Рішення № 98802779, 29.07.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/199/21

Справа №569/21364/20

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2021 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.,

при секретарі Моторенко К.О.,

за участю заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненська міська рада, про встановлення юридичних фактів, -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення юридичних фактів.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Заповіту мати не складала, а тому відкрилась спадщина за законом. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину, вона звернулась за місцем відкриття спадщини до нотаріальної контори. Згідно повідомлення Першої рівненської державної нотаріальної контори № 1453/02-14 від 23.11.2020 року в зв`язку з відсутністю в повному обсязі відомостей, що підтверджують її родинні стосунки зі спадкодавцем та відсутністю документів про фактичне прийняття спадщини їй відмовлено в оформленні спадкових прав.

Як зазначає заявник, у свідоцтві про її народження прізвище матері зазначено « ОСОБА_3 » і вона не може документально підтвердити зміну прізвища матері із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_2 » через відсутність підтверджуючих документів. Крім того, заявник вказує на те, що вона прийняла спадщину в порядку ч.1 ст.549 ЦК УРСР, оскільки після смерті ОСОБА_2 за прийняттям спадщини у встановлений строк ніхто не звертався. Її мати постійно проживала у м.Рівне, на початку 1995 року стан її здоров`я погіршився, а тому вона (заявник) періодично забирала її до м.Києва щоб доглядати та надавати медичну допомогу. 07.03.1995 року, перебуваючи у м.Києві, її мати померла. За життя мати дала згоду на кремацію, а тому вона (заявник) поховала її у м.Києві.

Посилаючись на викладене, а також зважаючи на неможливість оформлення нею спадщини, заявник просить задовольнити її вимоги, встановити що вона є дочкою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також встановити факт прийняття нею спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 11.01.2021 року вказану заяву направлено до Деснянського районного суду м.Києва для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 02.03.2021 року заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 2.03.2021 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні заявник вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника заінтересованої особи.

Суд, заслухавши пояснення заявника, вивчивши доводи заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, а також матеріали спадкової справи, приходить до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

08.10.2020 року та 11.11.2020 року заявник звернулась до Першої рівненської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Листом від 23.11.2020 року № 1453/02-14 заявника повідомлено, що станом на 23.11.2020 року в матеріалах спадкової справи відсутні відомості, що підтверджують її родинні зв`язки із спадкодавцем у повному обсязі та відсутні докази фактичного прийняття нею спадщини.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Якщо спадкодавець помер до ІНФОРМАЦІЯ_2 , то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення заяви про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (надалі - ЦК УРСР), чинної на час виникнення спірних правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, чинної на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з даною заявою про встановлення факту родинних відносин та факту прийняття спадщини, заявник надала суду: копію свідоцтва про її народження, де прізвище матері зазначено « ОСОБА_3 »; копію свого паспорту; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копію посвідчення на ім`я ОСОБА_2 ; копію свого свідоцтва про одруження; копію листа Першої рівненської нотаріальної контори від 23.11.2020 року № 1453/02-14; копію будинкової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 , в якій вказано про реєстрацію двох осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу відносно ОСОБА_2 .

Аналізуючи надані заявником докази, суд приходить до висновку про те, що з них неможливо достеменно встановити факт родинних відносин, оскільки у свідоцтві про народження заявника прізвище матері вказано « ОСОБА_3 », в той час, як заявник просить встановити родинні відносини зі ОСОБА_6 . Жодного іншого доказу, який би дозволив встановити такий родинний зв`язок заявником не надано. Також відсутні будь-які докази того, що заявник фактично вступила в управління або володіння спадковим майном. Надана заявником копія будинкової книги не містить жодних даних про реєстрацію заявника за вказаною адресою, а тому підстав для задоволення заяви в цій частині також не дає.

Відтак, заявником інших доказів не надано, з клопотанням про виклик та допит свідків, витребування будь-яких документів заявник до суду не зверталась. Матеріали спадкової справи також не містять доказів, які могли б стати підставою для задоволення заяви.

Таким чином, враховуючи вищевикладені судом обставини, зважаючи на відсутність доказів, які б підтвердили вимоги заявника, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 294, 315-316, 318-319 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненська міська рада, про встановлення юридичних фактів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05 серпня 2021 року.

Суддя: