Постанова № 98793449, 05.08.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2021 Провадження №1-в/425/95/21

Справа №1222/1199/12

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря судового засідання - Чикунової Ю.С.,

прокурора – Безденежного В.Ю.,

засудженого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку для подання касаційної скарги на вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 14 січня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 14.01.2013 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 4 ст.187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно до тринадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому особистого майна на користь держави.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15.02.2013 року вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 14.01.2013 р. залишено без змін.

Вирок набрав законної сили 15.02.2013 року та виконується.

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Попаснянського районного суду Луганської області із заявою, в якій просив поновити йому строк на подання касаційної скарги, який був пропущений з підстав, які не залежали від нього особисто, а саме через те, що його постійно екстрадували з Російської Федерації та змінювали запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд та належну поведінку.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції засуджений ОСОБА_1 підтримав свою заяву про поновлення строку для подання касаційної скарги, зазначивши, що строк на подання касаційної скарги був пропущений з підстав, які не залежали від нього особисто. Також вказав, що так сталося, через те що його екстрадували з Російської Федерації, а також змінювали йому запобіжний захід, у зв`язку з чим просив суд задовольнити його заяву про поновлення строку для подання касаційної скарги на вирок Попаснянського районного суду від 14.01.2013 року. Окрім того засуджений зазначив, що дана заява була написана на підставі того, що засуджений вважає, що необхідно здійснити перерахунок строку відбування покарання.

Прокурор Безденежний В.Ю. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вироку.

Суд, розглянувши заяву засудженого про поновлення строку для подання касаційної скарги, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора Безденежного В.Ю., прийшов до наступного висновку.

Зі змісту ст. 58 Конституції України, яка передбачає презумпцію того, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Кримінальна справа розглядалась у порядку, передбаченому КПК 1960 року, тому всі питання, що виникають після постановлення вироку регулюються нормами КПК України 1960 року.

Так у відповідності до ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку, але здійснення цього права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом. Отже держава має право визначати особливості реалізації права на касаційне оскарження судових рішень, враховуючи і висунення умов прийнятності відповідних скарг за строком давності. Такий підхід обумовлений потребою забезпечити таку гарантію права на справедливий суд як обов`язковість остаточного судового рішення.

Згідно постанови Верховного Суду від 07 грудня 2020 року касаційну скаргу та клопотання засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження визнано такими, що не підлягають розгляду, оскільки питання поновлення строку на касаційне оскарження за нормами КПК 1960 року віднесено до компетенції суду, який виніс вирок.

Відповідно до подання голови Попасянського районного суду Луганської області І.В. Лизенко від 01.06.2021 року голові Луганського апеляційного суду, вбачається, що у штаті Попаснянського районного суду Луганської області відсутня можливість здійснити авторозподіл заяви засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку суду, у зв`язку з чим просила вирішити питання про передачу на розгляд іншого суду Луганської області заяви ОСОБА_1 про поновлення строку касаційного оскарження вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 14.01.2013 року (а.с.20-21).

На підставі листа В.о. голови Луганського апеляційного суду від 04.06.2021 року, в порядку статті 38 КПК України 1960 року, надіслано кримінальну справу та матеріали заяви про поновлення строку для касаційного оскарження вироку щодо ОСОБА_1 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України до Рубіжанського міського суду Луганської області для розгляду по суті заяви засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку для касаційного оскарження вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 14.01.2013 року (а.с.24).

Згідно ст. 386 КПК України 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови. Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили. У разі подачі скарги з пропуском встановленого частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Статтею 353 КПК України 1960 року передбачено, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 КПК України 1960 року вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій. У разі подачі апеляцій, касаційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи відповідно апеляційною чи касаційною інстанцією, якщо інше не передбачено цим Кодексом. гідно норм ч. 2 ст. 402 КПК України 1960 року, ухвали і постанови апеляційної і касаційної інстанцій набирають законної сили негайно після їх оголошення, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 14 січня 2013 року, ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15.02.2013 року залишено без змін, у зв`язку з чим вирок набрав законної сили 15.02.2013 року та наразі виконується.

На забезпечення сформульованого ЕСПЛ принципу правової визначеності спрямоване положення закону про можливість оскарження судових рішень у чітко визначені строки із закінченням яких рішення набуває законної сили і не може бути оскаржено

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20.04.2017 року № 5-440 кс (15) 16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, вказує що з цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини з справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом закону, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не допускається порушення принципу правової визначеності, шляхом безпідставного поновлення строку на оскарження рішення суду, яке набуто чинності та яким права й обов`язки сторін визначені. Жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Про це зазначено в справах «Пономарьов проти України», «Христов проти України».

Таким чином, оскільки у своїй заяві засуджений ОСОБА_1 зазначає єдину підставу, яка позбавила його можливості вчасно звернутися з касаційною скаргу, а саме екстрадицію, яка на думку суду в розумінні висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20.04.2017 року № 5-440 кс (15) 16, щодо тлумачення слова «поважні причини» не є такою, а також враховуючи, що в судовому засіданні засудженим ОСОБА_1 не було надано жодних доказів та пояснень на підтвердження поважності пропуску на касаційне оскарження, суд вважає доцільним відмовити у поновленні строку на подання касаційного оскарження на вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 14.01.2013 року.

Окрім того, суд вважає доцільним роз`яснити засудженому ОСОБА_1 щодо його права, згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, зі зверненням (клопотанням) до суду про перерахунок строку відбування покарання, та вказує наступне.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 КПК України, має право вирішувати зокрема питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини 3 статті57, частини 1 статті 58, частини 1 статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, засуджений в порядку вимог статті 539 КПК України, для перерахунку строку відбування покарання має право звернутися до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 353, 386, 401, 402 КПК України 1960 року, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку для подання касаційного оскарження на вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 14 січня 2013 року по справі за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст.187, п. 6 ч. 2 ст. 115 – залишити без задоволення.

Роз`яснити засудженому ОСОБА_1 право на звернення з заявою про перерахунок строку відбування покарання до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, тобто до Роменського міськрайонного суду Сумської області (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Соборна, 12).

Постанову може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом п`ятнадцяти діб з моменту проголошення.

Суддя Є.О. Романовський