Ухвала суду № 98795045, 05.08.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10844/20

Провадження № 1-кп/727/104/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2021 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді: Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Желик І. Ю.,

прокурора: Корчинської Н.

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 .

Захисників:

Беженаря О.Ф. Івасюка І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , обвинувачених в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 120202060040001497 від 21.08.2020 р. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України та ОСОБА_2 за ч.2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просить продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Чернівецькій установі виконання покарань №33 терміном на 60 діб, оскільки не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а 13.08.2021 року спливає термін тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти заявленого прокурором клопотання.

Захисник обвинуваченого Беженар О.Ф., щодо заявленого клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу заперечував. При цьому, захисник посилався на відсутність ризиків , передбачені ст.177 КПК України, які нічим не підтверджені. Просив відмовити в продовженні відносно ОСОБА_1 вказаного запобіжного західу.

Заслухавши клопотання прокурора, який вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку обвинуваченого, захисника, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою суду від 15 червня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 серпня 2021 року.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а 13 серпня 2021року спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд, діючи відповідно до вимог ч.1 ст.331 КПК України, вирішує питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Так, суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про вагомість наявних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Зокрема судом були допитані свідки ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_4 , які вказали на причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину в якому він обвинувачується.

За наведених обставин та враховуючи дані, що містяться у матеріалах кримінального провадження, продовжує існувати обґрунтований ризик того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зважаючи на відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, може переховуватися від суду. Крім того, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому, суд, керуючись п. 2 ч.4 ст.183 КПК України, приходить до висновку не визначати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

В судовому засіданні, прокурором заявлено клопотання про продовження щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В клопотанні вказує, що 09.11.2020р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України . З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на час розгляду судом кримінального провадження, існує необхідність у продовженні стосовно ОСОБА_2 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років

Вважає що, у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_2 ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися і на даний час продовжують існувати, зокрема, ризик переховування від суду (зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні (зважаючи на те, що судовий розгляд триває, докази безпосередньо судом не досліджені) ризик перешкоджання кримінальному провадженню і іншим чином – вчиненням нових злочинів. Прокурор вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Просить, клопотання задовольнити.

Захисник Івасюк І.Г. заперечив проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом розбавлений можливості заробляти та утримувати свою сім`ю.

Суд, заслухавши доводи клопотання, думку обвинуваченого ОСОБА_2 і в його інтересах захисника Івасюка І.Г. , приходить до наступних висновків:

Так, 09.11.2020р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.06.2021р. стосовно ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Встановлено, що строк обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту 13.08.2021 року закінчується.

Згідно ст. 331 ч.2 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 331 KПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

Положенням ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2 на момент розгляду питання під час розгляду кримінального провадження, зумовлена ризиками передбаченими ст. 177 ч. 1 КПК України, які на даний час продовжують існувати, зокрема, це ризики - перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, - вчиненні нових кримінальних правопорушень; - переховування від суду, зважаючи на санкцію статті пред`явленого обвинувачення, вплив останнього на свідків, а тому суд вважає, що ризики є реальними та дієвими. Будь-яких обставин, з посиланням на докази, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

Згідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Вимогами ч.2 ст. 8 КПК України визначено принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

На підставі наведеного, зважаючи на завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПКУкраїни та виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи, який повинен підтвердити або спростувати підозру, яка була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ,суд вважає, що інший запобіжний захід не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку, про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, та вважає, що застосування дообвинуваченого ОСОБА_2 більш м`яко-го запобіжного заходу є недоцільним, зважаючи на тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2 . Враховуючи наведене, з метою уникнення вищезазначених ризиків , суд приходить до висновку про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на останнього ряду обов`язків визначених вимогами ст. 194 КПК України.

За вказаних обставин, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.36, 131, 132, 176-178, 183, 194, 331, 419 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) діб, тобто до 03 жовтня 2021 року, включно.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 03 жовтня 2021 року, включно.

Цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_2 здійснювати за адресою його постійного місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-заборонити покидати своє місце проживання за адресою АДРЕСА_1 цілодобово;

-прибувати до прокурора та Шевченківського районного суду м. Чернівці за першою вимогою;

-не спілкуватися в будь який спосіб з іншим обвинуваченим по даному кримінальному провадженні, потерпілою, свідками;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під цілодобовим домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити всім учасникам кримінального провадження.

Ухвала підлягає оскарженню протягом семи днів з моменту її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Суддя