Постанова № 9885551, 07.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 року о 16 год. 46 хв. Справа № 2а-2034/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріГорбовій І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь», м. Запоріжжя

до відповідача-1: Запорізької митниці, м. Запоріжжя

до відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій

області, м. Запоріжжя

про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправними

дій та стягнення надмірно сплачених митних платежів,

за участю представників сторін:

від позивача: Чулой І.С., довіреність № 20-568 від 27.04.2010 р.

від відповідача-1: Прокофєв С.А., довіреність № 07-01-14-23/5970 від 24.12.2009 р.

від відповідача-2: не зявився -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжсталь» звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару № № 112000006/2010/000190/1 від 11.03.2010 р., 112000006/2010/000204/1 від 15.03.2010 р., 112000006/2010/000203/1 від 15.03.2010 р.; зобовязати Запорізьку митницю вчинити дії, а саме здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформлені товарів по ВМД №№ 112030000/0/006078 від 11.03.2010 р., 112030000/0/006507 від 15.03.2010 р., 112030000/0/006508 від 15.03.2010 р. за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються). В обґрунтування позову товариство посилається на те, що Запорізька митниця, визначаючи митну вартість товару за методом оцінки № 6 резервний метод діяла не у спосіб, визначений законом, оскільки з граф 33 оскаржуваних рішень вбачається, що підставою для їх винесення було те, що «у митного органу наявна інформація про вартість операції з подібними та аналогічними товарами». Вказує, що є цілком не зрозумілим той факт, що при наявності інформації щодо подібних та аналогічних товарів митницею було застосовано метод № 6, а не 2 та 3 методи.

17 травня 2010 р. ВАТ «Запоріжсталь» подало заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 11108 ), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару №№ 112000006/2010/000190/1 від 11.03.2010 р., 112000006/2010/000204/1 від 15.03.2010 р., 112000006/2010/000203/1 від 15.03.2010 р.; визнати протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови в поверненні ВАТ «Запоріжсталь» суми митних та інших платежів в розмірі 23393,47 грн., надмірно сплачених до бюджету по ВМД №№ 112030000/0/006078 від 11.03.2010 р., 112030000/0/006507 від 15.03.2010 р., 112030000/0/006508 від 15.03.2010 р.; стягнути з державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжсталь» 23393,47 грн.

В судовому засіданні 19.05.2010 р., за клопотанням представника позивача, до участі у справі як відповідач-2 було залучено Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області.

25 травня 2010 р. позивачем подано уточнений адміністративний позов (вх. № 11897) в якому ВАТ «Запоріжсталь» просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару №№ 112000006/2010/000190/1 від 11.03.2010 р., 112000006/2010/000204/1 від 15.03.2010 р., 112000006/2010/000203/1 від 15.03.2010 р.; визнати протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови в поверненні ВАТ «Запоріжсталь» суми митних платежів в розмірі 23393,47 грн., надмірно сплачених до бюджету по ВМД № 112030000/0/006078 від 11.03.2010 р., 112030000/0/006507 від 15.03.2010 р., 112030000/0/006508 від 15.03.2010 р.; стягнути з державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжсталь» суму надмірно сплачених до бюджету митних платежів по ВМД №№ 112030000/0/006078 від 11.03.2010 р., 112030000/0/006507 від 15.03.2010 р., 112030000/0/006508 від 15.03.2010 р. в розмірі 23393,47 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на його задоволенні.

Запорізька митниця адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 22.04.2010 р. зазначає, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено подані для митного оформлення документи, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей, зазначених у документах, поданих для підтвердження митної вартості товару. Вказує, що згідно вимог п. 11 постанови КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 на зворотному боці декларацій митної вартості було зроблено записи вимог щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Як зазначає відповідач, оскільки декларантом в установлений строк не були надані додаткові документи в повному обсязі, які підтверджують митну вартість, було здійснено митну оцінку товару за методом № 6. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В доповненнях до заперечень від 21.05.2010 р. відповідач-1 зазначив, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг та сплатити податки і збори згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. Вказує, що оскільки позивач не виконав вимог ст. 264 МК України, митниця правомірно відмовила у поверненні надмірно сплачених платежів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених вище.

Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області позовні вимоги не визнає та вказує, що Порядок повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, затверджених спільним наказом Державної митної служби та Державного казначейства України від 20.07.2007 р. № 661/147 передбачає, що повернення митних платежів з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновку митного органу. Зазначає, що оскільки відповідний висновок від Запорізької митниці щодо повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів у сумі 23393,47 грн. на адресу Головного управління не надходив, то підстави для перерахування коштів у Головного управління відсутні. Також просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника управління.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

15 січня 2010 року між ВАТ «Запоріжсталь» та фірмою «Calderys Deutschland GmbH&Co.OHG» (Нойвид, Німеччина) було укладено контракт № ВП.1323.37515.10.18И, відповідно до якого фірма «Calderys Deutschland GmbH&Co.OHG» взяла на себе зобовязання поставляти ВАТ «Запоріжсталь» вогнетривкий бетон.

На виконання умов контракту, фірма «Calderys Deutschland GmbH&Co.OHG» у березні 2010 року поставила на ВАТ «Запоріжсталь» вогнетривкий бетон, загальною вагою 49600 тон, вартістю 1050,00 євро за тону.

При митному оформлені товару (вогнетривкий бетон), який надійшов за контрактом для ВАТ «Запоріжсталь» на Запорізьку митницю митний пост «Запоріжсталь» були подані ВМД № 112030000/0/005979 від 10.03.2010 р., № 112030000/0/006486 від 15.03.2010 р., № 112030000/0/006487 від 15.03.2010 р. для митного оформлення вантажу у режимі імпорт. ВАТ «Запоріжсталь» визначило митну вартість в розмірі відповідно до ціни угоди (метод № 1) у розрахунку 1050,00 грн. євро за тону, виходячи з ціни, встановленої у контракті на умовах поставки DDU - Запоріжжя, митний пост «Запоріжсталь», Україна.

10 та 15 березня 2010 року відповідно, Запорізькою митницею на зворотному боці декларацій митної вартості (ДМВ-1) зроблено запис вимог щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

В ті ж дні, декларант надав додаткові документи та вчинив записи про неможливість надання інших.

Рішеннями від 11.03.2010 р. № 112000006/2010/000190/1, від 15.03.2010 р. № 112000006/2010/000204/1 від 15.03.2010 р., від 15.03.2010 р. № 112000006/2010/000203/1 Запорізька митниця визначила митну вартість товару за резервним методом відповідно до ст. 273 Митного кодексу України.

У звязку із безперервним виробництвом на ВАТ «Запоріжсталь» та терміновою потребою у товарі, на підставі визначеної відповідачем митної вартості товару, позивач здійснив митне оформлення вантажу шляхом подання ВМД № 112030000/0/006078 від 11.03.2010 р., 112030000/0/006507 від 15.03.2010 р., 112030000/0/006508 від 15.03.2010 р. та сплативши митні платежі та збори згідно нової ціни.

Не погоджуючись із рішеннями Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів від 11.03.2010 р. № 112000006/2010/000190/1, від 15.03.2010 р. № 112000006/2010/000204/1 від 15.03.2010 р., від 15.03.2010 р. № 112000006/2010/000203/1, ВАТ «Запоріжсталь» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 261 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Частиною 2 статті 262 Митного кодексу України встановлено, що порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки (ч. ч. 1, 3 ст. 264 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Стаття 266 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

·за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

·за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

·за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

·на основі віднімання вартості (метод 4);

·на основі додавання вартості (метод 5);

·резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.

Наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивач, подавши декларації митної вартості за формою ДМВ-1, визначив митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, відповідно до якої митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Позивачем для митного оформлення вантажу за МВД № 112030000/0/005979 від 10.03.2010 р. було надано: контракт № ВП.1323.37515.10.18И від 15.01.2010 з протоколом розбіжностей від 02.02.2010 р., рахунки (інвойси) №№ NE.10.03.02760/3, NE.10.03.02760/1, NE.10.03.02760/2, сертифікати якості б/н, сертифікати про походження товару №№ А 670091, А 670089, А 670090, ДМВ-1, експортні декларації країни відправлення №№ MRN10DE655116303270Е0, MRN10DE655116348613Е4, MRN10DE655116340335Е0. Крім того, для підтвердження митної вартості товару за ВМД №№ 112030000/0/006486 від 15.03.2010 р., 112030000/0/006487 від 15.03.2010 р. додатково подавались: прас-лист виробника, інформація відносно цін виробника (калькуляція), витяг з каталогу виробника.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

В процесі митного оформлення співробітниками Запорізької митниці були додатково затребувані від позивача за ВМД від 10.03.2010 р. № 112030000/2010/005979 наступні документи: каталоги, специфікації, прейскуранти/прас-листи фірми виробника товару, калькуляція фірми виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Згідно з вимогами п. 13. Постанови КМУ від 20.10.2006 р. № 1766, декларанту з дати ознайомлення із записом надається 10 календарних днів для надання в митний орган додаткових документів.

На виконання вимог Запорізької митниці декларантом ОСОБА_3 додатково було надано наступні документи: прайс від 04.03.2010 р. виробника із перекладом на 1 арк.; інформація щодо калькуляції цін на вогнетривкі матеріали від виробника 04.03.2010 р. із перекладом; тендерна пропозиція постачальника «Calderus» від 10.12.2009 р.; протокол засідання тендерного комітету з питання вибору постачальника вогнетривких мас у 2010 р. для доменного цеху ВАТ «Запоріжсталь» від 22.01.2010 р.; лист «Calderus» б/н від 10.03.2010 р.

Під час митного оформлення товару за ВМД від 15.03.2010 р. № 112030000/2010/006487 співробітниками Запорізької митниці були додатково затребувані від позивача наступні документи: відомості про якісні характеристики товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

На виконання вимог Запорізької митниці декларантом ОСОБА_3 додатково було надано наступні документи: сертифікат контролю якості б/н від 04.03.2010 р.

Під час митного оформлення товару за ВМД від 15.03.2010 р. № 112030000/2010/006486 співробітниками Запорізької митниці були додатково затребувані від позивача наступні документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

На виконання вимог Запорізької митниці декларантом ОСОБА_3 додатково було надано б/н інформація про продукт CALDE tm CAST G 7P.

Аналіз документів, які фактично не були надані ВАТ «Запоріжсталь» для перевірки митницею є висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством та інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Представником позивача до матеріалів справи долучений лист ДП «Держзовнішінформ» вих. № 9/561 від 06.05.2010 р. щодо цінової експертизи бетону вогнетривкого та маси вогнетривкої, виробництва «Calderys Deutschland GmbH&Co.OHG» (Нойвид, Німеччина) встановлено, що контрактна ціна 1.570,00євро/т. для поставки 24,00т. відповідно до специфікації № 1 від 15.01.2010 р. вогнетривкої леточної маси CALDE tm TAP 341 CEM; контрактна ціна 1.931,00 євро/т. для поставки 2,00 т. відповідно до специфікації № 1 від 15.01.2010 р. вогнетривкої інєкційної маси CALDE tm TAP J 240; контрактна ціна 1.050,00 євро/т для поставки 70,00 т. відповідно до специфікації № 1 від 15.01.2010 р. вогнетривкого бетону CALDE tm CAST G 7 P; контрактна ціна 1.680,00євро/т. для поставки 10,00 т. відповідно до специфікації № 2 від 15.01.2010 р. вогнетривкого бетону ACL 022, відповідають цінам фірми-виробника при поставках в Україну за умов постачання DDU Запоріжжя, Україна.

Отже, визначання позивачем митної вартості товару за методом № 1 (ціною угоди щодо товарів, які імпортуються) є обґрунтованим та підтверджується долученими до справи доказами.

При цьому суд вважає, що у митниці не було правових підстав для витребування від позивача додаткових документів, оскільки ВАТ «Запоріжсталь» надало всі необхідні документи у підтвердження митної вартості товару, які відповідають характеру угоди. Тим паче митницею не було встановлено, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару постачальником.

У запереченнях на позов відповідач пояснив, що сумніви у співробітників митниці виникли на підставі того, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялася від рівня митної вартості аналогічних товарів, імпортованих на митну територію України.

Однак, не дивлячись на те, що митниця мала у своєму розпорядженні, за їх твердженням, інформацію про вартість аналогічних товарів, визначила митну вартість товару позивача згідно резервного методу.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто проятгом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням позивачем необхідних документів для визначення митної вартості товару, суд вважає, що Запорізькою митницею не доведено правомірність прийняття рішень з митної оцінки товару №№112000006/2010/000190/1 від 11.03.2010 р., № 112000006/2010/000204/1 від 15.03.2010 р., № 112000006/2010/000203/1 від 15.03.2010 р. за методом № 6. У звязку із викладеним позовні вимоги в цій частині слід визнати законними та обґрунтованими, а оскаржувані рішення Запорізької митниці таким, що підлягають скасуванню.

В іншій частині позову суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером субєкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Заява, зареєстрована у загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач заявою від 30.03.2010 р. вих. № 20/2017958 (чи) звернувся до Запорізької митниці зокрема із вимогами про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих 23393,47 грн.

Запорізька митниця в листі від 30.04.2010 р. вих. № 07-02-09-24/2302 відмовила у перерахунку та повернені коштів у звязку із відсутністю передбачених на те підстав.

Суд вважає, що на час звернення ВАТ «Запоріжсталь» із вимогою до Запорізької митниці щодо повернення надмірно сплачених платежів дійсно були відсутні підстави для здійснення перерахунку та їх поверненні, оскільки самі рішення митниці про визначення митної вартості товару були чинними, не скасовані та за даними обліку митниці переплата за позивачем не рахувалась.

Отже, на час звернення позивача із заявою щодо визнання протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови в поверненні ВАТ «Запоріжсталь» суми митних платежів в розмірі 23393,47 грн., надмірно сплачених до бюджету по ВМД № 112030000/0/006078 від 11.03.2010 р. були правомірними та відповідали вимогам закону.

Суд зауважує, що наразі, після визнання судом протиправними та скасування рішень Запорізької митниці з митної оцінки товару №№112000006/2010/000190/1 від 11.03.2010 р., № 112000006/2010/000204/1 від 15.03.2010 р., № 112000006/2010/000203/1 від 15.03.2010 р. позивач не позбавлений права звернутися до Запорізької митниці із вимогою повернути зайве сплачені митні платежі.

Твердження відповідача про неможливість повернути митні платежі в розмірі 23393,47 грн. надмірно сплачених до бюджету із посилання на положення ст. 264 Митного кодексу України суд до уваги не приймає, оскільки вказаною нормою врегульовано виключно право декларанта на звернення до митного органу з проханням випустити товари у вільний обіг. Тому доводи відповідача про те, що це є обовязком декларанта не ґрунтуються на законі.

Враховуючи вищевикладені положення порядку повернення з Державного бюджету України зайве перерахованих митних платежів, у задоволенні позову в частині стягнення вказаних сум в судовому порядку також слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь» до Запорізької митниці, Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправними дій та стягнення надмірно сплачених митних платежів, - задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару №№112000006/2010/000190/1 від 11.03.2010 р., № 112000006/2010/000204/1 від 15.03.2010 р., № 112000006/2010/000203/1 від 15.03.2010 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя(підпис)Н.В. Стрельнікова

Постанова у повному обсязі складена 11.06.2010 р