Ухвала суду № 98819744, 06.08.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1445/21

Провадження №: 2-з/0343/9/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

06 серпня 2021 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И Л А :

29 липня 2021 року на розгляд Долинського районного суду Івано-Франківської області поступила позовна заява ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому позивач просить визнати виконавчий напис № 57751 від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 02 серпня 2021 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору, як за подання позову, так і за подання заяви про його забезпечення.

Позивачем через канцелярію суду 06 серпня 2021 подано квитанцію про оплату судового збору за подання відповідної заяви.

У поданій з позовом заяві про забезпечення позову позивач просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 57751, вчиненого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший український міжнародний банк" заборгованості в розмірі 34751,43 гривня, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра О.В., до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Дану заяву мотивує тим, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити повернути безпідставно утримані кошти з його грошового забезпечення. Крім того, зазначений виконавчий напис є очевидно протиправним і не є безспірним, оскільки нараховані проценти військовослужбовцю під час дії особливого періоду жодним чином не обумовлені та не зазначені у заяві приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, як і строк дії кредитного ліміту. На протиправність даного нотаріального напису вказує і той факт, що він вчинений на нотаріально не посвідченому документі. Враховуючи вказане, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обгрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та заявлений захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист його прав.

Суд, вивчивши доводи заяви, дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» (ст. 3 Закону), рішення, оформлене уповноваженою особою нотаріусом у виді виконавчого напису є таким, що підлягає примусовому виконанню, а сам виконавчий напис, відповідно, є виконавчим документом.

Виходячи зі специфіки вказаного вище виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач вважає, що такий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства та існує спір щодо заборгованості.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 , звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 57751, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права та інтереси яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів спрямованих на їх забезпечення. Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Відповідно особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у разі незупинення звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні на час розгляду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, це може призвести до незаконного стягнення з позивача належних йому сум заробітної плати та інших коштів (доходів) при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису.

Існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року в справі № 285/2445/18 (провадження № 61-45537св18) у подібних правовідносинах.

Крім того, у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи судом приватним виконавцем буде примусово стягнуто з доходів позивача заборгованість, то в останнього є обґрунтовані побоювання про неможливість ефективно захистити свої права у межах цього судового провадження, що також може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів при новому зверненні до суду.

Отже, враховуючи предмет спору, який полягає в оскарженні виконавчого напису нотаріуса, що свідчить про спірність заборгованості, обґрунтованість вимог позивача в частині існування ризиків утруднення виконання рішення суду при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса, беручи до уваги, що забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством та є співвмірним із позовними вимогами, а також приймаючи до уваги, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, в рамках якого вчиняються виконавчі дії, суд вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб матиме місце можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому прийшов до висновку, що доцільно задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, який оскаржується в судовому порядку.

Вжиття вказаного способу забезпечення позову зупинення звернення стягнення за виконавчим документом є співмірним із заявленими позивачем вимогами, ураховуючи те, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

На підставі викладеного ст.ст. 149, 150 ЦПК України, та керуючись ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 57751, вчиненого 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заборгованості в розмірі 34751,43 гривня, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича, до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу суду про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніру Олегу Вікторовичу для виконання та сторонам до відома.

Заявник - позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", місцезнаходження м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2 Києво-Святошинського району,

- приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, місцезнаходження м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 4, оф. 2.

Суддя: Монташевич С.М.