Постанова № 98825910, 30.07.2021, Вугледарський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер: 223/670/21

Провадження номер: 3/223/261/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 р. м. Вугледар

Суддя Вугледарського міського суду Донецької області Дочинець С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., за участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Донецькі області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює на посаді головного бухгалтера державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Від Головного управління Державної податкової служби у Донецькі області до Вугледарського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення з доданими до нього матеріалами, відносно ОСОБА_1 , про вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №369/05-99-07-19/40695853 від 19 липня 2021 року ОСОБА_1 21 травня 2021 року внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності в сумі 2764470,00 грн. вчинила порушення певного переліку норм податкового законодавства щодо ведення податкового обліку, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 163-1 КУпАП. Свідки та поняті події відсутні.

ОСОБА_1 в судовому засіданні, після роз`яснення їй прав передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, свою вину не визнала, просила провадження у справі відносно ней закрити.

ОСОБА_1 28 липня 2021 року надано суду письмові заперечення щодо наявності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з якими у протоколі про адміністративне правопорушення не встановлено подію та склад адміністративного правопорушення, крім того, акт податкової перевірки не створює жодних правових наслідків, а його висновки не є обов`язковими ні для платника податків, ні для контролюючого органу. До того ж, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення місце час і суть правопорушення не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 21 травня 2021 року не складала податкові звітності за результатами правовідносин із контрагентами підприємства за лютий 2020 року, а тому просила суд закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містяться: протокол про адміністративне правопорушення №369/05-99-07-19/40695853 від 19 липня 2021 року, у якому відсутні підписи ОСОБА_1 ; акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 21 травня 2021 року №5227/05-99-07-19/40695853, відповідно до якого було виявлено порушення податкового законодавства державним підприємством «Шахта ім. М.С. Сургая» щодо неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності; лист ГУ ДПС у Донецькій області №7731/05-99-07-19-18 від 09 липня 2021 року адресований ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», яким ГУ ДПС у Донецькій області викликає головного бухгалтера ОСОБА_1 19 липня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП; лист ГУ ДПС у Донецькій області від 19 липня 2021 року №583/05-99-07-19/40695853, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце складання адміністративного протоколу, 19 липня 2021 року не з`явилася у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП (а.с. 1-39).

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Згідно з ч.1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 10 КУпАП: адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП: обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

21 травня 2021 року ГУ ДПС у Донецькій області складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року.

На підставі вказаного Акту було складено Протокол про адміністративне правопорушення відносно головного бухгалтера ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» ОСОБА_1 .

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , як головний бухгалтер, вчинила правопорушення, яке полягає у веденні податкового обліку з порушенням чинного законодавства.

Як вбачається з тексту протоколу, ревізор-інспектор вдався до довільного цитування норм права, не пояснюючи та не наводячи доказів в чому полягає саме полягає її вина, не розкриваючи суті вчиненого нею порушення порядку ведення податкового обліку, тощо.

Наведене в протоколі не свідчить про відсутність на підприємстві податкового обліку та про порушенням встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а вказані обставини щодо заниження сплати сум податків не відповідають дійсності з наступних підстав.

Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних, в чому саме полягає суть вчинених нею дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не вказано в чому саме полягало порушення порядку ведення податкового обліку, яка форма її вини щодо таких дій та які юридичні наслідки настали або могли настати внаслідок таких дій.

Загальне посилання в протоколі на відповідні норми Податкового кодексу України не описують складу правопорушення та його суті.

Формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, тобто у ньому не викладено, які конкретно протиправні дії чи бездіяльність по порушенню ведення податкового обліку вона вчинила, як посадова особа, це позбавляє її можливості ефективно захищатися від обвинувачення робить неможливим об`єктивний розгляд справи, перевірку наявності чи відсутності в її діях складу правопорушення.

Сам по собі Акт позапланової виїзної перевірки, не замінює головний документ - протокол про адміністративне правопорушення, який і є підставою адміністративної відповідальності.

Акт є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

В силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 86.8. ст. 86 ПКУ, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

При цьому, п.56.1 ст. 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Наведена норма закону є бланкетною, тому в протоколі повинно бути зазначено, який конкретно закон визначає суб`єктом цього правопорушення головного бухгалтера державного підприємства.

Крім того, в акті перевірки зазначені порушення податкового законодавства з боку державного підприємства «ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» без визначення конкретних працівників, тому не відомо, за яких підстав встановлено, що саме головний бухгалтер підприємства ОСОБА_1 вчинила своїми протиправними діями виявлені порушення податкового законодавства.

Окрім того, Протокол про адміністративне правопорушення, складений з численними порушеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року N 566 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за N 1046/29176 (надалі Інструкція), виходячи з наступного.

Протокол про адміністративне правопорушення від 19 липня 2021 року, не містить даних існування повноважень на складення протоколу саме головним державним ревізором-інспектором Вугледарського відділу перевірок ризикових платників юридичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДФС у Донецькій області Варфоломєєвою В.А.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено датою вчинення правопорушення – 21 травня 2021 року, що не відповідає дійсності, оскільки остання звітність за лютий 2020 року була подана у 2020 році, а отже, ревізор-інспектор плутає поняття дати виявлення правопорушення з датою скоєння правопорушення.

Наведені порушення є істотними недоліками протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлюють здійснення як належного захисту, так і перешкоджають об`єктивному розгляду справи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Крім того, із системного аналізу норм КУпАП вбачається, що процесуальні права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються уповноваженим на складання протоколу суб`єктом на момент його складання. Відповідно до матеріалів справи, при складанні протоколу вказані вимоги закону не були виконані.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів вбачається, що він складався за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у ньому в порушення вимог ст.256 КУпАП, відсутні підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, та про те, що їй роз`яснено його права та обов`язки, й надано можливість останньому надавати пояснення.

До того ж, відсутні відомості належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибути до органу ДПС для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки лист ГУ ДПС у Донецькій області №7731/05-99-07-19-18 від 09 липня 2021 року адресований ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», крім того цей лист не було направлено з описом вкладення, що позбавляє можливості пересвідчитись, що зазначене ревізором-інспектором поштове відправлення містило вкладення саме його листа – запрошення.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.

Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною ОСОБА_2 України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Таким чином, нероз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз`яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.

Відповідно до вимог ст. ст. 245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Стаття 280 КУпАП вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Більш того, згідно ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Диспозиція ч. 1ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно ч. 2 ст. 163-1 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивною стороною правопорушення передбаченого ст. 163-1 КУпАП, є, в тому числі, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Таке правопорушення є формою активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку.

За змістом зазначених норм, наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Даних про об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, протокол не містить, оскільки не визначено у чому саме полягає порушення ведення податкового обліку, а зазначені лише наслідки порушення.

Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

При цьому, п.56.1 ст. 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, так як в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Акт перевірки не є належним доказом наявності факту порушення податкового обліку.

А до протоколу про адміністративне правопорушення не було надано доказів узгодженого податкового повідомлення-рішення, що є єдиною підставою для складання такого протоколу.

Крім того, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП характеризується наявністю вини, як у формі умислу так і у формі необережності. Даних про наявність суб`єктивної сторони суду не надано.

Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, свідчать про те, що на момент складання протоколу так і на момент розгляду справи відсутні дані, які б свідчили саме про порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства під час виконання своїх посадових обов`язків, та дійсно вказувало б на наявність в її діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Оскільки опис події вчиненого проступку, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не зазначена об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення, а матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, отже, є всі підстави вважати про відсутність складу правопорушення, що відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно з п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 164, 247, 251, 252, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі скарги через Вугледарський міський суд Донецької області.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області Дочинець С.І.