Ухвала суду № 98802228, 05.08.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4558/18

У Х В А Л А

05 серпня 2021 року Костянтинівский міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Штреккер В.О.,

прокурора Кадуріна С.Є.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Сітала В.І.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Павличука В.П., Коваленка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка клопотання захисника Павличука Володимира Петровича про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050380000521 від 18 серпня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває вказане кримінальне провадження.

24.03.2021 захисником Павличуком В.П. в судовому засіданні заявлено клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_4 , для проведення якої необхідно залучити досвідчених кваліфікованих фахівців з науковими ступенями в галузі щелепно-лицьової хірургії та нейрохірургії.

На вирішення експертизи просив поставити наступні питання:

Від якої кількості травматичних дій утворилися тілесні ушкодження ОСОБА_4 стосовно кожної ділянки?

Від яких тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого?

Який механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , в тому числі і тих, що призвели до настання смерті?

В якому положенні знаходився потерпілий при нанесенні йому тілесних ушкоджень, в тому числі і тих, що призвели до настання смерті?

Якою мінімальною кількістю ударів або іншими травмуючими діями могли бути заподіяні наявні у ОСОБА_4 тілесні ушкодження в області голови?

Виходячи із показів ОСОБА_3 в судовому процесі; слідчого експерименту від 01/06/2018 року, проведеного за участі ОСОБА_3 ; показів ОСОБА_2 в судовому процесі; слідчих експериментів від 20/07/2018 року та 10/08/2018 року, проведених за участі ОСОБА_2 ; показів свідка ОСОБА_5 в судовому процесі; слідчих експериментів від 29/05/2018 року та 10/08/2018 року, проведених за участі свідка ОСОБА_5 , розмежувати тілесні ушкодження, вказавши, які з них були нанесені в гаражі, а які за його межами, окремо визначивши ступінь їх тяжкості?

Якщо тілесні ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_4 , були спричинені йому в гаражі, то чи міг він здійснювати активні дії /чітко розмовляти, вмиватися, самостійно пройти відстань до 60 м/ після отримання цих тілесних ушкоджень?

Чи могли утворитись тілесні ушкодження у ОСОБА_4 за обставин, на які вказує свідок ОСОБА_5 під час її допиту в судовому процесі та під час слідчих експериментів від 29/05/2018 року та 10/08/2018 року, проведених за її участі?

Чи могли утворитись тілесні ушкодження у ОСОБА_4 за обставин, на які вказав ОСОБА_2 під час його допиту в судовому процесі та під час слідчих експериментів від 20/07/2018 року та 10/08/2018 року, проведених за його участі?

До якого ступеню тяжкості відносяться тілесні ушкодження у ОСОБА_4 , які були безпосередньо спричинені ОСОБА_2 з урахуванням його показів під час його допиту в судовому процесі та під час слідчих експериментів від 20/07/2018 року та 10/08/2018 року, проведених за його участі?

Чи могли тілесні ушкодження, спричинені двома ударами кулаком в нижню частину обличчя, спричинити смерть ОСОБА_4 .?

Запропоновано обрати експертну установу на розсуд суду з числа наведених у клопотанні.

Клопотання було обґрунтовано тим, що у вказаному кримінальному провадженню в процесі досудового розслідування було проведено 4 судово-медичні експертизи, висновки яких є помилковими, неповними, суперечливими, складеними некомпетентними спеціалістами.

Так, в наявних висновках судово-медичних експертизах не враховані показання, наданні обвинуваченим ОСОБА_2 та свідками щодо механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, та причинно-наслідкового зв`язку між нанесеними тілесними ушкодженнями та настанням смерті потерпілого. Також вказані експертизи проведені без залучення вузьких спеціалістів, а саме: щелепно-лицьового хірурга та нейрохірурга, що вплинуло на точність експертного висновку. Крім того, для проведення вказаних експертиз не були направлені всі матеріали кримінального провадження, а частина матеріалів, яка була надана, була виготовлена в копіях, що не відповідає вимогам для проведення судово-медичних експертиз.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 березня 2021 року відмовлено у задоволені клопотання захисника Павличука Володимира Петровича про призначення комісійної судово-медичної експертизи у вказаному кримінальному провадженні.

05 серпня 2021 року захисником Павличуком В.П. повторно подано клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, на вирішення якої просив поставити ті ж самі питання. В обґрунтування вказаних вимог захисник Павличук В.П. посилався на те, що у вказаному кримінальному провадженню в процесі досудового розслідування було проведено 4 судово-медичні експертизи, висновки яких є помилковими, неповними, суперечливими, складеними некомпетентними спеціалістами.

З`ясувавши думку прокурора, потерпілої, її представника, обвинувачених, їх захисників, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи, зокрема щодо: встановлення причин смерті; встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи, зокрема у разі, якщо для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.

Частиною 1 статті 350 КПК України передбачено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Оскільки захисник Павличук В.П. звернувся до суду із клопотанням про призначення комісійної судово-медичної експертизи повторно з тих самих підстав, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені вказаного клопотання.

Керуючись ст.242, 350, 372, 376, 392 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання захисника Павличука Володимира Петровича про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050380000521 від 18 серпня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя