Рішення № 98809360, 19.07.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/88/21

Провадження № 2/333/1904/21

рішення

Іменем України

19 липня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Даниленко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу № 337/88/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із позовом до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», в якому просить суд визнати недійсним договір позики № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року, укладений між нею і ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», право вимоги за яким перейшло ТОВ «ФК «Кредит – Капітал».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між нею і ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» було укладено договір № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року, відповідно до якого вона отримала позику. У подальшому між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» отримало право вимоги заборгованості за кредитним договором № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року. Ознайомившись зі змістом договору № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року, позивач вважає, що укладений договір є недійсним, оскільки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Проте, позивачем не було підписано даний договір. Відповідачем не було повідомлено письмово позивача про всю необхідну інформацію щодо умов договору. Відповідач скористався тим, що позивачу як позичальнику об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і вона була введена в оману при отриманні кредитних послуг. Відповідач в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не надав позивачу відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору. Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Прийняття пропозиції від відповідача укласти електронний договір (акцепті здійснено шляхом зазначення у відповідному чекбоксі галочки на сторінці сервісу з надання онлайн позик відповідачем та введення одноразового ідентифікатора без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що не відповідає положенням абзацу третього частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір про надання позики, укладений між позивачем і відповідачем, є таким, що не прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. В оспорюваному договорі також не була вказана ціна та сукупна вартість кредиту. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» не було надано позивачу розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Відповідачем було введено її в оману на рахунок істотних умов договору, зокрема, на рахунок відсоткової ставки за користування кредитом та не було зазначено нічого на рахунок непомірно великої відсоткової ставки у випадку порушення зобов`язання. Позивачу було повідомлено значно меншу ціну кредиту (відсотків) через що остання погодилася на укладання зазначених договорів. Також при укладенні договору було порушено принцип рівності сторін, так як позивачу запропонували укласти договір на фактично відомих лише відповідачу умовах.

Ухвалою Хортицького районного суду від 08.02.2021 року цивільну справу № 337/88/21 направлено за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

13.04.2021 року до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що згідно з положеннями, викладеними у п.п. 1.7, 6.6 кредитного договору № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року, підписанням договору клієнт підтверджує, що він усвідомлює та погоджується із тим, що на цей договір не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, згідно з положеннями п. 6.6 кредитного договору – підписанням договору клієнт підтверджує, що він усвідомлює та погоджується із тим, що на цей договір не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, у спірному кредитному договорі зазначено істотні умови договору, необхідні для його укладення. У п. 1.6. кредитного договору зазначено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства – https://www.zecredit.com.ua та https://groshman.com.ua/. Крім того, у п.п. 6.8, 6.9 кредитного договору – підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства. Клієнт підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Таким чином, вся необхідна інформація для укладення кредитного договору розміщена на сайті кредитодавця, в особистому кабінеті користувача та безпосередньо у кредитному договорі – після ознайомлення з якою позичальник погодившись на умови надання позики підписала кредитний договір. Крім того, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомлення підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору – цей договір складений українською мовою в 2 (двох) оригінальних примірниках по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу, та підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Отже, кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у письмовій (електронній) формі, позивач його підписала, акцентуючи оферту Товариства. У кредитному договорі у п.п. 1.3 вказана вартість процентних ставок за кредитом (за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 584.0% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1.60% (процентів) на добу, тип процентної ставки – фіксована). У додатку № 1 до договору – додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року – вказано сукупну вартість кредиту, відповідно до умов. З наведеними документами позивач ознайомлена, зокрема і з положенням – «6.8. Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства», про що свідчить підпис ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором – 13.01.2020 року. Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання кредиту. Споживач перед укладенням договору має можливість самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.04.2021 року підготовче провадження по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті, витребувано у відповідача завірену належним чином копію спірного договору.

29.06.2021 року до канцелярії суду від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2021 року з копією договору про надання фінансового кредиту № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року, копією додатку №1 до договору, копією графіку розрахунків та орієнтованої сукупної вартості кредиту, а також з копією правил надання коштів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ».

Позивач і її представник, будучи своєчасно і належним чином повідомленими судом про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, разом з позовною заявою позивач надала заяву про розгляд справи без її участі і без участі її представника.

Представник відповідача, будучи своєчасно і належним чином повідомленим судом про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи, будучи своєчасно і належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору про надання фінансового кредиту № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», ОСОБА_1 був наданий фінансовий кредит у розмірі 500,00 грн., строком на 30 днів, тобто до 11.02.2020 року, під процент що визначений у розмірі 584.0 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1.60 % (процентів) на добу, тип процентної ставки – фіксована. Договір містить електронний підпис позичальника W94309.

Згідно з п. 2.1 договору про надання фінансового кредиту № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року визначено графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту.

У подальшому між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «Кредит – Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» отримало право вимоги заборгованості за кредитним договором № 07392-01/2020 від 13.01.2020 року.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично – у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, встановивши фактичні обставини у справі, дійшов висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту укладений в електронній формі, підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. З його змісту вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Тобто, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Посилання ОСОБА_1 на ненадання відповідачем повної інформації щодо умов та настання ризиків при укладенні оспорюваного договору і нечесну підприємницьку практику є безпідставними і ґрунтуються виключно на припущеннях та спростовуються змістом договору про надання фінансового кредиту.

Суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача про порушення положень Закону України «Про захист прав споживачів» на рахунок відсоткової ставки за користування кредитом та не зазначення про непомірно велику відсоткову ставку у випадку порушення зобов`язання. При належному виконанні договірних зобов`язань штрафні санкції у вигляді пені чи збільшеного розміру відсотків не застосовуються, при цьому грошова сума залежить і від періоду невиконання боржником взятих на себе зобов`язань. Кредит надавався позивачу на строк до 30 днів та відсоткова ставка за користування кредитними коштами була їй відома у момент укладення договору.

Суд також звертає увагу й на непослідовність позиції позивача, яка одночасно заявляє, що договір нею не укладався і підписаний не був, і одночасно просить визнати договір недійсним. Але недійсним можна визнати лише укладений договір.

Таким чином, у зв`язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 203, 214, 215, 638, 639, 652, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 130, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 19.07.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик