Рішення № 98825515, 27.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17521/20

Провадження № 2/127/2791/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР Логістик» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в серпні 2020 року звернувся до суду з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ», ТОВ «АДР Логістик» про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.

Позов мотивований тим, що 29.09.2019 року, приблизно о 02:00 год., водій ОСОБА_2 керуючи технічно справним автопоїздом, що складається із спеціалізованого вантажного сідлового тягача (автомобіля) марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , та спеціалізованого напівпричепу – цистерни марки MERCERON M – 343RDP125, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по проїжджій частині вулиці Хмельницьке шосе у м. Вінниці в напрямку центру міста, на регульованому перехресті з вулицею Львівське Шосе, перед початком виконання повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виконуючи маневр на забороняючий рух (вимкнений) сигнал додаткової секції світлофорного об`єкта, внаслідок чого з необережності допустив зіткнення з технічно справним автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку.

В результаті вказаної дорожньо – транспортної пригоди автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 , зазнав механічних пошкоджень, а його пасажирка ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження.

За вказаною подією слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Вітюком В.А. розпочато кримінальне провадження, відомості про які внесені до ЄРДР за № 12019020010002116 від 28.09.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. В подальшому дане кримінальне провадження 21.01.2019 року було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки за результатами проведеної судової – медичної експертизи № 1225 від 14.11.2019 року у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, а матеріали відносно ОСОБА_2 направлені до управління патрульної поліції для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Відповідно до постанови Франківського районного суду м. Львова від 21.01.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. в дохід держави, без позбавлення права керування.

Відповідно до поліса № АО/0529234 обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» від 28.03.2019 року, з терміном дії до 27.03.2020 року, автомобіль марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТЗОВ «АДР «Логістик» застрахований та сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну складає 100 000,00 грн. з нульовою франшизою.

Відповідно до поліса № АО/0529235 обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» від 28.03.2019 року, з терміном дії до 27.03.2020 року, спеціалізований напівпричеп – цистерна марки MERCERON M – 343RDP125, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТЗОВ «АДР «Логістик» застрахований та сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну складає 100 000,00 грн. з нульовою франшизою.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_4 , виданого 17.03.2018 року ТСЦ 4641, власником автомобіля марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 являється ТЗОВ «АДР «Логістик», розташоване у м. Львів, вул. Наукова, 49-А/27.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_5 , виданого 17.03.2018 року ТСЦ 4641, власником спеціалізованого напівпричепа – цистерни марки MERCERON M – 343RDP125, державний номерний знак НОМЕР_2 являється ТЗОВ «АДР «Логістик», розташоване у м. Львів, вул. Наукова, 49-А/27.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_6 , виданого 02.04.2019 року ТСЦ 7345, власником автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 являється ОСОБА_1 .

Відповідно до поліса № АО/6509918 обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого АТ «СГ «ТАС» (приватне) від 10.09.2019 року, з терміном дії до 09.09.2020 року, автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 застрахований та сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну складає 100 000,00 грн.

Відповідно до висновку вказаного експертного авто товарознавчого дослідження № 183Е-09/19 від 29.10.2019 року, виданого ПП Експертно – науковий дослідний центр «Експертиза», вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору, власникові автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, в цінах станом на момент виконання даного дослідження складає 189 742,01 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» страхового відшкодування в межах страхового ліміту в розмірі 100 000,00 грн. не проведено в строк, передбачений п. 36.1 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

У зв`язку з вищенаведеним позивач просив стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 100 000,00 грн. та стягнути з ТЗОВ «АДР «Логістик» 89 742,01 грн.

Також позивач вважає, що з відповідачів ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» та ТЗОВ «АДР «Логістик» у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання ними грошового зобов`язання підлягають стягненню грошові кошти з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних, в тому числі і пеня.

Позивач ОСОБА_1 у зв`язку з вищевикладеним просив стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» пеню у розмірі 10 021,93 грн., індекс інфляції у розмірі 2 012,31 грн. та 3% річних у розмірі 1 841,10 грн.; з ТЗОВ «АДР «Логістик» пеню у розмірі 7 612,09 грн., індекс інфляції у розмірі 1 623,16 грн. та 3% річних у розмірі 1 371,95 грн.

Також позивач просив стягнути судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., на залучення експерта в розмірі 2 228,00 грн., за сплату судового збору за подання позову у розмірі 1 897,43 грн., за сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 420,40 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» в судове засідання не з`явився, однак повідомлявся належним чином.

Представник ТЗОВ «АДР «Логістик» в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, надавши суду відзив на позов. Представник вважає, що визначена позивачем матеріальна шкода задоволенню не підлягає, так як експертом при проведенні дослідження встановлено, що сума відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість ідентичного технічного, технічно справного автомобіля, відповідно проводити ремонтно – відновлювальні роботи економічно не доцільно. Таким чином, виходячи з положень п. 30.1 ст. 30 Закону № 1961-VI, автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 є технічно знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу перевищує його ринкову вартість, про що зазначено у звіті, а тому позивач має право на відшкодування у виді різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП (залишки).

Спеціаліст ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав висновок експертного авто товарознавчого дослідження № 183Е-09/19 від 29.10.2019 року. Водночас зазначив, що визначення вартості залишків транспортного засобу методикою Міністерства юстиції не передбачено.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 28.09.2019 року о 02:00 год. у м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе в напрямку міста на регульованому перехресті з вулицею Львівське шосе, керуючи транспортним засобом «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричіпу-цистерни «МЕРКЕРОН» д.н.з. НОМЕР_2 перед початком виконання повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним, виконуючи маневр на вимкнений, забороняючий рух, в наслідок чого у необережності допустив зіткнення з автомобілем марки «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_3 від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. в дохід держави, без позбавлення права керування.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В результаті вказаної дорожньо – транспортної пригоди автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 , зазнав механічних пошкоджень, а його пасажирка ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження.

За вказаною подією слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Вітюком В.А. розпочато кримінальне провадження, відомості про які внесені до ЄРДР за № 12019020010002116 від 28.09.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. В подальшому дане кримінальне провадження 21.01.2019 року було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки за результатами проведеної судової – медичної експертизи № 1225 від 14.11.2019 року у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, а матеріали відносно ОСОБА_2 , направлені до управління патрульної поліції для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_4 , виданого 17.03.2018 року ТСЦ 4641, власником автомобіля марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 являється ТЗОВ «АДР «Логістик», розташоване у м. Львів, вул. Наукова, 49-А/27.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_5 , виданого 17.03.2018 року ТСЦ 4641, власником спеціалізованого напівпричепа – цистерни марки MERCERON M – 343RDP125, державний номерний знак НОМЕР_2 являється ТЗОВ «АДР «Логістик», розташоване у м. Львів, вул. Наукова, 49-А/27.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_6 , виданого 02.04.2019 року ТСЦ 7345, власником автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 являється ОСОБА_1 .

Відповідно до поліса № АО/6509918 обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого АТ «СГ «ТАС» (приватне) від 10.09.2019 року, з терміном дії до 09.09.2020 року, автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 застрахований та сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну складає 100 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду і яка не покрита її страховиком.

Відповідно до поліса № АО/0529234 обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» від 28.03.2019 року, з терміном дії до 27.03.2020 року, автомобіль марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТЗОВ «АДР «Логістик» застрахований та сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну складає 100 000,00 грн. з нульовою франшизою.

Відповідно до поліса № АО/0529235 обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» від 28.03.2019 року, з терміном дії до 27.03.2020 року, спеціалізований напівпричеп – цистерна марки MERCERON M – 343RDP125, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТЗОВ «АДР «Логістик» застрахований та сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну складає 100 000,00 грн. з нульовою франшизою.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. (стаття 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, згідно з яким право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, навіть якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 183Е-09/19 від 29.10.2019 року, виданого ПП Експертно – науковий дослідний центр «Експертиза», вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору, власникові автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, в цінах станом на момент виконання даного дослідження складає 189 742,01 грн.

Як вбачається у висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 183Е-09/19 від 29.10.2019 року, оскільки сума відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість ідентичного, технічно справного автомобіля (умова № 1), відповідно проводити ремонтно – відновлювальні роботи економічно не доцільно.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи № 1942/21-21 від 26.05.2021 року, вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, 28.09.2019 року, станом на час виконання даного дослідження, складає 172 473,67 грн. в тому числі ПДВ. Величина матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2007 року випуску, в результаті ДТП з урахуванням деталей, які не були пошкоджені при ДТП визначити не являється можливим. Вартість деталей автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2007 року випуску, які не було пошкоджено в результаті ДТП визначити не являється можливим. Утилізаційна вартість КТЗ автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2007 року випуску, станом на дату проведення експертизи, складає 88 174,50 грн.

Таким чином, у відповідності до положень ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачу ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП (залишки), що становить: 101 567,51 грн. (189 742,01 – 88 174,50).

Суд виходить саме з такої суми - 189 742,01 грн., яка зазначена у висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 183Е-09/19 від 29.10.2019 року, оскільки вказаними висновком підтверджено фізичне знищення автомобіля внаслідок ДТП, а в такому випадку розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Крім того, представник відповідача ТОВ «АДР Логістик», дану суму не оспорював, що було і зазначено в його запереченнях.

Зважаючи на це, сума належного страхового відшкодування становить 101 567,51 грн., які розподіляються наступним чином: частину матеріального збитку у розмірі 100 000,00 грн. необхідно стягнути з ТДВ «СК «Київ РЕ» в межах страхового ліміту, а іншу частину в розмірі 1 567,51 грн. підлягають стягненню з ТОВ «АДР Логістик», як власника джерела підвищеної небезпеки.

Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору страхову суму.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 6-282цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно зі статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

За несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик має сплатити на вимогу страхувальника (чи вигодонабувача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення (підпункт 6.6.2 договору страхування від 16 травня 2013 року).

26.12.2019 року ОСОБА_3 до ТДВ «СК «Київ РЕ» направив рекомендований лист із повідомленням про дорожньо – транспортну пригоду із схемою ДТП та копіями відповідних документів згідно додатку про настання страхового випадку, відповіді отримано не було.

Позивач ОСОБА_1 визначив суму заборгованості (простроченої суми) 100 000,00 грн. (страхового ліміту), починаючи з 28.12.2019 року (з моменту настання страхового випадку, тобто 28.09.2019 року, визначений ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» термін для здійснення виплат – 90 днів, який закінчується 28.12.2019 року), однак відповідно до положення пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого граничний строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплати складає 90 днів, а за умовами договору про добровільне страхування - 14 днів, суд зазначає, що починаючи з 91 дня після звернення з необхідними документами про виплату страхового відшкодування у страховика виникло прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розрахунок пені слід здійснювати за такий період: з 26.03.2020 року (починаючи з 91 дня після звернення з необхідними документами про виплату страхового відшкодування) по 27.06.2020 року (в межах позовних вимог), термін прострочення 94 дні.

Сума, що підлягає виплаті становить 100 000,00 грн.

У вказаний вище період, за який стягується пеня, діяли 3 облікові ставки НБУ, а саме:

1) у період з 26.03.2020 року по 23.04.2020 року – у розмірі 10%;

2) у період з 24.04.2020 року по 11.06.2020 року – у розмірі 8%;

3) у період з 12.06.2020 по 27.06.2020 року – у розмірі 6% (згідно з відомостями з веб-сайту НБУ, які наявні у відкритому доступі).

Відповідно, подвійна облікова ставка НБУ в розрізі наведених вище періодів складає:

1) у період з 26.03.2020 року по 23.04.2020 року – у розмірі 20%;

2) у період з 24.04.2020 року по 11.06.2020 року – у розмірі 16%;

3) у період з 12.06.2020 по 27.06.2020 року – у розмірі 12%.

Суд розмір пені розраховує по такій формулі: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, де

С – сума заборгованості за період;

2УСД – подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення;

Д – кількість днів прострочення.

Подвійна ставка НБУ в день прострочення розраховується: ставка НБУ за період множиться на два. Виходить подвійна облікова ставка НБУ. Це число ділиться на кількість днів у році – виходить ставка НБУ в день.

Відповідно, подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення складає:

1) у період з 26.03.2020 року по 23.04.2020 року – 20/366 = 0,05464481;

2) у період з 24.04.2020 року по 11.06.2020 року – 16/366 = 0,04371585;

3) у період з 12.06.2020 по 27.06.2020 року – 12/366 = 0,03278689.

Таким чином:

1) пеня за період з 26.03.2020 року по 23.04.2020 року складає:

100 000 х 0,05464481 х 29/100 = 1 584,70 грн.

2) пеня за період з 24.04.2020 року по 11.06.2020 року складає:

100 000 х 0,04371585 х 49/100 = 2 142,08 грн.

3) пеня за період з 12.06.2020 по 27.06.2020 року складає:

100 000 х 0,03278689 х 16/100 = 524,59 грн.

Отже, загальний розмір пені складає 4 251,37 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ».

3% річних щодо суми 100 000,00 грн. розраховуються множенням цієї суми на кількість днів прострочення - 135, помноженої на 3, поділеної на 100 та поділеної на 366 (днів у році).

Тобто, 100 000 х 135 день х 3 : 100 : 366 = 1 106,56 грн., що підлягає стягненню з ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ».

Індекс інфляції за період з 26.03.2020 року (починаючи з 91 дня після звернення з необхідними документами про виплату страхового відшкодування) по 07.08.2020 року (в межах позовних вимог) розраховується наступним чином.

1) квітень 2020 року – 100,8%;

2) травень 2020 року – 100,3%;

3) червень 2020 року – 100,2 %;

4) липень 2020 року – 99,4%.

Розрахунок здійснюється за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,8 : 100) x (100,3 : 100) x (100,2 : 100) x (99,4 : 100) = 1,00696777.

Інфляційне збільшення: 100 000,00 x 1,00696777 - 100 000,00 = 696,78 грн., що підлягає стягненню з ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ».

З приводу позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7 612,09 грн., індекс інфляції у сумі 1 623,16 грн., 3% річних у розмірі 1 371,95 грн. з ТОВ «АДР Логістик» збитків від інфляції за прострочення виконання зобов`язання, то суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана норма закону поширюється на випадки прострочення вже визначеного грошового зобов`язання, яке виникло з підстав, передбачених законом чи договором. Спірні правовідносини між сторонами виникли з позадоговірного заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України). Вказана сума не може розглядатись як прострочене конкретно визначене грошове зобов`язання. Тому відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК і для нарахування 3% річних на вказану суму. Також відсутні підстави для застосування індексу інфляції на вказану суму, яка уявляє собою визначений розмір заподіяної шкоди.

Таким чином, враховуючи та аналізуючи усі надані докази, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки визначається діяльність пов`язана з використанням,зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, заподіяна при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується особою, з вини якої шкода була заподіяна.

Згідно ст. 81 ч. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи.

Позивачем було сплачено 2 200,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується квитанцією № 33 від 25.10.2019 року, яка підлягає стягненню з ТОВ «Страхова компанія «Київ РЕ».

Між ОСОБА_1 та адвокатом Дегтярьов О.М. був укладений договір про надання професійної правничої допомоги 23.07.2020 року, згідно з яким ОСОБА_6 надана правова допомога із представництва та захисту законних прав ОСОБА_1 ..

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 12 від 23.07.2020 року ОСОБА_1 було сплачено 15 000,00 грн.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, № 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, № 37246/04).

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги № 12/20-ц від 23.07.2020 року адвокатом Дегтярьовим О.М. було надано такі послуги: консультації, надання адвокатських запитів, опрацювання законодавчої бази, підготовка позовної заяви з додатками, участь в судових засіданнях.

Відтак, ураховуючи засади виваженості, розумності та справедливості, суд приходить до висновку до часткового задоволення вимоги про стягнення судових витрат, пропорційно до суми задоволених позовних вимог, з ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» в розмірі 9 854,35 грн., з ТОВ «АДР Логістик» в розмірі 145,65 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» на користь позивача судовий збір у розмірі 1 060,55 грн., з ТОВ «АДР Логістик» в розмірі 15,68 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 23, 236, 979, 983, 988, 989 1187, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР Логістик» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо – транспортної пригоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, пеню в розмірі 4 251 (чотири тисячі двісті п`ятдесят одну) гривню 37 копійок, 3% річних в розмірі 1 106 (одна тисяча сто шість) гривень 56 копійок, інфляційних в розмірі 696 (шістсот дев`яносто шість) гривень 78 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР Логістик» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо – транспортної пригоди в розмірі 1 567 (одну тисячу п`ятсот шістдесят сім) гривень 51 копійку.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 060 (одна тисяча шістдесят) гривень 55 копійок, витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 9 854 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) гривні 35 копійок, витрати, пов`язані з експертним товарознавчим дослідженням в розмірі 2 200 (дві тисячі двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР Логістик» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 15 (п`ятнадцять) гривень 68 копійок, та витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 145 (сто сорок п`ять) гривень 65 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», місцезнаходження: вул. Василя Тютюнника, 13-Б, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33442139.

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР Логістик», місцезнаходження: вул. Наукова, 49-А/27, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41950834.

Суддя