Ухвала суду № 98833926, 20.07.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/3911/21

Провадження №2/523/3000/21

У Х В А Л А

"20" липня 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий суддя Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання Сирф Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Віраж-Авто-Тревел» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді від 01.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява ТОВ «Вердикт Капітал» не підсудна Суворовському районному суду м. Одеси, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів позову, його предметом є стягнення пені за неналежне виконання кредитного договору та процентів згідно ст.625 ЦК України.

Частинами 1,2 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з положеннями ч.15 ст.28 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Отже, вказаний вище позов пред`являється або за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача ОСОБА_1 , або за місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача ПП «Віраж-Авто-Тревел».

Звертаючись з позовом саме до Суворовського районного суду м. Одеси, ТОВ «Вердикт Капітал» вказував останню відому йому адресу реєстрації одного з відповідачів ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , що згідно адміністративно-територіального поділу міста Одеси відноситься до Суворовського району міста Одеси.

Однак, згідно відповіді на запит судді щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній зареєстрованим по місті Одесі та Одеській області не значить.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ПП «Віраж-Авто-Тревел» являється: м. Одеса, провулок Середньофонтанський, буд.6, що згідно адміністративно-територіального поділу міста Одеси відноситься до Приморського району міста Одеси.

За наведених обставин, подана ТОВ «Вердикт Капітал» позовна заява не підсудна Суворовському районного суду м. Одеси в порядку ч.15 ст.28 ЦПК України, оскільки жоден з відповідачів не зареєстрований в Суворовському районі м. Одеси.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги ч.2 ст. 31 ЦПК України не розповсюджуються на даний спір, оскільки ОСОБА_1 , згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області в м. Одесі та Одеській області не значиться. Доказів про те, що адреса: АДРЕСА_1 є останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування матеріали справи не містять. В свою чергу, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 за адресою зазначеною позивачем: АДРЕСА_1 , на дату 20.07.2021 року, повернулось із відміткою – «неправильно зазначена (відсутня) адреса.

Зважаючи на вищевикладене, суддя дійшла висновку, що дану справу слід передати до Приморського районного суду м. Одеси, тобто до суду за місцезнаходженням, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідача ПП «Віраж-Авто-Тревел».

Відповідно до ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування їхніх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тобто юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з конституційними положеннями, у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Цим Законом, зокрема, закріплено положення щодо права на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма з`явилась саме завдяки впливу ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Зокрема, підсудність цивільних справ визначається відповідно до статей 26-32 ЦПК України. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.

Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.

Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.

Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності, свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана ст. 32 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суддя дійшла висновку, що справа за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ПП «Віраж-Авто-Тревел» про стягнення заборгованості за кредитним договором, не підсудна Суворовському районному суду міста Одеси, у зв`язку з чим її необхідно передати на розгляд Приморського районного суду м. Одеси.

Керуючись статтями 27,31,32,187,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Віраж-Авто-Тревел» про стягнення заборгованості за кредитним договором, передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.

Ухвала складена 26.07.2021року.

Суддя: К.О. Далеко