Постанова № 9884742, 08.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.06.10Справа №2а-13936/09/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Ольшанській Т.С. , при секретарі Барабановій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Варяг"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування рішення

за участю представників сторін:

представника позивача - Іванова Р.А., довіреність № б/н від 20.06.2009;

представника відповідача - Горохової А.К., довіреність № 12/10-0 від 13.01.2010;

Обставини справи: Приватне підприємство "Варяг" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 25.06.2009 № 0013542303.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.06.2009 року працівниками ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було проведено перевірку Приватного підприємства "Варяг". Відповідно до висновку перевірки, вказаного в Акті перевірки, було встановлено порушення п.1,2,6,10,13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Позивач вважає, що висновки перевірки, що викладені у акті не відповідають дійсності, таким чином відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 08.06.2010 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. У своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначає, що в ході перевірки позивача встановлено факт порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тому штрафні санкції до позивача застосовані правомірно.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах свої повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

У відповідності до положень статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено судом, заступником начальника ДПА в АР Крим був затверджений план-графік проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на червень 2009 року, де за №121 вказаний субєкт господарської діяльності Приватне підприємство "Варяг".

Відповідно до направлень від 09.06.2009 №1435/23-3, 1434/23-3 на проведення планової перевірки субєкта підприємницької діяльності Приватного підприємства "Варяг" з 09.06.2009 по 13.06.2009, з метою здійснення контролю за додержанням субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій. З направленнями на перевірку ознайомлени та один примірник отримали продавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 12.06.2009. Згідно акту від 12.06.2009 №001790/0839/01/09/32150630 судом встановлено, що продавець Приватного підприємства "Варяг" ОСОБА_3 підписала матеріали перевірки 12.06.2009, та виклала свої зауваження до порядку її проведення.

Посилання позивача на порушення Постанови КМУ № 502 від 21.05.2009 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010» суд не приймає до уваги, оскільки дана постанова не регулює питання, повязані з проведення посадовими особами органу державної податкової служби виїзних перевірок, проведення яких передбачено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Таким чином, суд робить висновок що перевірка була призначена та розпочата співробітниками ДПІ у відповідності до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Закону Країни “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. У звязку з чим суд не вбачає підстав для визнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не правомірним з огляду на порушення посадовими особами порядку проведення перевірки.

12.06.2009 року посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме проведена перевірка відділу магазину з кафетерієм, розташованого за адресою: м. Сімферополь, Євпаторійське шосе, 6, який належить позивачу.

Під час зазначеної перевірки встановлене порушення позивачем вимог п.1,2,6,10,13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” яке виразились у проведенні розрахункової операції без застосування РРО; у невидачі відповідного розрахункового документу; у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

За результатами перевірки складений акт за №001790/0839/01/09/32150630 від 12.06.2009 року, який покладений у підставу прийняття ДПІ у м. Сімферополі АР Крим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 25.06.2009 № 0013542303 у розмірі 2513,50 грн. за порушення позивачем вимог п.1,2,6,10,13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним Законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон про РРО).

Відповідно до пунктів 1,2,6,10,13 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

- друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з Акту перевірки №001790/0839/01/09/32150630 від 12.06.2009, під час перевірки первіряючими були придбані товари на загальну суму 84,10 грн., що підтверджується актом перевірки. Оскарження позивачем факту допуску посадових осіб до проведення перевірки не можуть бути поважною причиною для невидачі розрахункового документа на загальну вартість покупки.

Відповідно до п.п. 1,4 ст. 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Однак, позивачем не надано суду жодних документів, які б підтверджували факт проведення розрахункових операцій на повну суму покупки з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, а саме не надано фіскальний звітний чек. Тобто відповідач правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 420,50 грн. (84,10х5). Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства "Варяг" у цієї частині задоволенню не підлягають.

Стосовно встановленого порушення позивачем п. 6,10 ст. 3 Закону про РРО, за порушення яких до Приватного підприємства "Варяг" застосовані штрафні (фінансові) санкції встановлено наступне.

Відповідальність за вказане порушення передбачена п. 3,5 ст. 17 Закону про РРО, де вказано що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну; у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Відповідно до Закону про РРО реєстратор розрахункових операцій це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Як вбачається з акту перевірки, під час проведення зазначеної перевірки книга обліку розрахункових операцій та контрольна стрічка перевіряючим не надавалися за три останні доби. Однак, під час судового розгляду оглянута та до матеріалів справи позивачем додана копія книги обліку розрахункових операцій, в який зафіксовано проведення всіх операцій підприємства. В даній книзі наявні усі контрольні стрічки, які роздруковані через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, про що також зазначається у акті перевірки, невід'ємлемою частиною якого є денні чеки X - звіту. В матеріалах справи наявний паспорт реєстратора розрахункових операцій, який передбачає технічні умови його використання, відповідно до якого вбачається, що контрольна стрічка та денний звіт є одним цілим та роздруковуються разом.

Окрім того, під час зазначеної перевірки встановлене порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке виразилось у не забезпеченні відповідності готівки на місті проведення розрахунків сумі, вказаної в денному звіті РРО на суму 316,60 грн.

Відповідність за вказане порушення умов вказаного закону передбачена ст. 22 Закону № 265, яка передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як вбачається з Акту перевірки №001790/0839/01/09/32150630 від 12.06.2009, під час перевірки було встановлено незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, вказаної в денному звіті РРО. Окрім того, у вказаному акті перевірки зазначалося, що в магазині два відділу, тому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків враховувались більше з того відділ, з якого проводилась реалізація алкогольних напоїв.

Однак, як зазначає позивач, при проведенні зазначеної перевірки перевіряючими були враховані грошові кошті, яки належали не тільки Приватному підприємству "Варяг", а й ПП «ОСОБА_2», який здійснював підприємницьку діяльність у даному магазині на підставі Договору оперативної оренди нерухомого майна від 01.01.2009. Даний факт також підтвердився показаннями свідка позивача, який зазначив, що перевіряючими не були враховані зауваження, які були надані до акут перевірки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) у цієї чистині. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 1583,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд лише скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 25.06.2009 № 0013542303, без вимоги про визнання оскаржуваного рішення протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 25.06.2009 № 0013542303 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1583,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 08.06.2010, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 11.06.2010.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 25.06.2009 № 0013542303 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1583,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Варяг" 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ольшанська Т.С.