Ухвала суду № 98818994, 05.08.2021, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

241/1183/21

2/241/352/2021

05.08.2021 року смт. Мангуш

Суддя Першотравневого районного суду Донецької області Демочко Дмитро Олександрович розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (місце знаходження: вул. Звіринецька, буд. 63, м.Київ, 01014), треті особи ; приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович ( місце знаходження : вул. Леха Качинського, буд.6, м. Житомир), приватний виконавець виконавчого округу Донецької області ( місце знаходження: м. Краматорськ,вул. Ярослава Мудрого, буд 48Г, Донецька область) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ,суд-

ВСТАНОВИВ:

29.07.2021 року позивач звернулася до Першотравневого районного суду з позовомдо ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи ; приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

30.07.2021 року до Першотравневого районного суду надійшла заява забезпечення позову, в якій ставиться питання про вжиття заходів забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу – Горая Олега Станіславовича, за виконавчим провадженням № 64975326, яке відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійников Олегом Івановичем.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована, зокрема, тим, що заявник оскаржує виконавчий напис і вважає його таким, що не підлягає виконанню. Також вважає, що спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення з доходів заявника. Цей захід забезпечення позову, як вважає заявник, дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з доходів заявника та усуне перешкоди у користуванні її майном.

Враховуючи викладене, позивач просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводився без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову , так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Так, за змістом п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог , пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам .

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності , обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін , а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів , з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано, що забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав , свобод та інтересів, насамперед, відповідача в інтересах забезпечення належного виконання в майбутньому рішення суду щодо суті спору.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших , ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд враховує, що обґрунтування заяви щодо необхідності застосування забезпечення зводиться до того, що у разі задоволення позову заявник буде вимушений докласти значних зусиль для відновлення своїх прав.

Доказів , які б свідчили про те, що між сторонами дійсно виник спір матеріали заяви про забезпечення позову також не містять . До відповідного клопотання додано лише: докази сплати судового збору.

Згідно з ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, наразі суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, оскыльки на теперішній час позивачка не надала жлдного допустимого доказу, якіб давали суду можливість задовольнити дане клопотання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову не позбавляє особу права звернутись повторно з заявою про забезпечення позову навівши нові мотивування та надавши всі необхідні докази на підтвердження такого клопотання.

За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено .

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи; приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити .

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Д.О. Демочко