Рішення № 98815475, 06.08.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 430/91/21

Провадження № 2/430/43/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Попової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Романової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Луганської області; треті особи – Станично-Луганська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Луганської області; треті особи – Станично-Луганська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25 грудня 2001 року. ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1 .

Факт спорідненості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про шлюб ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 11 лютого 1978 року.

ОСОБА_2 мав у власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Проте за життя він не зміг отримати на нього документи, які підтверджують його право власності. Це підтверджується довідкою-характеристикою на об`єкт нерухомого майна від 10.05.2019 року, виданої Комунальним підприємством «Станично-Луганське бюро технічної інвентаризації», в якій зазначається, що власником будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , проте відсутній правовстановлюючий документ і право власності не зареєстроване.

28.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Станично-Луганської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про вступ у спадщину, проте постановою нотаріуса їй було відмовлено з тих підстав, що відсутні правовстановлюючі документи на нерухомого майна, а саме: на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 зазначає що вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що самостійно в досудовому порядку позивач не має змоги вирішити даний спір, вона вимушена звернутись до суду з даним позовом, в якому просить визнати власність за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , з загальною площею 93,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м. з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, в тому числі літ. а - веранда , літ. Д - сарай, літ.Е - сарай, літ. Н - навіс, літ.П - погріб, літ.У - убиральня, №1 - ворота, №2 - огорожа, N23 - колодязь, №4 - колодязь, №5 - колодязь, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явились, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Луганської області в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, вирішити справу у відповідності до чинного законодавства.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25 грудня 2001 року, виданого Валуйською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області 25.12.2001 року.

Померлий ОСОБА_2 був чоловіком позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 виданого Валуйською сільською радою Станично-Луганського району Ворошиловградської області від 11 лютого 1978 року, актовий запис № 15 від 11.02.1978 року. Прізвище чоловіка після укладання шлюбу – ОСОБА_4 , прізвище дружини після укладання шлюбу – ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_2 мав у власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Це підтверджується довідкою-характеристикою на об`єкт нерухомого майна від 10.05.2019 року, виданої Комунальним підприємством «Станично-Луганське бюро технічної інвентаризації», в якій зазначається, що власником будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , проте відсутній правовстановлюючий документ та право власності не зареєстроване. Вказаний об`єкт нерухомого майна при житті ОСОБА_2 не пройшов державну реєстрацію за законодавством, що діяло на момент завершення будування житлового будинку.

28.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Станично-Луганської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про вступ у спадщину, проте постановою нотаріуса їй було відмовлено з тих підстав, що відсутні правовстановлюючі документи на нерухомого майна, а саме: на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Позивач є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді об`єкту нерухомого майна у вигляді житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , з загальною площею 93,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м. з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, в тому числі літ. а - веранда , літ. Д - сарай, літ.Е - сарай, літ. Н - навіс, літ.П - погріб, літ.У - убиральня, №1 - ворота, №2 - огорожа, N23 - колодязь, №4 - колодязь, №5 – колодязь.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Судом встановлено, на підставі записів, що містяться у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок, житловий будинок було побудовано у 1978 році.

Відповідно до постанови ВС від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17 індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Порядок спадкування за законом та здійснення права на спадкування встановлений главами 86, 87 Цивільного кодексу України, та передбачає звернення спадкоємців до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього ж Кодексу. Перелік документів, які спадкоємець зобов`язаний надати нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину, деталізований в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розгляду. Виключно уразі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У поданому позові позивач ОСОБА_1 ставить питання про визнання права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом.

На підставі аналізу даних норм суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме: оскільки власник об`єкту нерухомого майна ОСОБА_2 не має можливості вчинення дій щодо реєстрації об`єкту нерухомого майна у вигляді житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , з загальною площею 93,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м. з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, в тому числі літ. а - веранда , літ. Д - сарай, літ.Е - сарай, літ. Н - навіс, літ.П - погріб, літ.У - убиральня, №1 - ворота, №2 - огорожа, N23 - колодязь, №4 - колодязь, №5 – колодязь, у зв`язку з його смертю, з метою захисту права спадкоємця першої черги за законом – ОСОБА_1 , шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , з загальною площею 93,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м. з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, в тому числі літ. а - веранда , літ. Д - сарай, літ.Е - сарай, літ. Н - навіс, літ.П - погріб, літ.У - убиральня, №1 - ворота, №2 - огорожа, N23 - колодязь, №4 - колодязь, №5 – колодязь.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Луганської області; треті особи – Станично-Луганська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , з загальною площею 93,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м. з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, в тому числі літ. а - веранда , літ. Д - сарай, літ.Е - сарай, літ. Н - навіс, літ.П - погріб, літ.У - убиральня, №1 - ворота, №2 - огорожа, N23 - колодязь, №4 - колодязь, №5 – колодязь.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Попова