Рішення № 98857394, 09.08.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3125/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або позивач) до Рубіжанської міської ради Луганської області (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати противоправною бездіяльність Рубіжанської міської ради Луганської області, виражену у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність;

- зобов`язати Рубіжанську міську раду Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу кадастровий номер 4421680700:01:001:0084 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Рубіжанської міської ради Луганської області з заявою № б/н про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу кадастровий номер 4421680700:01:001:0084 з додатками, а саме: копією паспорту та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків та графічними матеріалами з бажаним місцем розташування земельної ділянки.

У травні 2021 на адресу позивача надійшов лист за № 012-168/2941 від 18.05.2021 Рубіжанської міської ради Луганської області, в якому відповідач зазначив, що земельна ділянка, що зазначена на графічних матеріалах, які додані до заяви відповідно до даних державного земельного кадастру враховується в користуванні іншої особи, у зв`язку із чим у Рубіжанської міської ради відсутні правові підстави надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, на території Рубіжанської міської територіальної громади поблизу с. Булгаківка.

З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідачем умисно порушуються права та законні інтереси людини та громадянина України у сфері земельних відносин, виражені у формі противоправної бездіяльності органів місцевого самоврядування, а саме у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.

15.07.2021 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову з огляду на таке (а.с. 47-49).

23.04.2021 до Рубіжанської міської ради звернулася ОСОБА_1 з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, в районі села Булгаківка, в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер земельної ділянки 4421680700:01:001:0084.

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 було встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» вищезазначену земельну ділянку було передано до земель комунальної власності Рубіжанської міської ради Луганської області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства загальною площею 57,5494 га.

Місце розташування земельної ділянки, яка зазначена на графічних матеріалах, що були додані до заяви ОСОБА_1 співпадає з місцем розташування земельної ділянки, яка відповідно до державного акту на право постійного користування серія І-ЛГ № 017913 від 27 грудня 2001 знаходиться в користуванні ОСОБА_3 , для ведення фермерського господарства.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що земельною ділянкою, яка зазначена у заяві ОСОБА_1 , вже було здійснено розпорядження відповідно до статті 122 Земельного кодексу України шляхом передачі її у постійне користування та відсутність погодження (згоди) землекористувача ( ОСОБА_3 ) на вилучення земельної ділянки, позивачу було надано письмову відповідь в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

Вказана відповідь від 18.05.2021 за № 012-168/2941 була надіслана ОСОБА_4 поштою у встановлені законом строки та отримана нею, що позивачем не заперечується.

Зауважив, що клопотання позивача надійшло до Рубіжанської міської ради через загальний відділ, а тому їй обов`язково мала бути надана відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян», але при цьому надання вказаної відповіді не виключає подальший розгляд питання на сесії Рубіжанської міської ради.

Відділом земельних відносин Рубіжанської міської ради 29.06.2021 було розроблено та розміщено на офіційному веб-сайті Рубіжанської міської ради Луганської області, за посиланням htips://rmr.uov.ua/doc/14555/, проект рішення «Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

В місячний строк вказане рішення не було винесено на розгляд сесії у зв`язку з великою завантаженістю відділу земельних відносин.

Винесення проекту рішення «Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» на розгляд постійної депутатської комісії Рубіжанської міської ради заплановано на 14.07.2021, після чого, у разі надання комісією відповідної рекомендації, питання буде винесено на найближче пленарне засідання сесії Рубіжанської міської ради, яке, наразі, відбудеться орієнтовно 15.07.2021.

Проте, докази винесення питання на розгляд постійної депутатської комісії та скликання сесії наразі не можуть бути надані відповідачем суду, оскільки вони будуть створені лише 12-14 липня 2021 року, а саме розпорядження про скликання сесії та затвердження порядку денного сесії, протокол засідання постійної депутатської комісії.

З огляду на викладене зауважив, на думку відповідача, після прийняття Рубіжанською міською радою рішення «Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», будуть наявні підстави для закриття провадження у справі.

Стосовно стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу, зазначив наступне.

Чинне законодавство не регламентує можливість покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у випадку закриття провадження у справі.

Крім того, станом на теперішній час позивачем не надано суду доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у тому числі склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги). Внаслідок того, що витрати на правничу допомогу адвоката документально не підтверджені, вони не можуть підлягати відшкодуванню.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу за рахунок відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 19.07.2021 представником відповідача через канцелярію суду надано до матеріалів справи рішення Рубіжанської міської ради Луганської області восьмого скликання від 15.07.2021 № 13/22 «Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яке було прийнято за наслідками розгляду заяви позивача від 22.04.2021 (а.с. 64-65).

Ухвалою суду від 22.06.2021 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 18-19).

Ухвалою суду від 02.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Рубіжанської міської ради Луганської області про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.37-38).

Ухвалою суду від 08.07.2021 Рубіжанській міській раді Луганської області встановлено строк до 14.07.2021 для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.43).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

23.04.2021 за вх. № 8 до Рубіжанської міської ради Луганської області надійшло клопотання ОСОБА_1 від 22.04.2021 № б/н про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу кадастровий номер 4421680700:01:001:0084. Разом з вказаним клопотання позивачем було надано: копію паспорту та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків та графічний матеріал з бажаним місцем розташування земельної ділянки (а.с.10-11).

Листом № 012-168/2941 від 18.05.2021 на вищевказану заяву позивача, Рубіжанська міська рада Луганської області повідомила про те, що земельна ділянка, що зазначена на графічних матеріалах, які додані до заяви, відповідно до даних державного земельного кадастру враховується в користуванні іншої особи, у зв`язку із чим у Рубіжанської міської ради відсутні правові підстави надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, на території Рубіжанської міської територіальної громади поблизу с. Булгаківка (а.с.12).

На час розгляду справи, рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області від 15.07.2021 № 13/22 «Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» питання надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в районі села Булгаківка, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4421680700:01:001:0084, вирішено розглянути після надання заявницею відповідного погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки 2,0000 га та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до Рубіжанської міської ради із відповідним клопотанням та додати до нього матеріали і документи, які визначені частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, зокрема графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та відповідне погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки 2,0000 га (а.с.65).

Водночас, підставою для звернення до суду ОСОБА_1 із даним позовом є бездіяльність відповідача щодо не розгляду на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, визначаючись щодо заявлених позовних вимог та заперечень відповідача, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства.

Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 8.10.2018 у справі №813/481/17, від 18.10.2018 у справі №527/43/17, від 25.02.2019 у справі №347/964/17 та від 22.04.2019 у справі №263/16221/17.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами першою та другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, в силу Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні, віднесено до виключної компетенції виконавчих органів міської ради.

Матеріалами справи встановлено, що стосовно клопотання позивача від 23.04.2011 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідач, Рубіжанська міська рада Луганської області, у визначений законом місячний строк, не ухвалила жодного рішення, оскільки лист від 18.05.2021 № 012-168/2941 відповідача щодо розгляду зазначеного клопотання позивача не є рішеннями про відмову в задоволенні такого клопотання з підстав, визначених частиною 7 статті 118 ЗК України, як і не є рішеннями про надання такого дозволу.

У відповідності до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, отримавши 23.04.2021 клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення у приватну власність земельної ділянки, відповідач не прийняв рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи його відмову.

Таким чином, клопотання ОСОБА_1 не було вирішено Рубіжанською міською радою у встановленому законом порядку та строк.

Відсутність будь-якого рішення щодо розгляду клопотання позивача від 23.04.2021 на момент звернення позивача до суду із даним позовом є протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування та не може визнаватись такою, що вчинена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Отже, вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача є обгрунтованими.

В свою чергу, наявна протиправна бездіяльність з боку Рубіжанської міської ради Луганської області відповідача виключає підстави для закриття провадження у справі, у зв`язку із чим доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Що стосується вимог позову про зобов`язання Рубіжанську міську раду Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу кадастровий номер 4421680700:01:001:0084, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками розгляду клопотання позивача від 23.04.2021, Рубіжанською міською радою Луганської області 15.07.2021 винесено рішення № 13/22 «Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», відповідно до якого питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в районі села Булгаківка, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4421680700:01:001:0084, вирішено розглянути після надання заявницею відповідного погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки 2,0000 га та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до Рубіжанської міської ради із відповідним клопотанням та додати до нього матеріали і документи, які визначені частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, зокрема графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та відповідне погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки 2,0000 га (а.с.65).

Водночас, рішення відповідача від 15.07.2021 № 13/22 «Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» не є предметом розгляду в даній справі, а тому правова оцінка йому судом не надається.

Оскільки на час розгляду справи, відповідачем в установленому законом порядку розглянуто клопотання позивача із винесенням відповідного рішення, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області щодо не розгляду в місячний строк клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт 2 частини третьої статті 134 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Відповідно до частин шостой та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Суд зазначає, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Натомість, відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надано. При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не надано суду доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у тому числі склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги), внаслідок чого витрати на правничу допомогу адвоката документально не підтверджені, а тому не підлягають відшкодуванню.

В свою чергу, позивачем надано договір б/н від 09.06.2021 (далі Договір) про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Корнієнко М.І. (а.с.13).

Пунктом 4.3 Договору визначено, що за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі протягом 10 робочих днів з моменту набрання законної сили рішення суду по справі…, відповідно до домовленості сторін, а саме за надання правової консультації, зазначеної у пункті 2.2.1 цього договору - 500,00 грн, за складання адвокатом позовної заяви, зазначеної у пункту 2.2.2 цього договору - 4000,00 грн.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору (пункт 5.1 Договору).

09.06.2021 між позивачем та адвокатом Корнієнко М.І. складено та підписано акт виконання робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 09.06.2021, з якого вбачається, що адвокатом Корнієнко М.І. було витрачено 09.06.2021 усього 6 годин для надання правничої допомоги ОСОБА_1 (консультація з 09-00 до 10-00 год. та складання позовної заяви - з 10-00 до 15-00 год) та ОСОБА_1 прийнято роботи (послуги) за договором про надання правничої допомоги від 09.06.2021 (а.с.14).

Також, актом приймання-передачі за договором про надання правничої допомоги від 09.06.2021 підтверджено передачу адвокатом Корнієнко М.І. та прийняття ОСОБА_1 позовної заяви до Луганського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області (а.с.15).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами понесенні ним судові витрати на правничу допомогу у сумі 4500,00 грн.

Твердження відповідача щодо не доведення позивачем здійснення витрат на правничу допомогу внаслідок відсутності доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат на увагу не заслуговують, оскільки КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Зазначение узгоджується із правовим висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 21.01є2021 по справі № 280/2635/20.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальній сумі 908,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути витрати зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Рубіжанської міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 26023286, пл.Володимирська, 2, м.Рубіжне, Луганська область, 93011) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Рубіжанської міської ради Луганської області щодо не розгляду в місячний строк клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанської міської ради Луганської області витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян