Рішення № 98850870, 04.08.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2021 Справа № 914/1331/21

За позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Сихівського районного об`єднання осередків руху Львівської крайової громадської організації ВРУ, м. Львів

про стягнення 73 144, 24 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Полюхович Х.М.

Представники сторін справи не з’явились.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подано позов до Сихівського районного об`єднання осередків руху Львівської крайової громадської організації ВРУ про стягнення 73 144, 24 грн неустойки за неповернення майна з оренди.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 05.07.2021.

Ухвалою суду від 05.07.2021 розгляд справи відкладено на 04.08.2021.

У судове засідання 04.08.2021 сторони явку повноважних представників не забезпечили.

Слід зазначити, що уся поштова кореспонденція скеровувалась відповідачу на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулась суду із зазначенням причин повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвала про відкладення розгляду справи також надсилалась і одному із засновників відповідача та вручена йому 26.07.2021.

Отже, суд вчинив усі дії для належного повідомлення відповідача.

Аргументи сторін.

Позовна заява мотивована тим, що договір оренди нерухомого майна припинив свою дію, а рішенням суду від 06.02.2017 відповідача виселено з орендованих приміщень, проте такі фактично повернуто ним лише 09.11.2017. Тому позивач заявив до стягнення 73 144, 24 грн неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період 03.02.2016 - 09.11.2017.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

02 лютого 2010 року Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (функції та повноваження якого на даний час виконує Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Орендодавець) та Сихівським районним об`єднанням осередків руху Львівської крайової громадської організації ВРУ (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-7436-10 (далі - Договір), відповідно до п.1. якого Орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 23.11.2009 № 317-О, договору оренди від 12.10.2009 № С-7302-9 передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі – об`єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Хуторівка», надалі Балансоутримувач. Об`єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка,24, загальною площею 94,9 кв.м.

Згідно з п. 4.1 Договору, його термін визначений на 2 (два роки) з 02.02.2010 до 02.02.2012 включно.

В подальшому договір продовжувався на той самий термін і на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2017 у справі № 914/2920/16 відповідача виселено з орендованих нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24, загальною площею 94,9м.кв. Крім того, у рішенні суду встановлено, що договір був пролонгований на два строки до 04 лютого 2016 року включно.

Постановою Вищого господарського суду України від 8 листопада 2017 року у справі № 914/2920/16, касаційну скаргу Сихівського районного об`єднання осередків руху Львівської крайової громадської організації ВРУ залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.02.2017 без змін.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження № 54461591 з примусового виконання рішення суду у справі № 914/2920/16 про виселення відповідача із нежитлових приміщень загальною площею 94,9 кв.м., за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 24, рішення виконано 09.11.2017, що підтверджується актом державного виконавця.

Тому позивач просив стягнути з відповідача 73 144, 24 грн неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період 03.02.2016 - 09.11.2017.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 9.3 договору об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. договору (закінчення терміну дії договору або його дострокове припинення чи розірвання).

Положення частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлюють, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки у рішенні від 06.02.2017 у справі № 914/2920/16 судом встановлено, що договір оренди нерухомого майна № С-7436-10 пролонговувався та діяв до 04.02.2016 включно, відповідач мав обов`язок повернути майно до 19.02.2016.

Тому позивач безпідставно почав нарахування неустойки з 03.02.2016.

Також позивачем безпідставно включено 09.11.2017 у період нарахування неустойки, оскільки 09.11.2017 відповідач уже повернув майно.

Здійснивши власний розрахунок неустойки за період 20.02.2016 -08.11.2017, судом встановлено, що така становить 68 969, 94 грн.

В задоволенні решти слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Щодо судового збору.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сихівського районного об`єднання осередків руху Львівської крайової громадської організації ВРУ (місцезнаходження: 79070, м. Львів, вул. Хуторівка, буд. 24; ідентифікаційний код 20824275) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; ідентифікаційний код 25558625) 68 969, 94 грн неустойки та 2 140, 45 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.08.2021.

Суддя Галамай О. З.