Ухвала суду № 98821941, 06.08.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/2417/21

Категорія 54

2/295/2611/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2021 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Полонець С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №30130 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АІА Фінанс Груп» заборгованості у розмірі 29900,00 грн. Також подала заяву про забезпечення позову.

На підставі розпорядження в. о. голови Житомирського районного суду Житомирської області від 04.08.2021 р. матеріали цивільної справи №278/2417/21 направлено на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 року для розгляду вказаної цивільної справи головуючим суддею визначено Полонця С.М.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження суддею встановлено, що дана заява не підлягає розгляду Богунським районним судом м. Житомира з огляду на наступне.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Аналогічну правову позицію Європейський суд з прав людини також висловив у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України".

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поряд з цим, згідно ч.12 ст.28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» (код 41184403) за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 15/1, літ. Б.

Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький П.В. знаходиться за адресою: м. Житомир, бульвар Новий, 5, оф.2.8, що на території Корольовського району м. Житомира.

В матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса на території Богунського району м. Житомира.

В розпорядженні в. о. голови Житомирського районного суду м. Житомира про направлення справи на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира зазначено, що судді, які спеціалізуються на розгляді цивільних справ перебувають у відпустці, судді які фактично працюють, спеціалізуються на розгляді кримінальних справ, у зв`язку з чим неможливо належним чином здійснити автоматичний розподіл справи, що є підставою для передачі справи на розгляд іншому суду.

Частиною 4 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою. Водночас частиною п`ятою цієї ж статті обумовлено, що справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ, як передбачено частиною 2 статті 18 та частиною 5 статті 128 зазначеного Закону, визначають збори суддів місцевого суду шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями та порядок здійснення автоматизованого розподілу судових справ регламентовані Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами).

Підпунктом 2.3.10 пункту 2.3. Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58) встановлено, що збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.

За правилами абзацу 10 підпункту 2.3.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (в редакції згідно з рішенням Ради суддів України від 11.06.2021 року № 18) збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у разі неможливості визначення судді-доповідача з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати), у разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати)

Нормами підпункту 2.3.21 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.

З огляду на викладене, вбачається, що в суді, в якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли її застосування неможливе, автоматизований розподіл судових справ повинен здійснюватися між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації. Тобто, застосовується принцип універсальності суддів, які можуть бути залучені до розгляду будь-якого провадження, яке відповідає предмету відання загального суду.

При застосуванні правил внутрішньої спеціалізації суддів потрібно виходити з єдності правового статусу судді, що передбачає можливість здійснення ним правосуддя у будь-якій справі, віднесеній до юрисдикції конкретного суду (за винятком тих випадків, що прямо передбачено законом).

Аналогічні роз`яснення висловлені в рішенні Ради суддів України № 18 від 11.06.2021 року.

Передаючи справу на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира на підставі розпорядження в. о. голови суду, суд керувався положеннями ч. 4 ст. 31 ЦПК України.

За правилами частини 4 статті 31 ЦПК України передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Разом з тим, матеріалами справи, які надійшли з Житомирського районного суду Житомирської області не підтверджується неможливість утворити склад суду для розгляду справи шляхом здійснення автоматичного розподілу. Перебування суддів у відпустці не є правовою підставою, передбаченою ст. 31 ЦПК України, для передачі справи іншому суду, до територіальної юрисдикції якого вона не належить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Зі змісту ч. 3 ст. 31 ЦПК України вбачається, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З огляду на те, що судом встановлено, що позивач звернулась до суду за правилами підсудності справи за вибором позивача - за місцем виконання виконавчого напису, з метою забезпечення дотримання права позивача на повноважний суд та недопущення порушення передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантій позивача, у зв`язку з відсутністю правових підстав для передачі справи Богунському районному суду м. Житомира, матеріали цивільної справи №278/2417/21 підлягають направленню до Житомирського районного суду Житомирської області за підсудністю для автоматизованого розподілу судових справ між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації, як суду, встановленому законом відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, уповноваженому на розгляд даного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись статтями 27, 28, 30, 31, 32, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Матеріали цивільної справи №278/2417/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, направити за підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Полонець