Ухвала суду № 98809856, 30.07.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7867/21

Провадження №4-с/369/106/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Вець О.І.,

за участі:

представника скаржника – Кирплюк Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за скаргою ОСОБА_1 , особа, чиї дії оскаржуються: Державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хайдарі Рустам Рахманович, стягувач: АТ «Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_2 , на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду із скаргою на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хайдарі Р.Р., стягувач АТ «Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_2 .

В обґрунтування скарги скаржник вказує, що ним через систему електронних торгів арештованим майданом ДП «СЕТАМ» було куплено предмет іпотеки – домоволодіння та земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Предмет іпотеки був реалізований в межах виконавчого провадження 65569061 у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення №369/8077/13.

31 травня 2021 року попереднього власника предмету іпотеки ОСОБА_2 було примусово виселено з будинку в межах виконавчого провадження 54847988.

Майно ОСОБА_2 було описане та передане на відповідальне зберігання відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31 травня 2021 року.

Скаржника, як нового власника предмету іпотеки, було залучено до вказаних виконавчих дій.

Проте на думку скаржника, до опису майно ОСОБА_2 у Постанову було помилково включено приналежні до будинку речі, а саме вбудовані меблі (кухня, шафи, двері тощо) та інженерні системи призначені для опалення, охолодження, водопостачання, кондиціонуваня, вентиляції, освітлення тощо.

Скаржник у поданій скарзі вказує, що відповідно до пункту 7 договору іпотеки від 16 червня 2005 року посвідченого Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. за реєстровим №3693, Будинок передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

На підставі вище наведеного скаржник просив суд, встановити, що усі вбудовані (вмонтовані) меблі, інженерні системи, рослини та інші поліпшення тощо, що розташовані в придбаному ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з прилюдних торгів внаслідок примусової реалізації Предмету іпотеки (за адресою: АДРЕСА_1 ) є приналежністю (складовою частиною) вказаного Предмету іпотеки, а також зобов`язати державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Р.Р. у виконавчому провадженні 54847988 виключити з Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31 травня 2021 року, зняти з арешту та передати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) майно, яке є приналежністю (складовою частиною) належного їй будинку (що входить до складу придбаного нею з прилюдних торгів внаслідок реалізації Предмету іпотеки, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), а саме: Шкаф-купе в передпокої вмонтований - 2 шт. кожен на 2 відділення (№ предмету в описі Постанови: Кондиціонер - Лджи вбудований (№ предмету в описі Постанови: 49); Люстра - 6 ріжкова (№ предмету в описі Постанови: 50); Душова кабіна - 1 шт. вбудована (№ предмету в описі Постанови: 54); Унітаз і біде - вбудовані (№ предмету в описі Постанови: 55); Умивальник вбудований з тумбою (№ предмету в описі Постанови: 58); Дзеркало навісне (№ предмету в описі Постанови: 59); Рушникосушарка - 1 шт. металева (№ предмету в описі Постанови: 60); Кондиціонер ЛДжи вбудований (№ предмету в описі Постанови: 64); Кухня - сервант вбудована (№ предмету в описі Постанови: 83); П) Витяжка вбудована (№ предмету в описі Постанови: 84); Вбудована газова плита (№ предмету в описі Постанови: 85); Духова шафа вбудована (№ предмету в описі Постанови: 86); Посудомийна машина арістон вбудована (№ предмету в описі Постанови: 93); Вбудована водоочищувач д/води (№ предмету в описі Постанови: 97); Люстри вмонтовані - 2 шт. (№ предмету в описі Постанови: 99); Домофон вбудований - 1 шт. (№ предмету в описі Постанови: 103); Кондиціонер - 1 шт. (№ предмету в описі Постанови: 117).

11 червня 2021 року Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області постановлено відкрити провадження у справі та суб`єкта дії якого оскаржуються, зобов`язано подати суду оригінали матеріалів виконавчого провадження за №54847988.

22 липня 2021 року через канцелярію суду представником Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано матеріали виконавчого провадження №54847988.

В судовому засіданні представник скаржника Кирплюк Д.В. вимоги скарги підтримав, просив суд задовольнити.

Представник особи, чиї дії оскаржуються в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений у встановленому чинним законодавством порядку.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений у встановленому чинним законодавством порядку.

Представник боржника в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений у встановленому чинним законодавством порядку, проте через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження по скарзі та повернення її заявнику.

Вислухавши представника скаржника, дослідивши та оцінивши матеріали виконавчого провадження та інші докази, суд вважає, що провадження по скарзі слід закрити з огляду на таке.

Виходячи з приписів частин 3—5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» в разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Арешт може бути знятий за рішенням суду.

Із наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише в разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках — виключно на підставі рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В той же час положеннями ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Судом встановлено, що стягувачем у виконавчому провадженні №54847988 з виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 серпня 2017 року по справі №369/4557/15-ц є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», а боржником є ОСОБА_2 , а відтак скаржник ОСОБА_1 не є в даному випадку стороною виконавчого провадження №54847988.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 подала саме скаргу на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №54847988 в порядку ст.ст. 447-450 ЦПК України проте фактично заявляє по суті вимоги про визнання за нею права власності на майно.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства (пункт 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016 року №5).

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК Україна. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Як зазначено Великою палатою Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2019 року у справі №826/12775/15, оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна особою, яка не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не приведе до належного захисту її прав, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас статтею 59 цього закону законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) й виникають із цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції (Аналогічні висновки викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/1247/18).

В даному ж випадку прохальна частина скарги ОСОБА_1 свідчить про те, що метою подачі скарги було саме визнання права власності на предмети в описі до скарги за ОСОБА_1 . Але, оскільки ОСОБА_1 не являється стороною виконавчого провадження, для належного захисту своїх прав, вона може звернутись із позовом до суду про визнання права власності на майно та виключення його з опису.

Вказана позиція підтверджується постановами Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року по справі №658/715/16-ц, від 22 січня 2020 року по справі №340/25/19.

У відповідності до роз`яснень ВССУ, викладених у постанові від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», спори про право цивільне, повязані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно положень ч.2 ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачений певний порядок вирішення питання про скасування арешту з належного особі майна та дане питання вирішується у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору;набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Таким чином суд не може погодитись із доводами скаржника про те, що оскаржуване рішення приватного виконавця, яке постановлене у виконавчому провадженні, в даному випадку підлягає розгляду відповідно до ст. 447 ЦПК України, оскільки скаржник не є стороною виконавчого провадження та заявляє по суті вимоги про визнання за ним права власності на майно.

За таких обставин суд вважає за необхідне закрити провадження по справі №369/7867/21 за скаргою ОСОБА_1 , особа, чиї дії оскаржуються: Державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хайдарі Рустам Рахманович, стягувач: АТ «Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_2 , на дії державного виконавця, та роз`яснити право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 19, 30, 255, 259, 260, 261, 447 ЦПК України, ст.ст. 15, 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження», -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі №369/7867/21 за скаргою ОСОБА_1 , особа, чиї дії оскаржуються: Державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хайдарі Рустам Рахманович, стягувач: АТ «Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_2 , на дії державного виконавця.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя: І.О. Фінагеєва