Рішення № 98824885, 31.05.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25740/19

Провадження № 2/761/736/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в загальному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про виселення, -

в с т а н о в и в :

27.06.2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва про виселення без надання іншого житлового приміщення, згідно з яким, просить суд: виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення; стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією встановленого факт проживання громадянки ОСОБА_2 (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 06.04.2016р.) в квартирі АДРЕСА_1 . Крім того, Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації стало відомо, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник зазначає, що на спірне жиле приміщення був вданий ордер №А33519, громадянці ОСОБА_3 , на підставі рішення виконкому Шевченківської районної ради від 31.01.1966 №124, вищевказаний ордер виданий на сім`ю у складі з чотирьох осіб, а саме ОСОБА_3 , її чоловік ОСОБА_4 , син - ОСОБА_5 , дочка - ОСОБА_6 . На підставі даного ордеру, сім`я у складі чотирьох осіб заселилась в квартиру АДРЕСА_1 . у березні 1985 року була розглянута заява ОСОБА_3 на засіданні заводського комітету заводу «Укркабель» щодо переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1 на сина - ОСОБА_5 . Станом на 06.06.2019 року за вказаною адресою зареєстрована одна особа - ОСОБА_5 , який згідно з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 02.04.2016 р. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, як вказано в позовній заяві, комісією у складі трьох осіб було здійснено вихід для проведення комісійного обстеження на предмет проживання громадянки ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , про що було складено відповідний акт від 29.05.2019 року. Під час обстеження в вищевказаній квартирі гр.. ОСОБА_7 була відсутня.

Зазначено, що в травні 2019 року відповідачу було направлено лист-попередження в якому її було повідомлено про необхідність звільнити самовільно зайняте житлове приміщення за вищевказаною адресою, але його було проігноровано.

Так позивач вказує, що відповідач зайняла житлове приміщення незаконно, не маючи на це відповідних правових підстав, а також посилаючись на положення ст. 116 ЖК України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 02.10.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27.11.2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву у якій відповідач просить суд відмовити в задоволені позову у повному обсязі, оскільки з 08.12.1995 року ОСОБА_2 переїхала на постійне місце проживання, почала постійно, однією сім`єю, за згодою членів сім`ї проживати разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 та його батьками в двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 , в якій вони разом вели спільне господарство. в зазначеній квартирі відповідач проживає постійно, з моменту вселення з 08.12.1995 року і по цей час користується, як член сім`ї житловим приміщенням, раніше солідарно брала участь, а х моменту смерті чоловіка самостійно, у повному обсязі несе витрати по оплаті комунальних платежів, та виконує інші зобов`язання, що випливають із договору найму житлового приміщення і на цей час зазначена квартира є єдиним постійним місцем проживання, оскільки в квартирі за місце реєстрації ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 проживає син відповідача зі своєю родиною.

12.12.2019 року до суду надійшли пояснення третьої особи Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського районного суду м. Києва».

13.12.2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи копію рішення Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2018 року та копію ухвала Апеляційного суду м. Києва про виправлення описки від 18.01.2018 року по справі №761/27875/16-ц.

05.03.2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи копію постанови Верховного суду України від 04.02.2020 року у справі №761/27875/16-ц

Ухвалою від 18.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав, що викладені у ньому.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена судом належним чином, причину неявки не повідомила, до суду подала клопотання чергове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із провадженням карантину.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, свого представника не направило про час та місце слухання справи повідомлена судом належним чином, причину неявки не повідомила.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19.10.2017 року апеляційну скаргу представника Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації - Садикової Ольги Юріївни задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Київської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та визнання наймачем за договором найму відмовлено (а.с. 102-106).

Постановою Верховного суду від 04.02.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2017 року залишено без змін (а.с. 131-140).

При цьому, постановою Верховного суду від 04.02.2020 року та рішенням Апеляційного суду від 19.10.2017 року було встановлені наступні обставини.

10.01.1990 рок виконавчий комітеті Київської міської ради народних депутатів видав ОСОБА_5 ордер № 110 на зайняття квартири АДРЕСА_1 . У вказаному ордері вказано, що жиле приміщення надається на сім`ю у складі трьох осіб: наймач - ОСОБА_5 , його мати ОСОБА_3 та його батько - ОСОБА_4 .

Станом на день розгляду справи квартира АДРЕСА_1 не приватизована, є комунальною власністю і обліковується на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києві».

08.12.1995 року ОСОБА_5 і ОСОБА_2 уклали шлюб.

Батьки наймача квартири ОСОБА_4 і ОСОБА_3 померли ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно, а сам ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10.05.2016 року ОСОБА_2 звернулась до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про визнання її наймачем квартири АДРЕСА_1 . Листом від 10.06.2016 року Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація повідомила про винесення порушення питання на засідання районної громадської комісії з житлових питань та прийняття за наслідками його розгляду рішення про відмову у задоволенні заяви, так як ОСОБА_2 за вказаною адресою не зареєстрована, в ордері на жиле приміщення як член сім`ї наймача не значиться, квартира не приватизована.

Касаційним судом встановлено, що ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрованою ніколи не значилась і письмову згоду про вселення до цієї квартири від наймача та членів його сім`ї не отримувала, натомість постійно зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 та за цією адресою отримує медичне обслуговування, пенсію, а також оплачує комунальні послуги.

Дослідивши такі обставини суд апеляційної інстанції відхилив покази наданих судом першої інстанції які свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які повідомили про проживання позивача у спірній квартирі близько 20 років.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином вищенаведені обставини доказуванню не підлягають.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» (далі по тексту - Розпорядження) визначено Перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.

В Додатку № 10 таблиці 5 Житлове господарство п. 124 будинок АДРЕСА_1 передано до сфері управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

З 18.04.1995 року по теперішній час ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.65).

В травні 2019 року відповідачу було направлено лист-попередження в якому її було повідомлено про необхідність звільнити самовільно зайняте житлове приміщення квартири АДРЕСА_1 , але його було проігноровано (а.с.12).

Обставина, що у квартирі АДРЕСА_2 проживає син відповідача зі своєю сім`єю, не спростовує наявність у ОСОБА_2 права користування даним житлом.

Статтею 9 ЖК УРСР передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 18 ЖК УРСР, управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 12.04.1985, № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», в силу ст. 61 Житлового кодексу України житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення.

Вони вправі, зокрема, пред`являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв`язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень. Однак у справах із питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації, або з питань управління житловим фондом, віднесених його власником або уповноваженим ним органом до свого відання згідно зі ст. 18 ЖК (наприклад, про визнання ордера недійсним, надання, бронювання або обмін жилого приміщення, визнання права на жиле приміщення крім випадків, коли в ньому проживають інші члени сім`ї наймача), належною стороною повинен бути відповідний орган чи власник житлового фонду.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що спірна квартира на праві власності не зареєстрована, у відповідача на момент звернення позивача із позовом відсутні правові підстави щодо зайняття спірної квартири.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЖК УРСР, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Згідно з ч. 1 ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення (ч. 3 ст. 116 ЖК УРСР ).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що відповідач не має достатніх правових підстав для зайняття спірної квартири, відповідного рішення про надання відповідачу житлової площі для проживання не приймалося, ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, видавався на іншу особу, на відповідача безпосередньо не видався, а також те, що відповідачем протягом всього розгляду справи не надано в розумінні ст. 61 ЦПК України, доказів, які свідчили б про правомірність зайняття квартири АДРЕСА_1 , а також те, що ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відповідно до ч.3 ст.116 Житлового кодексу УРСР відповідач підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Крім того, в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 18, 58, 109, 116 ЖК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 37405111, адреса: 01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ЄДРПОУ 34966254, адреса: м. Київ, вул. Білоруська,1.

Повний текст рішення складено 30.07.2021 року.

Суддя: