Рішення № 98794680, 28.07.2021, Харківський районний суд Харківської області

28.07.21

Справа № 635/3962/18

Провадження № 2/639/1205/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лещенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості за кредитним договором №845/1-27/17/1/8-034 від 21 липня 2008 року у розмірі 45569,84 доларів США, а також судові витрати у розмірі 17829,39 грн.

Заочним рішенням Харківського районного суду харківської області від 18.02.2019 року позов Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №845/1-27/17/1/8-034 від 21 липня 2008 року у розмірі 45569,84 доларів США.

АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду із заявою, якою просить замінити стягувача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на правонаступника - Акціонерного товариства «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року по цивільній справі №635/3962/18, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №845/1-27/17/1/8-034 від 21 липня 2008 року у розмірі 45569,84 доларів США та судовий збір у розмірі 17829,39 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11.09.2020 року було задоволено заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк», замінено стягувача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» його правонаступником Акціонерним товариством «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року по цивільній справі №635/3962/18, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №845/1-27/17/1/8-034 від 21 липня 2008 року у розмірі 45569,84 доларів США та судовий збір у розмірі 17829,39 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.10.2020 року було задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року по цивільній справі за позовом Публічного Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року скасовано.

В обґрунтування своїх позовні вимоги мотивує тим, що 21 липня 2008 року Акціонерно - комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №845/1-27/17/1/8-034. Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та змінено найменування (назви) Банку на Публічне Акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Загальними Зборами Акціонерів 26 квітня 2018 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування (назви) Банку з Публічного акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк». Відповідно до п. 1.1 вказаного кредитного договору позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 50610,00 доларів США. У порушення умов Договору, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 15.05.2018 року має прострочену заборгованість у розмірі 45569,84 доларів США. З наведених підстав позивач звернувся з даним позовом до суду .

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив слухати справу у їх відсутність. Представник відповідача надав до суду заяву, згідно якої просить застосувати до позовних вимог наслідки спливу позовної давності та просить відмовити в задоволенні позову, оскільки останній платіж за договором позивачем було здійснено 03.12.2008 року.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 21 липня 2008 року Акціонерно - комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №845/1-27/17/1/8-034.

Відповідно до п. 1.1 вказаного кредитного договору позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 50610,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 05 липня 2013 року, на умовах визначених цим Договором.

Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та змінено найменування (назви) Банку на Публічне Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Загальними Зборами Акціонерів 26 квітня 2018 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування (назви) Банку з Публічного акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером AT «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію AT «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникають у АТ «АЛЬФА-БАНК» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15 жовтня 2019 року.

Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів AT «Альфа-Банк» від 15 жовтня 2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).

Згідно з п. 1 Передавального акту від 15 жовтня 2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.

Як вбачається з п. 5 Передавального акту, до АТ «Альфа-Банк» переходить право вимоги за кредитами та заборгованістю клієнтів, які обслуговуються за наступними категоріями рахунків: 2043, 2046, 2048, 2049, 2063, 2066, 2068, 2069, 2071, 2076, 2078, 2079, 2083, 2086, 2088, 2089, 2203, 2206, 2208, 2209, 2211, 2216, 2219, 2233, 2236, 2238, 2239, 2240, 2243, 2246, 2248, 2249 загальною сумою у розмірі 6 131 624 000 гривень.

Таким чином, облік заборгованості, пов`язаної з кредитними договорами та заборгованості клієнтів за кредитними договорами укладеними з ПАТ «Укрсоцбанк» проводиться за вищевказаними балансовими рахунками, право вимоги за котрими відповідно до Передавального акту від 11 жовтня 2019 року, передано до АТ «Альфа-Банк» 15 жовтня 2019 року.

Отже, Акціонерне товариство «Альфа Банк» набуло право вимоги в Позивача за кредитним договором №845/1-27/17/1/8-034 від 21 липня 2008 року.

Правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договору кредитування.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов`язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобов`язання боржником йдеться також в ч. 1 ст. 611, ч. 2-4 ст. 612, ч. 1,2 ст. 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Цивільно - правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов`язань , так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 05 липня 2013 року.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перестала виконувати щомісячні зобов`язання з погашення кредиту з 03 грудня 2008 року, у той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом та з вимогами про дострокове повернення кредиту банк звернувся 18 червня 2018 року, включивши до позовних вимог як всю заборговану суму.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору (п. 1.1. Договору) позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому було надано Кредит, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Як встановлено судом, обставиною, яка стала підставою для звернення Позивача до суду з позовом про дострокове повернення кредиту виявився факт порушення позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, а саме: припинення ним 8 грудня 2008 року передбачених договором виплат з погашення чергового платежу за кредитом.

Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України.

Таким чином, аналізуючи норми ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України слід дійти висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов`язання (у справі, що переглядається - 05 липня 2013 року) вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 12.06.2018 року, тобто після закінчення встановленого законом трирічного строку для звернення до суду за захистом порушеного права, початок якого слід рахувати зі спливом останнього дня місяця непогашення чергового платежу за кредитом.

У заяві представник відповідача ОСОБА_1 наполягала на застосуванні строку позовної давності.

Так, згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного позовні вимоги Акціонерне товариство «Альфа Банк» задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуску ним строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,81, 259, 263-265 ЦПК України, суд ,

ВИРІШИІВ:

у задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ:23494714, місце знаходження 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання у встановленому законом поряду за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05 серпня 2021 року.

Суддя О.В.Назаренко