Рішення № 98845530, 23.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23494/19

провадження № 2/753/558/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р. розглянув в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року Акціонерне товариство «Альфа - Банк» (далі - АТ «Альфа - Банк», позивач) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), третя особа: ОСОБА_2 (далі- ОСОБА_2 , третя особа), в якому просив зняти арешт з іпотечного майна, а саме: зняти арешт з квартири загальною площею 96,2 кв.м., житловою площею 53,3 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який накладено на підставі постанови серії та номер 761/9949/19 виданий 20.08.2019 Київським апеляційним судом.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. 07.12.2007 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 40.29-48/587.

В забезпечення належного виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, 07.12.2007 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА-БАНК» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року. Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).

29.10.2019 право власності на вказану квартиру було зареєстровано за АТ «Альфа-Банк».

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, то відповідач, керуючись положеннями Закону України «Про іпотеку», має намір скористатися правом задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Однак, під час підготовки угоди про врегулювання боргу, стало відомо, що на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці накладено арешт накладений на підставі постанови серії та номер 761/9949/19 виданий 20.08.2019 Київським апеляційним судом та заборони відчуження майна.

Таким чином, позивач вважає, що існування вказаного арешту порушує його право як іпотекодержателя на переважне перед іншими кредиторами право задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, а тому просить скасувати арешт.

Ухвалою суду від 03.01.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів.

15.04.2021 позивач подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.04.2020 суд відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження на 19.10.2020 та залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 , оскільки останній на даний час є власником нерухомого майна.

15.09.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач не є власником нерухомого майна, а тому позивач не має законних підстав вимагати зняття арешту з нерухомого майна. Крім того, відповідач жодним чином не порушує права позивача. Крім того, наказом Міністерства юстиції України від 30.06.2020 №2235/5 скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Геращенко В.В. про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке було зареєстровано за АТ «Альфа Банк».

Ухвалою суду від 19.10.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду на 23.02.2021.

В судове засідання сторони не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.12.2007 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 40.29-48/587.

В забезпечення належного виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, 07.12.2007 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА-БАНК» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року. Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).

29.10.2019 право власності на вказану квартиру було зареєстровано за АТ «Альфа-Банк».

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, то відповідач, керуючись положеннями Закону України «Про іпотеку», має намір скористатися правом задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Однак, під час підготовки угоди про врегулювання боргу, стало відомо, що на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці накладено арешт накладений на підставі постанови серії та номер 761/9949/19 виданий 20.08.2019 Київським апеляційним судом та заборони відчуження майна.

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, вбачається, що право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 , яке було зареєстровано за позивачем припинено 02.07.2020.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.08.2019 на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт в рамках цивільної справи №761/9949/19 та оголошення заборони його відчуження.

Так, як передбачено ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15.03.2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

При цьому, згідно з ч.ч.1,2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Разом з тим, як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п. 2, 3 своєї Постанови «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі. У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор. Позови про зняття арешту з майна можуть бути пред`явлені, зокрема, коли накладено арешт на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

А п.8 вказаної Постанови роз`яснює, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що перебування заставного майна під арештом позбавляє його можливості реалізувати своє право та задовольнити свої вимоги кредитора.

Однак, право власності позивача на іпотечне майно, яке було зареєстровано державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Геращенком В.В. на підставі наказу Міністерства юстиції України №2235/5 від 30.06.2020 було скасовано, а тому на даний час позивач не є власником нерухомого майна, а тому вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для його задоволення, з урахуванням визначеного позивачем суб`єктного складу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: