Ухвала суду № 98820271, 02.08.2021, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2140/21

Провадження № 2-а/626/23/2021

УХВАЛА

02.08.2021 року м. Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

29.07.2021 року до Красноградського районного суду Харківської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №403069 від 20.07.2021 року.

Перевіривши матеріали позову, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог встановлених ч. 3 ст. 161 КАС України, у зв`язку з чим позовна заява залишається без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Розглянувши клопотання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 9 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, обов`язково враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Разом з цим, у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем долучено довідку про відсутність доходів, однак суд не бере її до уваги.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що ОСОБА_1 як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору.

Враховуючи, що в обґрунтування доводів клопотання не надано доказів на підтвердження того, що на час подачі позову майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі та враховуючи відсутність обставин, визначених законом, для звільнення від сплати судових витрат, суд дійшов висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17, зазначено, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення в розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5ЗаконуУкраїни «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Разом з цим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, Велика Палата Верховного Судупри розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

За змістом частини 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 161 КАС України та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, суд дійшов висновку, що за подання даної позовної заяви до суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 454 гривні.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Однак позивачем долучено до позовної заяви копію оскаржуваної постанови неналежної якості, з якої неможливо встановити її зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_2 залишається без руху із наданням позивачу строку для усунення його недоліків шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору та долучення постанови належної якості.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 242, 248, 256 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.Г.Рибальченко