Вирок № 98817599, 06.08.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/995/21

Провадження №: 1-кп/752/1312/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2021 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бушеленко О.В

за участю секретаря судового засідання Дем`янюк-Коваленко Н.М., Глоба К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12020105010001314, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей та/або недієздатних/непрацездатних осіб, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1, ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Збаравської Н.В., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Мудрого А.М.

ВСТАНОВИВ:

29.11.2020 приблизно о 14 год 45 хв ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у приміщенні гіпермаркету "Ашан", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176, де господарську діяльність провадить Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна" (місцезнаходження юридичної особи: 04073, м. Київ, просп. С. Бандери, 15-А, ідентифікаційний код 35442481).

У цей час у ОСОБА_1 , який знаходився у торговельних рядах зі споживчими товарами, виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить до товарно-матеріальних цінностей, що реалізовуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна" в приміщенні зазначеного гіпермаркету за вказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 діючи умисно, протиправно, таємно та з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи характер своїх дій, направився до відділу з продажу відповідних промислових товарів описаного гіпермаркету, підійшов до відкритих торговельних полиць (стелажів, столів), упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв звідти радіо марки "Selecline", вартістю 159 грн 20 коп., витягнув його з картонної упаковки, поклав свого одягу, в якому був одягнений (углиб чоловічих брюк темного кольору), а також портмоне для подорожей, вартістю 117 грн 50 коп. (без ПДВ), яке тримав при собі у долоні.

Надалі утримуючи при собі вищевказане майно, продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна на загальну суму 276 грн 80 коп. (без ПДВ), направився до касової зони описаного гіпермаркету, де поклав до задньої кишені чоловічих штанів, у які був одягнений, портмоне для подорожей, виклав на касову стрічку слабоалкогольний напій - пиво, вартістю 15 грн 40 коп. з ПДВ, розрахувався за нього. При цьому, утримуючи при собі радіо марки "Selecline" та портмоне для подорожей ОСОБА_1 , не розрахувавшись за них, попрямував поза межі касової зони цього гіпермаркету, маючи намір покинути його територію, тобто виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення свого умислу до кінця. Разом з тим, ОСОБА_2 не довів до кінця свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з причин, що не залежали від його волі, оскільки після перетину касової зони, з неоплаченим товаром був затриманий працівниками служби охорони гіпермаркету "Ашан".

Внаслідок вчинення кримінального проступку, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна" матеріальну шкоду на загальну суму 276 грн 80 коп.

Своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), не доведеному до кінця з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та надав показання, за змістом яких вказав, що на касовій зоні гіпермаркету "Ашан" тримав у руці товари, які мав намір придбати. Безпосередньо біля каси поклав на касову стрічку пиво, отримав вхідний дзвінок на мобільний телефон, а тому поклав радіо та портмане, які він узяв у торговельній залі, до власної кишені, розрахувався готівковими коштами за пиво та, розмовляючи увесь час по телефону, вийшов з касової зони. У цей момент ОСОБА_1 зрозумів, що має при собі неоплачені речі і саме в цей час до нього підійшли охоронці гіпермаркету "Ашан" та запросили його своєї кімнатки. Як зазначає ОСОБА_1 , він мав кошти, щоб оплатити товари, за які не розрахувався, повідомив охоронцям, що він має при собі речі, за які хоче розрахуватися. Проте охоронці сказали йому: "Ні, ходімо з нами". ОСОБА_1 пішов з охоронцями до кімнатки охорони, де у нього вилучили неоплачені товари і викликали поліцію. Охоронці йому пояснили, що у них такий наказ - для усіх, хто вийшов за касу, - супроводжувати у кімнату і викликати поліцію. Коли закінчив телефонну розмову не пам`ятає.

Незважаючи на те, що обвинувачений вказав, що не визнає свою вину, подія та склад кримінального правопорушення доводяться дослідженими судом доказами, які позитивно узгоджуються між собою.

Так, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 надав показання, за змістом яких він працює старшим охоронцем у гіпермаркеті "Ашан" і до його посадових обов`язків, серед іншого, входить вчинення дій задля виявлення людей, які намагаються щось викрасти. 29.11.2020 ОСОБА_3 працював в кабінеті, по рації отримав повідомлення від охоронця гіпермаркету, що молодий чоловік подивився радіопри мач, а потім виявилося, що радіоприймача у коробці не має. Особу цього молодого чоловіка йому описали і вказали де він перебуває. На касовій зоні ОСОБА_3 побачив описаного чоловіка, де він за щось розраховувався, за що саме, ОСОБА_3 погано пам`ятає, здається, що за пиво. Коли цей молодий чоловік вийшов за лінію кас, ОСОБА_3 з іншим охоронцем запитали у нього, чи не має він неоплаченого товару. Отримавши ствердну відповідь, ОСОБА_3 з іншим охоронцем завели молодого чоловіка у кімнату охоронців, де він дістав два товари, що були неоплачені, вартістю 346 грн. Після цього було викликано поліцію.

На запитання захисника та суду свідок ОСОБА_3 надав відповіді, за змістом яких подія, про яку він розповів у ході допиту, мала місце 29.11.2020 у після обідній час, приблизно о 15-й годині; охоронці гіпермаркету носять формений одяг, перебувають на всій території магазину, їх можна бачити та ідентифікувати; охоронці, у тому числі ОСОБА_3 чекали клієнта біля кас; зупинили та запитали чи є у нього при собі неоплачений товар; запросили в кімнату охорони; зайшли до кімнати, де він усе виложив на стіл; речі у клієнта не вилучали, він сам їх виклав на стіл; дізналися ціну товарів, для чого з торговельної зали було принесено коробку від радіо, щоб установити його вартість; зателефонували у службу безпеки гіпермаркету "Ашан", де їм повідомили про необхідність виклику поліції; викликали поліцію; коли приїхала поліція також перебували у кімнаті охорони; товар отримав співробітник служби безпеки гіпермаркету "Ашан", про що склав розписку. Клієнт пропонував оплатити товар, проте, відповідно до отримуваних від роботодавця інструкцій, охоронці діяли відповідно до установлених правил, викликавши поліцію за вказівкою служби безпеки гіпермаркету "Ашан".

Свідок ОСОБА_4 , який був допитаний у якості свідка, надав покази, за змістом яких у листопаді минулого року він працював на посаді інспектора охорони у гіпермаркеті "Ашан" по вул. Антоновича, 176 у м. Києві. За зображеннями з камер спостереження, що розташовані всередині магазину спостерігає служба безпеки гіпермаркету "Ашан". 29.11.2020 в рацію передали інформацію про те, що з коробочки зник радіоприймач, передали опис особи, яка могла його узяти, у що був одягнутий, куди сховав. ОСОБА_4 працював з ОСОБА_3 та очікували описаного їм клієнта за касовою зоною. Клієнт щось оплатив, на думку ОСОБА_4 - пиво. ОСОБА_4 підійшов до цієї особи і запитав, чи має він при собі неоплачений товар і, за наслідками отримання позитивної відповіді опитуваної особи, її було запрошено пройти до кімнати охорони. У кімнаті охорони ця особа дістала із-за пазухи портмоне, зі штанів - радіо. Після цього про такі обставини охоронці доповіли службі безпеки гіпермаркету "Ашан", які викликали працівників поліції.

У ході проведення допиту свідка ОСОБА_4 останній зазначив, що упізнає обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка 29.11.2020 в гіпермаркеті "Ашан" за описаних ним обставин була запрошена до кімнати охорони та мала при собі неоплачений товар.

На запитання прокурора та захисника свідок ОСОБА_4 повідомив, що обвинувачений просився оплатити наявний у нього неоплачений товар, не заперечував, що він тримав такий товар при собі. Раідо, котре обвинувачений дістав зі свого одягу, було без коробочки, коробочку принесли окремо, після того, як зайшли до кімнати охорони і як воно вже лежало на столі. Речі обвинувачений виклав добровільно.

Під час судового розгляду прокурор у справі відмовилася від допиту представника потерпілої особи ОСОБА_5 , що прийнято судом.

Матеріалами справи підтверджується, що 29.11.2020 з 16:40 по 16:55 уповноваженим співробітником органу досудових розслідувань проведено огляд місця події, об`єктом якого стала кімната охорони гіпермаркету "Ашан", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176. У ході огляду, серед іншого встановлено наявність у вказаній кімнаті особи чоловічої статі, вдягнену у зелену куртку, світлі джинси, сірі кросівки, шапку синього кольору, а також столу, на якому наявний товар, а саме: кишеньковий радіоприймач, що поміщений до картонної коробки біло-жовтого кольору та портмоне для подорожей чорного кольору, загальна вартість яких становить 276 грн 80 коп. без ПДВ.

За наслідками огляду місця події складено протокол від 29.11.2020.

Вилучений під час огляду місця події товар - портмоне для подорожей, вартістю 117 грн 60 коп. без ПДВ та радіо марки "Selecline", вартістю 159 грн 20 коп. без ПДВ було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020105010001314 та передано на відповідальне зберігання представнику потерпілої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна" ОСОБА_5, що підтверджується постановою про визнання предмету речовим доказом та визначення його місця зберігання від 30.11.2020, довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна" від 29.11.2020 № 3268 про вартість товару, розпискою уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна" ОСОБА_5 про прийняття на відповідальне зберігання речових доказів.

Під час розгляду справи судом досліджено лазерний диск з відеозаписам камер внутрішнього спостереження, що розміщені в гіпермаркеті "Ашан" по вул. Антоновича, 176 у м. Києві. Описаний диск визнаний речовим доказом на стадії досудового розслідування відповідно до постанови від 07.12.2020 (ідентифіковано у резолютивній частині постанови як "DVD диск"), і 07.12.2020 уповноваженим співробітником органу досудового розслідування проведено його огляд та перегляд, про що складено відповідний протокол.

На безпосередньо дослідженому судом на робочому комп`ютері в залі судового засідання лазерному диску ("DVD диск") містяться три відео файли з кольоровими відео зображеннями без звуку, з яких: один - з торгової зали гіпермаркету "Ашан", другий - з касової зони, третій - з камери охорони. Так, на першому відео файлі спостерігається наявність продавців та співробітників гіпермаркету "Ашан" в частині торговельної зали, де виставлені для продажу промислові товари, зокрема, електронна техніка побутового розважального призначення. На відео видно особу чоловічої статі, вдягнену у зелену куртку до лінії стегон, темну шапку, темні штани, котра оглядає товари, бере їх в руки, розпаковує один з них, спілкується зі співробітниками-консультантами, охоронцем. На другому відео зображення охоплюється касовою зоною, зокрема, однією з кас, до якої підійшла особа чоловічої статі, що описана вище, почала підбирати з підлоги моменти, які в неї випали, тримаючи в руках гаманець та невеличкий предмет чорного кольору і бляшанку. Ця особа ставить бляшанку з напоєм на касову стрічку, кладе до карману штанів невеличкий предмет чорного кольору, продовжує тримати в руці гаманець, дістає з гаманці грошову купюру, номіналом 200 грн, кладе купюру на касову стрічку на місце для банкнот, забирає бляшанку з напоєм, решту від 200 грн та фіскальний чек. На третьому відео файлі відображено як у невеличкому приміщенні вмикається світло і до нього входять три чоловіки, два у форменому однаковому одязі, третій - особа чоловічої статі, що описана вище. Ця особа кладе на стіл бляшанку з напоєм та невеличкий предмет чорного кольору, задерши куртку, достатньо кропітливо порпається у власному одязі нижче лінії талії та дістає звідти ще один невеличкий предмет чорного кольору, мне у долоні білий папірець, викидає його під стіл та сідає на лавку навпроти столу.

Приймаючи участь у проведенні процесуальної дії з дослідження доказів обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно, чітко та ствердно вказав, що на відеозаписах зображений він як особа, вдягнута в зелену куртку, шапку та штани, що описана судом та наявна на описуваних трьох відео файлах.

Аналізуючи досліджені процесуальні джерела доказів у їх сукупності, суд дійшов твердого переконання про те, що обвинуваченим вчинено інкриміноване йому кримінальне правопорушення, адже більшу частині розвитку подій підтвердив сам ОСОБА_1 , зокрема, перебування у післяобідній час 29.11.2020 у гіпермаркеті "Ашан", що знаходиться у м. Києві по вул. Антоновича, 176, огляд товарів, узяття та переміщення до свого одягу і тримання при собі радіоприймача "Selecline", вартістю 159 грн 20 коп. без ПДВ та портмоне для подорожей, вартістю 117 грн 60 коп. без ПДВ, придбання на готівкові кошти пива, переміщення поза межі касової зони з товаром, який він не оплатив, відповідь на запитання охоронців гіпермаркету "Ашан" про наявність неоплаченого товару, прийняття їх запрошення пройти до кімнати охорони, добровільне пред`явлення неоплачених товарів, діставання їх з-під одягу.

Також суд визначає як суттєву ту обставину, що обвинувачений вчинив дії з розпаковування товару - радіоприймача і зробив це ще в торговельній залі гіпермаркету, адже коробка (упаковка) від нього залишилася пустою на місці знаходження товару, мав кошти на оплату речей, з якими вийшов як з неоплаченими через касову зону, що прямо свідчить про наявний у нього умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

При цьому, в ході судового розгляду не видалося за можливе встановити обставини того, що при проведенні розрахунку в касі ОСОБА_1 користувався мобільним телефоном та вів з кимось бесіду по бездротовому телефону, адже у руках у нього жодного схожого на мобільним телефон пристрою не було, а його рухи, жести, артикуляція не свідчать про те, що він в момент розрахунку на касі міг користуватися навушниками та вести розмову.

Покази, отримані безпосередньо у суді від свідків є такими, що за змістом і хронологією відповідають одне одному та, при цьому, позитивно співвідносяться з показами самого обвинуваченого щодо місця, часу події, його поведінки.

У свою чергу обвинувачений жодного підтвердження того, що він розмовляв по мобільному телефону у момент розрахунку суду не подав, клопотання про витребування доказів, про тимчасовий доступ до речей і документів не заявляв.

Під час судових дебатів захисник клопотав перед судом про визнання недопустимими доказом протоколу огляду місця події від 29.11.2020, адже він не містить відомостей про особу, яка була присутня під час проведення процесуальної дії, а саме: ОСОБА_1 , але не зазначена як учасник процесуальної дії, стверджуючи, що цей документи отриманий всупереч порядку, встановленому у КПК України.

Також захисник клопотав про визнання недопустимим доказом постанови про визнання речовим доказом диску, вказуючи, що невідомим є те, як він був отриманий і як був вилучений, його об`єм.

Крім того захисник посилався на порушення основоположних прав ОСОБА_1 при оформленні події правопорушення, посилаючись на те, що охоронці магазину його затримали, обшукали, утримували без дотримання вимог ст. 208 КПК України та прав, передбачених ст. 42 КПК України.

Проаналізувавши доводи захисника, суд, оцінивши в нарадчій кімнаті наявні докази, відхиляє заперечення сторони захисту як безпідставні, адже не вбачає порушень, про які йдеться у ст. 87-88-1 КПК України, які б дозволити визнати подані стороною обвинувачення фактичні дані недопустимими.

Так, однією з форм фіксування кримінального провадження, в якій відображається хід і результати проведення процесуальної дій за приписами п. 1 ч. 1 ст. 103 КПК України є протокол, вимоги до змісту якого наведені у ч. 3 ст. 104 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження.

Дійсно, у протоколі огляду місця події від 29.11.2020, що був складений у період часу з 16:40 до 16:55 у м. Києві по вул. Антоновича, 176 у кімнаті охорони гіпермаркету "Ашан" у присутності двох понятих, не описано та не ідентифіковано особу ОСОБА_1 . Проте ОСОБА_1 на той час не запрошувався для проведення такої процесуальної дії, що у поєднанні з процитованими приписи чинного законодавства, які не вимагають від органу досудового розслідування забезпечення обов`язкової участі підозрюваного, не видається порушенням порядку проведення цієї процесуальної дії. Більше того, суд зазначає, що станом на 29.11.2020 ОСОБА_1 не набув процесуального статуту підозрюваного.

З огляду на зазначене, суд зауважує, що не сприймає протокол огляду місця події від 29.11.2020 саме як джерело доказування, яке містить виключно відомості про особу, підозрювану у вчиненні таємного викрадення чужого майна, а виходить з того, що його було складено за наслідками процесуальноїдії, спрямованої на фіксацію обставин виявлення неоплаченого товару, що знаходився на реалізації в гіпермаркеті "Ашан".

Щодо заперечень захисника стосовно постанови про визнання предмету речовим доказом (диску) від 07.12.2020 та самого диску, то вони також відхиляються, адже у тексті цієї постанови вказано, що диск із відеозаписами правопорушення був наданий уповноваженого співробітнику органу досудового розслідування представником потерпілої особи.

Чинним процесуальним законодавством не обмежено потерпілого (представника потерпілої особи) на подання органу досудового розслідування (слідчому, прокурору) фактичних даних, які на думку потерпілого, є такими, що мають значення для кримінального провадження, для установлення події і складу кримінального правопорушення, з`ясування його деталей, пов`язаних фактів і обставин.

У п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК України закріплено право потерпілого подавати докази слідчому.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у тому числі потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У ч. 1 ст. 100 КПК України вказується, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Системний аналіз наведених приписів законодавства дає беззаперечні підстави стверджувати, що потерпілий вправі на стадії досудового розслідування подати певні матеріали слідчому, тоді як останній їх оцінює та вчиняє щодо них належні процесуальні дії, що і мало місцем у цьому кримінальному провадженні при винесенні постанови від 07.12.2020 про визнання предмету речовим доказом (диску).

Щодо відсутності у зазначеній постанові ідентифікуючих ознак диску ("DVD-диск") як-то інформації про його об`єм, заводський номер, то суд не вбачає у цьому таких порушень, які б спростовували подію та склад кримінального правопорушення, яке вважає доведеним.

Стосовно посилань захисника на порушення особистих прав ОСОБА_1 при складанні описаних вище протоколів та тверджень про протиправність дій щодо затримання обвинуваченого, то суд їх також відхиляє як беззмістовні, адже на стадії досудового розслідування обвинувачений не оскаржував жодну процесуальну дію, не повідомляв суду про порушення чи ущемлення його прав, про здійснення викликів до поліції, про заявлення скарг на співробітників гіпермаркету "Ашан" тощо.

Таким чином, процесуальних передумов для постановлення у цій справі виправдувального вироку судом не віднайдено.

Підставдля виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки у ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Майнова шкода описаним кримінальним правопорушенням потерпілій особі не заподіяна.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Суд зазначає, що розгляд справи відбувся за відсутності представника потерпілої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна", який до суду не з`являвся, хоча про кожне засідання суд завчасно повідомляв і Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна" і його представника, тобто вони були обізнані з наявністю на розгляді в суді цього кримінального провадження, з призначенням слухань справи та не були обмежені в правах та можливості належним чином використати свої процесуальні права. За наведених обставин постановлення вироку у справі видається таким, що не становитиме у подальшому негативного впливу на права, інтереси та обов`язки потерпілої особи.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд враховує кваліфікацію кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його наслідки, які не є тяжкими чи особливо обтяжливими для потерпілої особи; відсутність збитків або ж заподіяння майнової шкоди потерпілій особі; особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується посередньо, до кримінальної відповідальності притягається вперше, є працездатними чоловіком молодого віку, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації, вищу освіту, задовільний стан здоров`я, веде соціально-позитивний спосіб життя, виявляв свідоме ставлення до обставин кримінального правопорушення, взірцеву процесуальну поведінку й повагу до суду, сторони державного обвинувачення в ході розгляду справи.

При цьому невизнання ОСОБА_1 у суді своєї невинуватості, поряд з фактичним підтвердженням ним того, що він дійсно перебував в гіпермаркеті "Ашан" у вказаний в обвинувальному акті час та взяв з торговельних полиць радіо та портмоне, тримав їх при собі, суд оцінює як неповноцінне (з точки зору звичайного побутового сприйняття особи, яка не має юридичної освіти) усвідомлення обвинуваченим юридичної конструкції такого правого інституту як "кримінальне правопорушення", "закінчений злочин", "замах на злочин".

Також приймається до уваги позиція сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання (1 рік обмеження волі із застосування приписів ст. 75-76 КК України та установленням іспитового строку, тривалістю в 1 рік), ставлення обвинуваченого до вчиненого, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, поведінку під час та після вчинення злочинних дій.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, відповідно до ч. 1 ст. 66 та ст. 67 КК України судом не встановлено.

Поряд з цим, суд приймає до увагу ту обставину, що в ході розгляду справи, зокрема, при з`ясуванні анкетних даних обвинуваченого він зазначав, що проживає разом з хворою матір`ю, а при визначенні дат при перенесенні судових засідань зі слів ОСОБА_1 ставало зрозумілим, що його матір є онкохворою та проходить складне лікування.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України з урахуванням кваліфікації вчиненого за ч. 2 ст. 15 КК України у виді громадських робіт на строк 90 годин.

На переконання суду визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 74, 75 КК України та враховує при цьому, що метою покарання має стати його перевиховання та виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України, шляхом залишенню власнику/володільцю, а також - шляхом зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати для здійснення їх розподілу судом у кримінальному провадженні не заявлені.

На підставі, викладеного, керуючись ст. 94, 368-371, 373-374, 376, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт, тривалістю 90 (дев`яносто) годин.

Речові докази, а саме: портмоне для подорожей та радіо марки "Selecline" (визнані речовими доказами згідно з постановою старшого інспектора відділу дізнання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Бондарчук Л. від 30.11.2020 та передані на відповідальне зберігання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна" ОСОБА_5) - залишити у розпорядженні/володіння/користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан гіпермаркет Україна".

Речовий докази, а саме: лазерний диск "DVD диск" (визнаний речовим доказом згідно з постановою старшого інспектора відділу дізнання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Бондарчук Л. від 07.12.2020 та приєднаний до матеріалів кримінального провадження № 12020105010001314) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копія вироку вручити сторонам та надіслати потерпілій особі не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційноїскарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок проголошено 06.08.2021 після виходу суду з нарадчої кімнати, видалення до якої відбулося 05.08.2021.

Суддя О.В. Бушеленко