Ухвала суду № 98854684, 09.08.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/17442/21

Провадження № 1-кс/947/7672/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Добровольської О.І., захисника підозрюваного - адвоката Безсмертного С.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Савченко Д.С., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Павловим В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480000399 від 02.06.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біляївка Одеської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, працюючого різноробочим, раніше судимого 18.02.2016 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 25.04.2017 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців та 29.08.2019 року за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчуга Полтавської області, на підставі ст. 107 КК України, умовно достроково звільнений від відбуття покарання, з невідбутним строком покарання 1 рік 1 місяць 11 днів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочину майнового характеру, маючи не зняту та не погашену судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення, за наступних обставин:

Так, 08.03.2021 приблизно о 00:30 год., ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , знаходячись біля будинку № 6/1 по вулиці Ільфа та Петрова в місті Одесі, побачили ОСОБА_3 , яка проходила біля вказаного будинку. В цей час, у ОСОБА_1 одночасно з ОСОБА_2 , виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , знаходячись за вищевказаною адресою, підійшли до ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 схопив ОСОБА_3 за одяг, з метою запобігання останньою чинити опір, та позбавити її можливість втекти. Після чого, ОСОБА_2 скориставшись безпорадним станом ОСОБА_3 , та її не можливістю чинити опір, дістав з зовнішнього правого карману куртки останньої гарнітуру безпровідну «AIRPODS WITH CHARGING CASE» Serial No. GT3DL5K2LX2Y, а ОСОБА_1 в цей час, вирвав з лівої руки ОСОБА_3 жіночий рюкзак бежевого кольору, в середині якого знаходились грошові кошти в сумі 2 000 гривень та банківські картки АТ КБ «Приват Банк» та АТ «А-Банк» на ім`я ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_1 помітивши в правій руці ОСОБА_3 мобільний телефон марки «iPhone ХS Max» імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , s/n: НОМЕР_3 , в корпусі золотистого кольору, вихопив його у останньої шляхом ривка, тим самим відкрито викравши його.

Після цього, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення втекли у невідомому напрямку, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму в розмірі 23 601 гривень.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. п. 1, 2, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 :

- згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку, що останній не має міцних соціальним зв`язків, офіційно не одружений, не має постійного джерела доходу, має наявність попередніх судимостей, що надає йому можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний неодноразово судимий за подібні злочини та усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 186, КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк від чотирьох до шести років;

- згідно п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з тим, що останні може знищити сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як, під час досудового розслідування не встановлено та не відшукано всі речові докази;

- згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх залякування з метою зміни ними показів в подальшому так, як жодного свідка не допитано у судовому засіданні за правилами судового розгляду;

- згідно п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме повідомити невстановленій досудовим розслідуванням особі інформацію про стан досудового розслідування кримінального провадження з метою уникнення його від кримінальної відповідальності;

- згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризик вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, за вчинене ним вже кримінального правопорушення, так як, останній схильний до вчинення злочинів майнового характеру, що фактично свідчить, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, вказавши, що ОСОБА_1 не переховувався, вину визнав, розкаявся, по кримінальному провадженні зібрані всі докази, допитані свідки.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказавши, що він не переховувався.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

27.05.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Долученими до матеріалів клопотання протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.03.2021 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 08.03.2021 року, протоколом огляду предмету від 08.03.2021 року, висновком експерта №СЕ-19/116-21/6010-ТВ від 06.04.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 11.05.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 11.05.2021 року, протоколом догляду предмету від 11.05.2021 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.05.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 28.05.2021 року, підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не одружений, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку із переховуванням від органу досудового розслідування та суду, що також вказує на існування вищевказаного ризику, оскільки встановлений факт переховування підозрюваного.

Слідчий суддя враховує також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілої та свідків, які в подальшому, у разі направлення обвинувального акту до суду, будуть допитуватися судом, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілу та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги специфіку кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, зокрема, його корисливий характер, а також враховуючи те, що підозрюваний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

В частині наявності зазначених у клопотанні ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, слідчий суддя зазначає, що вищевказані ризики відсутні, з огляду на те, що посилання на існування вказаних ризиків носить абстрактний та не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування на теперішній час слідчому судді не надано. Так, зокрема, з клопотання не вбачається яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадження, а також які саме речі та документи може знищити, спотворити або приховати.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, неодноразові судимості підозрюваного, встановлення факту переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на його характеризуючи матеріали, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Савченко Д.С., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Павловим В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480000399 від 02.06.2021 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 51 (п`ятдесят один) день, а саме до 26.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 26.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.