Вирок № 98815452, 23.07.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/765/2021

Справа № 428/6080/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Нікуленко І.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000501 від 08.06.2021, № 12021131370000529 від 12.06.2021 року , у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з професійною технічною освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 18.10.2010 вироком Сєвєродонецького міського суду за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільненого від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;

- 02.08.2011 вироком Сєвєродонецького міського суду за ч. 1, 2, 3 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,

- 18.08.2015 вироком Сєвєродонецького міського суду за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,

- 08.10.2020 вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбалення волі строком на 5 років 9 місяців, звільнений по відбуттю строку покарання

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод №1

01.02.2021, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у кімнаті № 88 будинку АДРЕСА_3 , яку він орендує у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з корисливою метою, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на викрадення чужого майна, розуміючи що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав чуже майно, а саме мультиварку марки «SATURN» модель «СT-MC 9208», яка знаходилась на столі орендованої ним кімнати та відніс вказану мультиварку до ПТ «Ломбард 24» для використання її в якості застави для отримання фінансового кредиту, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи, ОСОБА_1 своїми злочинними діями, завдав потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду у розмірі 683 грн. 70 коп.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Епізод №2

07.06.2021 більш точного часу, під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 направляючись за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 проходив біля квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшов до дверей квартири АДРЕСА_5 та переконавшись, що сторонніх осіб не має, ніхто не спостерігає та не може йому завадити, з силою штовхнув двері, від чого одна петля навісного замку вирвалась з дверей і двері відчинились. В подальшому, проникнувши до квартири через відчинені двері, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, повторно таємно викрав із квартири пральну машинку марки «Atlant» моделі «45Y101», яка належать потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після чого, тим самим шляхом залишив квартиру та перетягнув вказану пральну машину до себе у квартиру, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2000 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, заволодіння чужим майном, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, та пояснив, що 01.02.2021 року точного час він не пам`ятає, він перебував у кімнаті АДРЕСА_5 , яку він винаймав. Перебуваючи у вказаній квартирі, він вирішив вчинити крадіжку майна та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав мультиварку марки «SATURN» модель «СT-MC 9208», яку здав до ломбарду. Крім того, 07.06.2021 року більш точного часу він не пам`ятає, він вирішив вчинити викрадення майна з квартири АДРЕСА_5 . Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він зайшов до вказаної квартири, звідки таємно викрав пральну машинку марки «Atlant» моделі «45Y101», після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку. Цивільний позов визнає у повному обсязі.

Потерпілі ОСОБА_4 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви про розгляд даного кримінального провадження за їх відсутності. Крім того, потерпілий ОСОБА_2 в заяві вказав, що цивільний позові підтримує у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

Дії обвинуваченого за епізодом № 1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Дії обвинуваченого за епізодом № 2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжких злочинів (ч. 3 ст. 185 КК України), особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся.

Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше неодноразово судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, не зробив належних висновків та продовжив злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 34 КК рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності в тому числі за ч. 1 ст. 309 КК України.

Проте, як вбачається з обвинувального акту, така обтяжуюча покарання обставина, як рецидив кримінальних правопорушень в обвинуваченні ОСОБА_1 не висувалася.

Таким чином, суд не може самостійно виходити за межі пред`явленого обвинувачення в частині можливого погіршення становища обвинуваченого. Отже, дотримуючись позиції державного обвинувачення, обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено, оскільки така обтяжуючу обставина як рецидив кримінальних правопорушень, є поза межами висунутого обвинувачення.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених злочинів та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 йому було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 683 грн. 70 коп., що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума матеріальної шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 у розмірі 683 грн. 70 коп., оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за можливе скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.06.2021 року на майно, яке було 07.06.2021 року тимчасово вилучено в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на пральну машинку «ATLANT» модель «45У101», виробник Білорусь, в корпусі білого кольору.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 70 коп.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.06.2021 року на майно, яке було 07.06.2021 року тимчасово вилучено в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на пральну машинку «ATLANT» модель «45У101», виробник Білорусь, в корпусі білого кольору.

Речові докази:

-два сліди папілярних ліній пальців рук, слід долоні, слід папілярного узору руки, сліди долонь рук, які упаковані до сейф пакетів № 5255196 та № 1199386 та зберігаються в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

-пральну машинку марки «Атлант», модель «45У101», яку передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 – залишити у власності останньої.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням: судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/7065-ТВ від 17.06.2021 року, які згідно довідки складають 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп., судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/7333-ТВ від 25.06.2021 року, які згідно довідки складають 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп.; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/7037-Д від 17.06.2021 року, які згідно довідки складають 858 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 10 коп., судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/7150Д від 18.06.2021 року, які згідно довідки складають 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 10 коп., судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/6789-ТВ від 11.06.2021 року, які згідно довідки складають 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 10 коп. в дохід держави (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова