05.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому зазначено, що Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виявлено, що у справі позивача відсутні документи щодо перебування на території зони посиленого радіологічною контролю, які б підтверджували статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідач зазначає, що підставою для визначення статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях є довідка про період проживання (навчання, роботи) на цих територіях. Оскільки з дня аварії на Чорнобильській АЕС позивач прожила на території радіоактивного забруднення лише 3 роки 4 місяці, підстави для визначення їй статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи відсутні.

В матеріалах справи міститься відповідь на відзив у якому позивач зазначає, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими. З вказаних підстав просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 09 год 00 хв 20 липня 2021 учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи містяться клопотання про розгляд справи без участі позивача та відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги неявки в судове засідання сторін, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 (4 категорії) виданого 08 червня 1994 року є особою, яка постійно проживає або постійно працює на території посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до висновку обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії Черкаської обласної лікарні від 14.08.2006 №11737 позивачу встановлено діагноз "менінгіома ділянки ската та верхівки пірамідки скроневої кістки зліва та зроблено висновок, що вказане захворювання пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 (1 категорії), виданого 29 грудня 2006 позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

29.12.2009 позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв`язку з захворюванням пов`язаним з дією іонізовананого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою №016313, виданою Спеціалізованою радіологічною МСЕК Комунального закладу "Черкаський обласний центр МСЕК".

Згідно вкладки №689547 С до посвідчення громадянки, яка постаждала внаслідок Чорнобильської катастрофи карегорії 1 серії НОМЕР_2 , виданої 21 січня 2010 року позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи.

Листом Департаменту захисту населення Черкаської облдержадміністрації від 20.10.2020 №899 позивачу повідомлено, що при розгляді справи позивача щодо заміни посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_3 встановлено, що до потерпілих належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. Під час перевірки справи позивача виявлено відсутність довідки Звенигородської районної державної адміністрації щодо постійного перебування на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Рекомендовано позивачу з метою встановлення факту постійною поживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю звернутися до судових органів, а потім - до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання.

Вважаючи відмову відповідача щодо видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, категорії 1 протиправною, позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 (далі - Закон №796).

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

З посвідчення серії НОМЕР_1 (4 категорії) виданого 08 червня 1994 року вбачається, що позивач є особою, яка постійно проживає або постійно працює на території посиленого радіоекологічного контролю. Належних та допустимих доказів того, що видане позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії є недійсними відповідачем до суду не надано.

За вказаних обставин суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач прожила на території посиленого радіоекологічного контролю менше чотирьох років.

Відповідно до п. 2 аб. 1 статті 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, зокрема, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з ст. 14 Закону №796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;

2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;

3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;

- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році,

а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:

- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.

Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов`язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв`язок встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до статті 12 Закону №796 причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновку обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії Черкаської обласної лікарні від 14.08.2006 №11737 позивачу встановлено діагноз "менінгіома ділянки ската та верхівки пірамідки скроневої кістки зліва та зроблено висновок, що вказане захворювання пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС. Згідно з довідкою від 29.12.2009 №016313, виданою Спеціалізованою радіологічною МСЕК Комунального закладу "Черкаський обласний центр МСЕК" позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв`язку з захворюванням пов`язаним з дією іонізовананого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС.

Абзацом третім пункту 3 Порядку №551 встановлено, що особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (категорія 1) серії Б синього кольору.

Згідно з абзацом першим пункту 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Відповідно до абзаців п`ятого, шостого пункту 11 Порядку №551 посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою; хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи - на підставі висновку уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ, та акта за формою Н-1.

Отже, підставою для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, віднесеної до 1 категорії, щодо якої встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, є довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Підставою для відмови позивачу в наданні статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 відповідачем зазначено те, що вона прожила на території посиленого радіоекологічного контролю менше чотирьох років.

Суд зазначає, що Закон №796 та Порядок №551 не містить положень згідно яких особи хворі на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи зобов`язані надавати довідку щодо постійного перебування на території зони посиленого радіоекологічного контролю та доводити факт проживання на даній території не менше чотирьох років.

Для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №379/298/17 , від 10.10.2019 у справі №810/2155/17,

У зв`язку з тим, що позивач має статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території посиленого радіоекологічного контролю (посвідчення серії НОМЕР_1 4 категорії, видане 08 червня 1994 року), особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення серії НОМЕР_2 1 категорії, видане 29 грудня 2006) та якій встановлено причинний зв`язок інвалідності за наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (висновок обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії Черкаської обласної лікарні від 14.08.2006 №11737), відсутність довідки органу місцевого самоврядування щодо постійною поживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю не може бути перешкодою для визнання її потерпілою від Чорнобильської катастрофи з видачею відповідного посвідчення.

З матеріалів справи вбачається, що листом Департаменту захисту населення Черкаської облдержадміністрації від 20.10.2020 №899 позивачу фактично відмовлено у видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною відмову відповідача у видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача видати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, категорії 1, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 65 Закону №796 видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року №551 передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечує своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача видати позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, категорії 1.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Департаменту захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації щодо заміни ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 на посвідчення нового зразка.

Зобов`язати Департамент захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОу 03195719) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, категорії 1 нового зразка.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест рішення виготовлено 06 серпня 2021 року.

Суддя С.О. Кульчицький