Рішення № 98795573, 28.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2464/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Шестаковій А.В.,

за участю:

представника позивача - Токаленко В.М.,

представника відповідача - Бейліна К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що має стаж роботи не менше 30 років, з них не менше 6 років 3 місяців був зайнятий повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, які передбачені Списком № 2, то після досягнення віку 55 років, набув права на пенсію на пільгових умовах із зменшенням віку, з розрахунку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців.

Таким чином, у віці 58 років, тобто 19.01.2021 року, позивач набув право на пенсію на пільгових умовах.

У зв`язку з цим 21.01.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, йому було відмовлено в прийнятті заяви у зв`язку з необхідністю надання довідок. Рішенням № 213050021008 від 13.05.2021 року відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Так, відповідач незаконно не зарахував до пільгового стажу періоди роботи:

1) з 22.08.1992 року по 03.06.1993 року в Херсонському тролейбусному управлінні, посилаючись на відсутність даних про проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві;

2) з 18.08.1986 року по 02.01.1991 року на Барановичському станкобудівельному заводі, посилаючись на відсутність інформації про реорганізацію даного підприємства;

3) з 20.04.1984 року по 14.07.1986 року на Херсонському суднобудівному заводі, посилаючись на відсутність пільгової довідки, в якій має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видається довідка.

Даний факт підтверджується повідомленням Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 2100-0304-8/323787 від 20.05.2021 року.

Вважає вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправним з огляду на наступне.

Вважає вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправним.

З врахуванням викладеного позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 21305002008 від 13.05.2021 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду країні" в Херсонській області зарахувати пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 періоди роботи на посаді електрозварника: з 22.08.1992 року по 03.06.1993 року в Херсонському тролейбусному управлінні; з 18.08.1986 року по 02.01.1991 року на Барановичському станкобудівельному заводі; з 20.04.1984 року по 14.07.1986 року Херсонському суднобудівному заводі та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 21.01.2021 року.

Ухвалою від 07.06.2021 року відкрито спрощеного провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 05.07.2021 року.

02.07.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що відповідно до записів трудової книжки від 11.05.1982 серії НОМЕР_1 , позивач працював з 20.04.1984 по 14.07.1986 електрозварником на Херсонському суднобудівному заводі, з 18.08.1986 по 02.01.1991 електрозварником на Барановичському станкобудівельному заводі, з 29.05.1991 по 03.06.1993 електрозварником ручного зварювання в Херсонському тролейбусному управлінні.

Для підтвердження пільгового характеру виконуваних робіт позивачем надано довідки, видані філією закритого акціонерного товариства "Атлант" Барановичський станкобудівельний завод від 22.04.2021 № 10-49/2330, 2-49/2331, що підтверджують пільговий характер робіт на посаді електрозварника на автоматичних та полуавтоматичних машинах, зайнятого зварюванням в середовищі вуглекислого газу на Барановичському станкобудівельному заводі з 18.08.1986 по 02.01.1991, з посиланням на Список 2 розділу XXXII, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

В зазначених довідках відсутня інформація про перейменування Барановичського станкобудівельного заводу в філію закритого акціонерного товариства "Атлант" Барановичський станкобудівельний завод.

Зарахування до пільгового стажу роботи періоду з 18.08.1986 по 02.01.1991 на посаді електрозварника на Барановичському станкобудівельному заводі можливе за умови надання інформації про реорганізацію даного підприємства.

Також, для призначення пенсії, позивачем надано довідку, видану міським комунальним підприємством "Херсонелектротранс" від 15.04.2021 № 1-231, що підтверджує пільговий характер робіт на посаді електрозварника ручного зварювання Херсонського тролейбусного управління з 29.05.1991 по 03.06.1993, з посиланням на Список 2 розділ XXXIII, код 23200000-19906, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Період роботи на посаді електрозварника ручного зварювання в Херсонському тролейбусному управлінні з 22.08.1992 по 03.06.1993 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, в зв`язку з відсутністю даних про проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві після 21.08.1992 року.

За період роботи на посаді електрозварника на Херсонському суднобудівному заводі з 20.04.1984 по 14.07.1986 позивачем не надано пільгової довідки, в якій зазначено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видається довідка, а тому зазначений період зарахуванню не підлягає.

За записами трудової книжки, даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та уточнюючими довідками про роботу, страховий стаж позивача становить 28 років 8 місяців 22 дні, пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить 1 рік 2 місяці 24 дні за період роботи у Херсонському тролейбусному управлінні з 29.05.1991 по 21.08.1992.

Трудова книжка, яка була надана для призначення спірної пенсії, не містить відомостей про проведення атестації посади та не відображає характеру умов праці, а також зайнятості у шкідливих умовах праці повний робочий день. При цьому, позивачем не було надано й будь-яких інших підтверджуючих документів, які б надавали йому право на призначення такої пенсії (пільгову довідку; накази про результати атестації робочих місць).

Відповідач вважає, що відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця, відсутність документів, які підтверджують пільговий характер праці та відсутність відомостей про роботу повний робочий день у шкідливих умовах праці унеможливлює підтвердження права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області № 213050021008 від 13.05.2021 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах є правомірним та відповідає чинному законодавству.

05.07.2021 року відкладено розгляд справи на 28.07.2021 року за клопотанням представника позивача.

14.07.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що у матеріалах пенсійної справи наявні довідки № 10-49/2330, 2-49/2331 від 22.04.2021 року, видані ЗАТ "Атлант" Барановичський станкобудівельний завод, якими підтверджується пільговий характер робіт на посаді електрозварника на автоматичних та полуавтоматичних машинах, зайнятого зварюванням в середовищі вуглекислого газу на Барановичському станкобудівельному заводі з 18.08.1986 року по 02.01.1991 року, з посиланням на Список № 2 розділу XXXII, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173. На офіційному сайті ЗАТ "Атлант" Барановичський станкобудівельний завод в розділі "Історія підприємства" наявні відомості про злиття в 1993 році Барановичського станкобудівельного заводу та Мінського заводу холодильників та утворення ЗАТ "Атлант".

Тому отримати інформацію про реорганізацію підприємства відповідач мав можливість.

Крім того, відповідач відмовляється прийняти у позивача довідку № 10-41/1132 від 26.02.2021 року про реорганізацію Барановичського станкобудівельного заводу в філію ЗАТ "Атлант" Барановичський станкобудівельний завод.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У матеріалах пенсійної справи наявні архівні довідки, які підтверджують той факт, що позивач був зайнятий повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, які передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. У відпустці без збереження заробітної плати ОСОБА_1 не знаходився.

Отже, доводи відповідача про відсутність у позивача пільгового стажу є безпідставними, оскільки основним критерієм визначення такого стажу є робота на підприємстві, безпосередня зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Таким чином, у відповідача не має законних підстав для відмови у призначенні пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Згідно записами трудової книжки ОСОБА_1 , виданої 19.01.1982 року:

з 11.05.1982 року по 01.09.1982 року позивач працював на посаді електромонтера в РСЕ;

з 21.10.1982 року по 24.01.1983 року - на посаді водія в радгоспі ім. Мічуріна Криворізького району Дніпропетровської області;

з 11.04.1983 року по 25.10.1983 року - на посаді слюсаря-водопровідника в Інгулецькому управлінні зрошувальних систем;

з 03.01.1984 року по 19.04.1984 року був учнем електрозварника в цехах № 28 та № 33 на Херсонському суднобудівному заводі;

з 20.04.1984 року по 15.06.1984 року працював на посаді електрозварника другого розряду в цеху № 33 на Херсонському суднобудівному заводі;

з 16.06.1984 року по 14.07.1986 року - на посаді електрозварника другого розряду в цеху № 56 на Херсонському суднобудівному заводі;

з 18.08.1986 року по 02.01.1991 року - на посаді електрозварника на автоматичних та полуавтоматичних машинах, зайнятого зварюванням в середовищі вуглекислого газу на Барановичському станкобудівельному заводі;

з 29.05.1991 року по 03.06.1993 року - на посаді електрозварника ручного зварювання в Херсонському тролейбусному управлінні;

з 09.06.1993 року по 03.07.1993 року - на посаді тимчасового працівника садівничої бригади в радгоспі "Перемога".

21.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 213050021008 від 13.05.2021 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядку № 442) та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, ст. 41 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання.

Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведения атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 КК України.

За змістом п. п. 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Ст. 153 КЗпП України встановлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно - оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Крім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведения атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у п. п. 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року (справа № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19).

Відповідно до довідок № 10-49/2330, 2-49/2331 від 22.04.2021 року, виданих ЗАТ "Атлант" Барановичський станкобудівельний завод підтверджено пільговий характер робіт на посаді електрозварника на автоматичних та полуавтоматичних машинах, зайнятого зварюванням в середовищі вуглекислого газу на Барановичському станкобудівельному заводі з 18.08.1986 року по 02.01.1991 року, з посиланням на Список № 2 розділу XXXII, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

Крім того, у матеріалах справи міститься довідка ЗАТ "Атлант" від 26.02.2021 року № 10-41/1132 про перейменування філіалу ЗАТ "Атлант"-БСЗ.

Відповідно до даної довідки Барановичський станкобудівельний завод є структурною одиницею ЗАТ "Атлант" по випуску побутових холодильників.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Дана норма Закону кореспондується також з положенням п. п. 1, 2, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, де, зокрема, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 18-1 від 10.11.2006 року, у разі ліквідації підприємств, установ, організацій без визначення правонаступника підтвердження пільгового стажу роботи здійснюється Комісією при головному управлінні за умови надання необхідних документів з архівних установ.

Судом встановлено, що позивач був зайнятий повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, які передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Доводи відповідача про відсутність в позивача пільгового стажу є безпідставними, оскільки основним критерієм визначення такого стажу є робота на підприємстві, безпосередня зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.

Таким чином, у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 908 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 21305002008 від 13.05.2021 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) періоди роботи на посаді електрозварника: з 22.08.1992 року по 03.06.1993 року в Херсонському тролейбусному управлінні, з 18.08.1986 року по 02.01.1991 року на Барановичському станкобудівельному заводі, з 20.04.1984 року по 14.07.1986 року на Херсонському суднобудівному заводі та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 21.01.2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 серпня 2021 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 112010200