Рішення № 98789670, 05.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року Справа № 160/13/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» до Управління державної казначейської служби України у м. Покров Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» до Управління державної казначейської служби України у м. Покров Дніпропетровської області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Управління державної казначейської служби України у м. Покров Дніпропетровської області щодо стягнення з рахунку Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» грошової суми в розмірі 66530,48 грн. в рамках виконання виконавчого листу №182/3598/19 від 02.03.2020 року, виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області по справі №182/3598/19 щодо виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 03.02.2020 року;

- зобов`язати Управління державної казначейської служби України у м. Покров Дніпропетровської області повернути на розрахунковий рахунок Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» UA818201720343110002000006448 надмірно стягнуті кошти в розмірі 66 503,48 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.02.2020 року по справі № 182/3598/19 скасовано рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 року про відмову в задоволенні позову, та задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом; визнано недійсним та скасовано наказ Державної установи «Покровський виправний центр (№ 79)» № 55/ОС-17 від 29.03.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера групи з охорони праці групи з охорони праці з 03.04.2017 року за п. 11 ч. 3 статті 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера групи з охорони праці Державної Установи «Покровський виправний центр (№79)» з 03 квітня 2017 року; стягнуто з Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 квітня 2017 року по 03 лютого 2020 року в сумі 109 387,04 грн. з відрахуванням податків та інших Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.02.2020 року по справі № 182/3598/19 скасовано рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 року про відмову в задоволенні позову, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом; визнано недійсним та скасовано наказ Державної установи «Покровський виправний центр (№ 79)» № 55/ОС-17 від 29.03.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера групи з охорони праці групи з охорони праці з 03.04.2017 року за п. 11 ч. 3 статті 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера групи з охорони праці Державної Установи «Покровський виправний центр (№79)» з 03 квітня 2017 року; стягнуто з Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 квітня 2017 року по 03 лютого 2020 року в сумі 109 387,04 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів; стягнуто з Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» в дохід держави судовий збір в сумі 3 842,00 грн.

Позивач зазначає, що 02.04.2020 ОСОБА_1 до органу відповідача було пред`явлено виконавчий лист №182/3598/19 від 02.03.2020, виданий Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області по зазначеній справі, про стягнення з Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 квітня 2017 року по 03 лютого 2020 року в сумі 109 387,04 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. 21.09.2020 відповідачем на користь ОСОБА_1 з розрахункового рахунку позивача НОМЕР_1 було перераховано кошти у сумі 109 387,09 грн., тобто без відрахування податків та інших обов`язкових платежів, які складають суму 21 330,48 грн.

При цьому, позивач наголошує, що кошти, які знаходились на розрахунковому рахунку позивача НОМЕР_1 , були додатково виділені позивачу головним розпорядником бюджетних коштів - Міністерством юстиції України за програмою КПКВК (код програмної класифікації видатків та кредитування) 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» по КЕКВ (код економічної класифікації видатків бюджету) 2111 «Заробітна плата» на виплату щомісячної заробітної плати за вересень-грудень 2020 року (з метою приведення у відповідність розміру заробітної штати) співробітникам установи позивача, які не мають спеціальних знань та утримуються за рахунок загального фонду, з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати з 01.09.2020 року. Для цього згідно довідок про зміни до кошторису на 2020 рік позивачу були виділенні додаткові асигнування: довідка № 66 від 07.09.2020 на загальну суму 52 800,00 грн., із розрахунку виплати щомісячно по 13 200,00 грн. у період з вересня по грудень 2020 року; довідка № 67 від 08.09.2020 на загальну суму 128 000,00 грн., із розрахунку виплати щомісячно по 32000,00 грн. у період з вересня по грудень 2020 року. При цьому, листом Південно-східного Міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 11.09.2020 №4/3-3743/Е установа була повідомлена про напрямок використання додатково виділених коштів по КЕКВ 2111 «Заробітна плата» у вересні 2020 року. А саме було вказано, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-ЕХ та постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення оплати праці працівникам установ, закладів та організацій бюджетної сфери» від 26.08.2020 №750 Міністерством юстиції України додаткові кошти необхідно використати на підвищення з 01.09.2020 року працівникам установи розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, на думку позивача, вищезазначеними діями відповідачем було вчинено ряд неправомірних дій: перераховано ОСОБА_1 грошову суму, не передбачену судовим рішенням та не зазначену в виконавчому листі в розмірі 21 330,48 грн., яка становить суму податків, належних для відрахування; утримані з рахунку позивача та перераховані стягувачу кошти в розмірі 45 200,00 грн., які були додатково виділені у вересні 2020 року (13 200,00 грн. + 32 000,00 грн.) для збільшення розміру заробітної плати працівників позивача; грубо порушені норми Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Постанова №845).

Позивач вважає, що із аналізу п.28 Постанови №845 вбачається, що платежі, визначені в п. 25 Порядку 845, у тому разі по оплаті праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, мають проводитися при здійсненні безспірного списання коштів. Проте, відповідач, всупереч зазначеним нормам закону, припинив проведення будь-яких платежів позивача, у тому разі і по оплаті праці працівників, до повного виконання судового рішення, про що повідомив у листі від 01.09.2020 року № 02-05-10/313.

Крім того, позивач вказує, що на неодноразові звернення позивача з наданням платіжних доручень на паперових носіях щодо проведення розрахунку з працівниками установи, оскільки електронні файли платіжних доручень відхилялися відповідачем, з посиланням на відповідні норми закону по захисту гарантій виплати заробітної плати (листи від 10.09.2020 року № 79/4-4283, 14.09.2020 року № 79/4-4319), відповідач не вчинив необхідних дій для проведення платежів по оплаті праці працівників, повернувши усі платіжні доручення позивача без виконання (лист відповідача від 10.09.2020 року № 02-05-10/328). Проте, в порушення вимог Порядку № 845 відповідач протиправно зупинив проведення усіх платежів позивача, та протиправно направив кошти, передбачені на виплату заробітної плати в розмірі 45 200,00 грн, на забезпечення безспірного списання за виконавчим документом. В результаті протиправних дій відповідача по непроведенню платежів по розрахунку з працівниками установи позивача коштів, які залишились на рахунку позивача, не вистачило для виплати заробітної плати працівникам, чим було грубо порушено їх конституційне правота гарантії по своєчасній виплаті заробітної плати.

Позивач вказує, що розмір нарахованого середнього заробітку ОСОБА_1 складає 109 387,04 грн., з яких необхідно було утримати та перерахувати податок на доходи фізичних осіб у сумі 19 689,67 грн. та військовий збір у сумі 1 640,81 грн., а особисто ОСОБА_1 підлягало виплаті 88 056, 56 грн. Через надмірне перерахування відповідачем коштів ОСОБА_1 позивач у жовтні 2020 року за рахунок коштів, які були виділені на оплату праці працівникам установи, був вимушений сплатити податок на доходи фізичних осіб у сумі 19 689, 67 грн. та військовий збір у сумі 1 640,81 грн. нараховані на середній заробіток ОСОБА_1 . Отже, відповідач своїми діями по перерахуванню ОСОБА_1 зайвої грошової суми в розмірі 21 330,48 грн., призначеної для сплати податків з нарахованої заробітної плати, не передбаченої судовим рішенням та виконавчим документом, вийшов за межі своїх повноважень.

На думку позивача, достеменно знаючи про наявність на рахунку позивача коштів по захищеним видаткам, які мають проводитися при безспірному списанні коштів, за умови передбаченої законом можливості часткового стягнення при безспірному списанні коштів, відповідач здійснив перерахування стягувачу бюджетних коштів та ще й без утримання необхідних податків та зборів, чим порушив п.п. 25, 31 Постанови № 845. До того ж, відповідачем 10.09.2020 року листом № 02-05-10/326 «Щодо безспірного списання коштів з рахунку боржника» та 14.09.2020 року листом № 02-05-10/331 «Щодо безспірного списання коштів з рахунку боржника» позивачу надіслано вимогу щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на виконання судового рішення. Отже, надсилаючи таку вимогу, відповідач усвідомлював, що коштів на рахунку боржника недостатньо для виконання судового рішення. Однак, надіславши таку вимогу, відповідач не дотримався встановленого законом місячного терміну для надіслання боржником письмового повідомлення про вжиті заходи, і вже 21.09.2020 року здійснив списання коштів в повному обсязі, замість часткового виконання рішення, з розрахункового рахунку позивача, чим також порушив приписи Постанови № 845. При цьому, листом позивача від 10.09.2020 року № 79/4-4283 відповідача було повідомлено про вжиті для виконання судового рішення заходи, а саме про направлення позивачем до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, який видав виконавчий лист, заяви про відстрочення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 03.02.2020 року на підставі того, що паспортом бюджетної програми позивача на 2020 рік дані видатки не були передбачені, тобто, заборгованість за виконавчим документом не відповідає заходам, передбаченим затвердженим паспортом бюджетної програми на 2020 рік Міністерства юстиції України за КПКВК 3601020 (наказ Міністерства юстиції України від 11.02.2020 року № 513/5). Проте, відповідач знехтував зазначеним процесуальним правом позивача і ще до постановлення судом ухвали про розгляд клопотання здійснив перерахування коштів стягувачу.

Позивач вважає безпідставними твердження відповідача у вищезазначених листах-відповідях про те, що органи казначейства повинні вживати всіх можливих дій для виконання рішення суду, оскільки Порядком № 845 визначена чітка послідовність та порядок дій органів казначейства, які є органом державної влади, та у відповідності до вимог статті 19 Конституції України повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, невиконання судового рішення позивачем, в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а блокування рахунків, у такому випадку, жодним чином не захищає право юридичної особи на отримання бюджетних коштів.

Разом із цим, позивач вказує, що листом-відповіддю від 22.09.2020 року № 79/4-4436 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо вчинення дій по поверненню зайве виплачених бюджетних коштів ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок Державної установи «Покровський виправний центр (№ 79)» для сплати податків та зборів, проте до дійсного часу повернення зайве сплачених коштів не здійснено. Отже, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача зайво перерахованих стягувачу коштів в розмірі 66 530,48 грн., з яких: 21 330,48 грн. - сума коштів, яка безпідставно була зайво перерахована відповідачем у вересні 2020 року ОСОБА_1 , призначена на сплату податку на доходи фізичних осіб у сумі 19 689,67 грн. та військовий збір у сумі 1 640,81 грн.; 45 200,00 грн. - сума коштів, яка була додатково виділена у вересні 2020 року (13 200,00 грн. + 32 000,00 грн.) для збільшення розміру заробітної плати працівникам установи позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) учасники справи повідомленні відповідно до приписів КАС України, що підтверджується матеріалами справи.

Копію ухвали від 06.01.2021 відповідачеві разом з копією адміністративного позову засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти, яка зазначена в позовній заяві, офіційному сайті Державної казначейської служби, а також самостійно вказана відповідачем на листах на адресу позивача, копії яких містяться у матеріалах справи, направлено 20.01.2021, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов відповідачем до 04.02.2021.

Станом на 09.03.2021 відповідач правом на надання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на території України встановлений карантин.

Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 09.03.2021 жодних повідомлень про неможливість подання відзиву на позов, в тому числі з огляду на обмеження, впроваджені в зв`язку з карантином, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачем процесуального строку, встановлений судом для подання відзиву на позов.

З огляду на вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Рішенням Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року у справі №182/3598/19 (провадження №22-ц/803/2082/20) задоволено апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , а саме:

- рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом;

- визнано недійсним та скасовано наказ Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» №55/ОС-17 від 29.03.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера групи з охорони праці групи з охорони праці з 03.04.2017 року за п.11 ч.3 статті 40 КЗпП України;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера групи з охорони праці Державної Установи «Покровський виправний центр (№79)» з 03 квітня 2017 року;

- стягнуто з Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 квітня 2017 року по 03 лютого 2020 року в сумі 109387,04 грн, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів;

- стягнуто з Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» в дохід держави судовий збір в сумі 3842 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2020 ОСОБА_1 до УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області було пред`явлено виконавчий лист №182/3598/19, виданий 02.03.2020 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення з Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 квітня 2017 року по 03 лютого 2020 року в сумі 109 387,04 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

28.08.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення № 10-р/2020 (справа № 1-14/2020(230/20)1, яким, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-IX, які втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У тексті пунктів 5 та 5.1 вказаного рішення Конституційним Судом України зазначено, що положенням абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 553 передбачено, що з дня набрання чинності Законом № 553 (18 квітня 2020 року) і до 1 січня 2021 року тимчасово не застосовується частина перша статті 25 Кодексу, згідно з якою «Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду». Проте, забезпечення виконання остаточного судового рішення є позитивним обов`язком держави, проте оспорюваним положенням Закону № 553 унеможливлене здійснення Державною казначейською службою України безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду до 1 січня 2021 року, що обмежує конституційне право особи на судовий захист. Таким чином, положення абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 553 суперечить статтям 1, 6, 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України.

Листом 01.09.2020 №0205-10/313 «Щодо безспірного списання коштів» (отриманий позивачем 02.09.2020 за вхід. №1902) Управління Державної казначейської служби України у м. Покрові Дніпропетровської області повідомило Начальнику державної установи «Покровський виправний центр (№76)» про прийняття рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020, поновлення безспірного списання коштів згідно виконавчого листа, виданого 02.03.2020 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №182/3598/19, та непроведення платежів згідно пункту 28 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 зі змінами, до повного виконання судового рішення.

Листом від 10.09.2020 №02-05-10/326 «Щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника» Управління Державної казначейської служби України у м. Покрові Дніпропетровської області на виконання виконавчого листа, виданого 02.03.2020 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №182/3598/19, та заяви стягувача ОСОБА_1 від 02.04.2020 №б/н (вх.№10-764 від 02.04.2020) повідомило позивачеві про те, що станом на 10.09.2020 року за визначеними КПК та КЕКВ наявні кошти на рахунку в сумі 2962,58 грн., що недостатньо для виконання судового рішення в повному обсязі. Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для часткового виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. Відповідач просив ДУ «Покровський виправний центр (№76)» для виконання виконавчого документу надати розрахунок по середньому заробітку стягувача з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Крім цього, у зазначеному листі вказано, що на виконання вимог п.31 Порядку №845, управління Державної казначейської служби України у м. Покрові Дніпропетровської області повторно надсилає установі вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Також, звернута увага, що позивач зобов`язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті з метою виконання судового рішення. На період виконання вимоги управління Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за платежами, зазначеними в пункті 25 зазначеного Порядку.

10.09.2020 ДУ «Покровський виправний центр (№76)» звернулось до Начальника УДКСУ у м. Покров Дніпропетровської області із листом за вих.№79/4-4283, який отримано адресатом 10.09.2020 та зареєстровано за вхід.№10-1758, повідомлено, що на виконання вимог ч.4 ст.115 КЗпП та ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки» щодо виплати заробітної плати працівникам за час відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку, позивач надає відповідачу повторно платіжні доручення на паперових носіях для проведення розрахунку з працівниками установи, так як файл платіжних доручень від 09.09.2020 року через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» був відхилений відповідно до п.25 Порядку №845. У відповідності до вимог п.29 Порядку №845, для проведення безспірного списання коштів необхідно визначити код класифікації видатків бюджету та рахунку. Однак, ДУ «Покровський виправний центр (№76)» повторно повідомлено, що заборгованість за виконавчим документом не відповідає заходам, передбаченими затвердженим паспортом бюджетної програми на 2020 рік Міністерства юстиції України за КПКВК 3601020 (наказ МЮУ від 11.02.2020 №513/5), що не дає позивачеві можливості та права проводити будь-які розрахунки по виконавчому документу від 02.03.2020 року по справі № 182/3598/19. Встановлене УДКСУ у м. Покров Дніпропетровської області обмеження по проведенню платіжних документів згідно п.28 Порядку №845, не стосується платежів за захищеними видатками, визначеними у ст.55 Бюджетного Кодексу України та у п.25 Порядку №845, а саме видатки на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату.

На підставі вищевикладеного та на виконання вимог законодавства, у вказаному листі позивач просив відповідача не порушуючи законні терміни провести виплату заробітної плати працівникам установи за час відпустки у межах залишку коштів, який рахується на рахунку установи. Додатково повідомлено, що 03.09.2020 року за вих. №79/4-4197 державна установа направила до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву про відстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 03.02.2020 року по справі №182/3598/18.

До зазначеного листа позивачем були додані: витяг з наказу про надання щорічної відпустки; копія наказу МЮУ від 11.02.2020 року №513/5 «Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2020 рік», а також наступні платіжні доручення: від 10.09.020 №1117 на суму 44,44 грн. з призначенням платежу: сплата військового збору утрим. з част. опл. відпускних за вересень 2020 р.; від 10.09.2020 №1116 на суму 533,26 грн. з призначенням платежу: перерах. податок з доходів найманих працівників утриманий з част. опл. відпускних за вересень 2020 р.; від 10.09.020 №1118 на суму 29,62 грн. з призначенням платежу: перераховуються профвнески утримані з част. опл. відпускних за вересень 2020 р.; від 10.09.020 №1119 на суму 2 355,26 грн. з призначенням платежу: пер. кошти для виплати част. опл. відпускних за вересень 2020 р. Зг. списку ОСОБА_2 ; від 10.09.2020 №1120 на суму 1408,96 грн. з призначенням платежу: сплата єдиного внеску нарахов. на відпускні за вересень 2020 р.

За результатами розгляду зазначеного листа позивача відповідач листом від 10.09.2020 №02-05-10/328 повідомив, що згідно Порядку №845 (п.25) безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. В зв`язку з надходженням виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №182/3598/19, виданого 02.03.2020, та заяви стягувача ОСОБА_3 від 02.04.2020 №б/н (вх.№10-764 від 02.04.2020) платіжні доручення №1116-1120 від 10.09.2020 повертаються без виконання.

ДУ «Покровський виправний центр (№76)» звернулось до Начальника УДКСУ у м. Покров Дніпропетровської області із листом від 14.09.2020 за вих.№79/4-4319, який отримано адресатом 14.09.2020 та зареєстровано за вхід.№10-1768, на виконання вимог ст.24 Закону України «Про оплату праці» та ст.115 КЗпП щодо виплати заробітної плати працівникам у встановленні строки, надало відповідачеві реєстр бюджетних зобов`язань та платіжні доручення для проведення розрахунку з працівниками установи заробітної плати за першу половину вересня 2020 року.

Крім того, в означеному листі позивач звернув увагу, що п.2 ст.25 Порядку №845 передбачено, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника за захищеними видатками визначеними у ст.55 БК України. Проаналізував вимоги зазначеної Постанови КМУ від 03.08.2011 року №845, адміністрація установи не вбачає підстав у непроведенні УДКСУ у м. Покров Дніпропетровської області видатків по КЕКВ 2111 «Заробітна плата» та КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці», так як це є захищені видатки, тому оплата по даним видаткам повинна здійснюватися в першу чергу. Також позивачем зазначено, що нормами чинного законодавства встановлено, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. У зв`язку з чим, ДУ «Покровський виправний центр (№76)» просила УДКСУ у м. Покров Дніпропетровської області своєчасно провести виплату заробітної плати працівникам установи за першу половину вересня 2020 року.

Листом від 14.09.2020 №02-05-10/331 відповідач повідомив позивачу, що станом на 14 вересня 2020 року за визначеними КПК та КЕКВ наявні кошти на рахунку для виконання судового рішення в повному обсязі. Виконавчим листом Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №182/3598/19, виданим 02/03/2020, передбачено стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03 квітня 2017 року по 03 лютого 2020 року в сумі 109387,04 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Управління Державної казначейської служби України у м.Покрові Дніпропетровської області надсилає установі вимогу щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на виконання судового рішення.

Крім цього, відповідач у зазначеному листі вказав, що для виконання виконавчого документу ДУ «Покровський виправний центр (№76)» необхідно надати розрахунок по середньому заробітку стягувача з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Строк надання інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів не повинен перевищувати трьох робочих днів з дати надходження повідомлення. Платіжні доручення №1141-1145 від 14/09/2020 повертаються без виконання.

Лист від 14.09.2020 №02-05-10/331 отриманий ДУ «Покровський виправний центр (№76)» 14.09.2020 та зареєстрований за вхід.№2000/1, про що свідчить відмітка про отримання на наданій до матеріалів справи копії вказаного листа.

Суд звертає увагу, що доказів надання відповіді на вказаний лист, в тому числі й надання відповідачеві розрахунку по середньому заробітку ОСОБА_1 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення, позивачем до матеріалів справи надано не було в порушення ч.1 ст. 77 , ч. 4 ст. 161 КАС України.

22.09.2020 за вих.№02-05-10/343 відповідачем на адресу позивача направлено Повідомлення про безспірне списання коштів з рахунка боржника від « 22» вересня 2020 року № 2, відповідно до якого на підставі п.34 Порядку № 845 на виконання виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №182/3598/19, виданого 02.03.2020 року та заяви стягувана ОСОБА_1 від 02 квітня 2020 року б/н (вх. №10-764 від 02/04/2020) « 21» вересня 2020 року проведено безспірне списання коштів: - з рахунка № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ДУ «Покровський виправний центр (№79)», на користь ОСОБА_1 в сумі 109 387,04 грн. за КЕКВ 2111 «Заробітна плата».

Листом від 22.09.2020 за вих.№79/4-4430/1 позивачем на адресу відповідача надано Відповідь на повідомлення від 22.09.2020 року №02-05-10/343, у якому вказано, що УДКСУ у м. Покров Дніпропетровської області 21.09.2020 року було проведено списання коштів Державної установи «Покровський виправний центр №79» з розрахункового рахунку № НОМЕР_3 у сумі 109387,04 грн. за КПКВК 3601020 по КЕКВ 2111 за виконавчим листом Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 182/3598/19 виданого 02.03.2020 р. на користь ОСОБА_1 без розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства, чим порушено вимоги п.32 Порядку №845. У листі наголошено, що на підставі виконавчого листа необхідно було стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 109387,04 грн. з відрахування податків та інших обов`язкових платежів, тобто відповідачем зайво перераховано ОСОБА_1 бюджетні кошти, не сплативши податки та збори, чим грубо порушено вимоги діючого законодавства.

Крім того, позивач посилався на те, що кошти, які знаходились на розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 , були передбачені на виплату щомісячної заробітної плати співробітників установи, у зв`язку з чим коштів, які залишились на рахунку установи після проведеного безспірного списання не вистачає, у зв`язку з чим порушено конституційні права співробітників установи. У відповідності до п. 31 Порядку №845 Державна установа «Покровський виправний центр №79» була зобов`язана протягом одного місяця після надходження вимоги письмово повідомити про вжиті заходи з метою виконання судового рішення, про що зазначено в листі за вих. №02-05-10/326 від 10.09.2020 р., місячний термін якого спливає лише 10.10.2020 р. Листом за вих. №79/4-4283 від 10.09.2020 р. установою було повідомлено про направлення до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяви про відстрочення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 03.02.2020 р. по справі №182/3598/18 так як паспортом бюджетної програми на 2020 р. дані видатки не були передбачені.

У вказаному листі-відповіді позивач вимагав від відповідача вчинити певні дії відповідно вимог чинного законодавства щодо повернення зайво виплачених бюджетних коштів ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок Державної установи «Покровський виправний центр №79» для сплати податків та зборів як зазначено в виконавчому листі Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №182/3598/19 виданого 02.03.2020 р.

Листом від 28.09.2020 №02-05-10/375 «Щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника» УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області повідомлено, 02.04.2020 до управління надійшла заява стягувача ОСОБА_1 від 02.04.2020 №б/н (вх.№10-764 від 02.04.2020) на виконання виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №182/3598/19, виданого 02.03.2020. Зазначеним виконавчим листом передбачено стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03 квітня 2017 року по 03 лютого 2020 року в сумі 109387,04 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Відповідно до п.29 Порядку №845 в зв`язку з неможливістю визначення кодів класифікації видатків бюджету (КЕКВ) та рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, управлінням Казначейства у м. Покрові направлено позивачу запит для встановлення відповідних даних (лист від 03.04.2020 №02-05-10/133). В наданих позивачем листах від 09.04.2020 №79/4-1705, від 16.04.2020 №79/4-1800 зазначено, що посада стягувана (інженера з охорони праці) утримується за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету за КПКВ 3601020, КЕКВ 2111.

Разом із цим, відповідач зазначив, що відповідно до абзацу 8 статті 2 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ безспірне списання коштів було зупинено (лист від 04.05.2020 №02-05-10/173). 01.09.2020 повідомлено про прийняття рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020 та поновлення безспірного списання коштів (лист від 01.09.2020 №02-05-10/313). На виконання вимог п.31 Порядку УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області листом від 10.09.2020 №02-05-10/326 повторно направило ДУ «Покровський виправний центра (№79)» вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Станом на 11 вересня 2020 року за визначеними КПК та КЕКВ кошти на рахунку наявні для виконання судового рішення в повному обсязі. Згідно п. 31 Порядку №845 безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань. Листами від 11.09.2020 №02-05-10/330, від 14.09.2020 №02-05-10/331 повідомлено про необхідність надання розрахунку. по середньому заробітку стягувана для виконання судового рішення. При цьому в листі №02-05-10/331 зазначено, що строк надання інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів не повинен перевищувати трьох робочих днів з дати отримання повідомлення. Лист управління від 14.09.2020 №02-05-10/331 отримано позивачем 15.09.2020. Станом на 21 вересня 2020 року відповідь не надана. 21 вересня 2020 року проведено безспірне списання коштів з рахунка № НОМЕР_3 , відкритого на ім`я позивача, на користь ОСОБА_1 в сумі 109 387,04 грн. за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» з дотриманням вимог, встановлених Порядком №845. При цьому, відповідачем зазначено, що самостійне вирахування податків та інших обов`язкових платежів органами Державної казначейської служби України за виконавчими документами суду чинними нормативними документами не передбачено.

Вважаючи дії відповідача щодо стягнення з рахунку грошової суми в розмірі 66530,48 грн. протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону №1404-VIII, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону №1404-VIII).

За приписами частини 2 статті 6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі - Положення №215), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів

Згідно з пунктом 3 Положення №215 основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд міністра фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення №215 передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 №845 (далі - Порядок №845).

За визначеннями, наведеними у пункті 2 Порядку № 845, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів, а боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Пунктом 3 Порядку №845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 26 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках). Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку з подальшим віднесенням зазначеної суми на видатки в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 27 цього Порядку № 845.

Пунктом 27 Порядку №845 передбачено, що для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов`язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов`язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник зобов`язаний привести у відповідність із такими бюджетними зобов`язаннями інші взяті ним бюджетні зобов`язання.

Відповідно до абз. 1, 2, 4 п. 28 Порядку№845 орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.

Відповідно до п. 29 Порядку №845, у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Відповідно до п. 30 Порядку №845, на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Відповідно до п. 25 Порядку №845, безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:

- за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;

- із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;

- поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки за виплати сум компенсаційних виплат);

- за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

- з рахунків із спеціальним режимом використання;

- за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;

- у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

Згідно ст.55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев`язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного (місцевого) боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації; забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об`єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар`єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла; заходи, пов`язані з обороноздатністю держави, що здійснюються за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету; здійснення розвідувальної діяльності; оплату послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури; оплату енергосервісу; виплати за державними деривативами.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що орган державної казначейської служби після отримання виконавчого документу встановлює дані кодів та рахунків, з яких має проводитися безспірне списання коштів та протягом цього періоду не проводить платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області необґрунтовано всупереч вимог чинного законодавства зупинило проведення всіх видаткових операцій за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, в тому числі й захищених БК України.

Окрім того, у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми (абз.10 п.25 Порядку №845).

Відповідно до п. 31 Порядку №845, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу після стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Боржник або бюджетна у станова, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.

Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

Згідно з п.32 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що виконання судового рішення є обов`язковим і забезпечення його виконання покладено на Державу. Водночас законодавцем визначено окрему процедуру виконання судових рішень щодо стягнення коштів з органів, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету і саме цією процедурою встановлені особливості виконання таких рішень.

Так, норми Порядку №845 визначають повноваження органу Казначейства, яке, як центральний орган, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, зобов`язане вживати заходів щодо боржників у разі недостатності коштів на їх рахунках для виконання виконавчого документу. Проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України є одним із засобів впливу на бюджетну установу з метою стимулювання її у найкоротші строки вжити заходів, спрямованих на вирішення питання щодо отримання коштів, необхідних для погашення заборгованості. Умовою вжиття такого заходу є надіслання органом Казначейства вимоги боржнику, якою його зобов`язано вчинити дії, спрямовані на встановлення асигнувань протягом одного місяця після отримання такої вимоги. Наявність у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання судових рішень є підставою для списання коштів лише з рахунку, відкритого на виконання цієї програми та відкладення безспірного списання з нього у разі надіслання вимоги.

Як встановлено судом, з метою виконання виконавчого листа, виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області 02.03.2020 у справі №182/3598/19, листом від 10.09.2020 вих.№02-05-10/326 УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області повторно надіслало позивачу вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення бюджетних асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення, та встановлено строк на виконання такої вимоги - один місяць.

В ході судового розгляду судом також встановлено, що листом від 10.09.2020 за вих.№79/4-4283 повідомило про направлення до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяви від 03.09.2020 за вих.№79/4197 про відстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 03.02.2020 по справі №182/3598/19.

При цьому, суд звертає увагу, що безспірне списання коштів на виконання зазначеного виконавчого листа було проведено відповідачем 21.09.2020, тобто до спливу місячного терміну на виконання вимоги від 10.09.2020 вих.№02-05-10/326.

Разом із цим, щодо аргументів позивача про протиправне списання суми на користь ОСОБА_1 без урахування необхідних до сплати податків та обов`язкових платежів, суд звертає увагу, що листом від 14.09.2020 №02-05-10/331, який отримано позивачем 14.09.2020, УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області зобов`язало ДУ «Покровський вправний центр (№79)» надати протягом трьох робочих днів розрахунок по середньому заробітку стягувача з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, чого позивачем зроблено не було.

Суд звертає увагу, що вимоги Порядку №845 не містять обов`язку органу Казначейства проводити розрахунок податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають сплаті під час виконання виконавчих документів.

Поряд із цим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 БК України бюджетна програма - це сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Відповідно до п. 3 ст. 20 БК України бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання затверджені наказом Міністерства фінансів України 29.12.2002 № 1098 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 14.01.2008 № 19, зі змінами) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.01.2003 за № 47/7368 (далі - Правила №1098).

У пункті 1 Правил №1098 визначено, що паспорт бюджетної програми - документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), та цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник.

Мета бюджетної програми відображає цілі, яких необхідно досягти при виконанні бюджетної програми у середньостроковому періоді, відповідає пріоритетам державної політики у відповідній сфері, визначеним нормативно-правовими актами, та спрямована на досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник. Мета повинна бути чіткою, реальною та досяжною.

Завдання бюджетної програми відображають основні етапи і шляхи виконання бюджетної програми протягом бюджетного періоду та спрямовані на досягнення її мети. Завдання мають бути чітко сформульованими, конкретними та їх виконання може бути перевірено за допомогою результативних показників бюджетної програми.

Напрями використання бюджетних коштів - дії (заходи), пов`язані з наданням публічних послуг та/або забезпеченням надання таких послуг і спрямовуються на досягнення мети та забезпечують виконання завдань в межах коштів, передбачених на виконання бюджетної програми.

Відповідно до п.2 Правил №1098 паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів (далі - головні розпорядники) за кожною бюджетною програмою, крім бюджетних програм Пенсійного фонду України; бюджетних програм, які створюються протягом року за рахунок коштів резервного фонду бюджету; з повернення кредитів до бюджету; з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб; за загальнодержавними видатками та кредитуванням; за заходами щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою.

Державна казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми.

Пунктом 10 Правил №1098 передбачено, що зміни до паспортів бюджетних програм уносяться протягом бюджетного періоду шляхом затвердження їх у новій редакції в порядку, установленому для складання паспортів бюджетних програм, у разі:

- прийняття змін до закону про Державний бюджет України, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм; передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника до іншого;

- передачі нерозподілених бюджетних призначень на визначену в законі про Державний бюджет України мету між головними розпорядниками;

- перерозподілу видатків за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених головному розпоряднику;

- прийняття відповідних рішень щодо внесення змін до чинних порядків використання бюджетних коштів, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм;

- прийняття нормативно-правових актів, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм;

- внесення змін до розпису державного бюджету, які призводять до зміни результативних показників бюджетної програми;

- внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ, що призводять до виникнення нових напрямів використання бюджетних коштів;

- прийняття рішень Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм, які забезпечують виконання державних інвестиційних проектів, розроблення та реалізація яких здійснюється з використанням державних капітальних вкладень.

Отже, незважаючи на обов`язковість судових рішень, при виконанні рішення суду зі стягнення коштів з установи, що утримується за рахунок державного бюджету, орган Казначейства обмежений відповідними бюджетними призначеннями державного органу бюджетною програмою.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 №1098 «Про паспорти бюджетних програм», зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.01.2003 за №47/7368 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2008 №19, зі змінами), Міністерство юстиції України наказом від 11.02.2020 №513/5 затвердило паспорт бюджетної програми на 2020 рік Міністерства юстиції України за КПКВК 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України», у якій, зокрема, визначено напрями використання бюджетних коштів, проте серед напрямів використання бюджетних коштів цільові кошти на забезпечення виконання судових рішень у паспорті бюджетної програми на 2020 рік відсутні.

Разом із цим, відповідно до наявних у матеріалах справи довідках про зміни до кошторису на 2020 ріку від 07.09.2020 №66, яка затверджена в.о. начальника Південно-Східного МРУ ВКП В.А. Кірієнко, та від 08.09.2020 №67, яка затверджена першим заступником начальника Південно-Східного МРУ ВКП Д.В. Сало, ДУ «Покровський виправний центр (№79)» (код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету « 360 Міністерство юстиції України»; код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету « 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України»), було виділено додаткові бюджетні асигнування у загальній сумі 220 800,00 грн. (на «Оплату праці» у сумі 180 800, грн. та на «Нарахування на оплату праці» у сумі 40 000, грн).

При цьому, листом від 11.09.2020 за вих.№4/3-3743/Е Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило позивачеві, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-ІХ та постановами КМУ «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери» від 26.08.2020 №750 Міністерством юстиції України додатково виділені у вересні 2020 року кошти за КПКВК 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» КЕКВ 2111 «Заробітна плата» у зв`язку з підвищенням з 01.09.2020 розміру мінімальної заробітної плати (5000 грн.) та посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. У вказаному листі, також зобов`язано позивача забезпечити використання коштів за вказаним напрямком.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виділення ДУ «Покровський виправний центр (№79)» станом на 21.09.2020 коштів з виконання рішення суду у справі №182/3598/19, але доказів вжиття позивачем заходів щодо отримання таких коштів (звернення до головного розпорядника щодо внесення змін до паспорту бюджетної програми та/або додаткового виділення коштів, тощо) в ході судового розгляду позивачем надано не було.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що окремого КЕКВ для забезпечення виконання судових рішень паспорт бюджетної програми позивача не містить.

Більш того, у листі від 28.09.2020 №02-05-10/375 УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області було зазначено, що на запит відповідача від 03.04.2020 №02-05-10/133, ДУ «Покровський виправний центр (№79)» листами від 09.04.2020 №79/4-1705, від 16.04.2020 №79/4-1800 повідомив, що посада стягувача - ОСОБА_1 (інженера з охорони праці) утримується за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету за КПКВ 3601020, КЕКВ 2111. Зазначені обставини не спростовані позивачем під час судового розгляду справи.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області протиправно було здійснено безспірне списання коштів на користь ОСОБА_1 в сумі 109 387,04 грн. з розрахункового рахунку ДУ «Покровський виправний центр (№79)» № НОМЕР_3 за КПКВ 3601020, КЕКВ 2111 «Заробітна плата».

Разом із цим, щодо аргументів позивача про протиправне списання суми на користь ОСОБА_1 без урахування необхідних до сплати податків та обов`язкових платежів, суд звертає увагу, що листом від 14.09.2020 №02-05-10/331, який отримано позивачем 14.09.2020, УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області зобов`язало ДУ «Покровський вправний центр (№79)» надати протягом трьох робочих днів розрахунок по середньому заробітку стягувача з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, чого позивачем зроблено не було.

При цьому, суд звертає увагу, в своєму позові позивач посилається, що відповідач протиправно направив кошти, передбачені для виплати заробітної плати, в розмірі 45 200,00 грн. на забезпечення безспірного списання, проте документального підтвердження списання грошових коштів, окрім 109387,04 грн., матеріали справи не містять.

Таким чином, можна дійти висновку, що УДКСУ у м. Покрові Дніпропетровської області, провівши безспірне списання з рахунків позивача на рахунок ОСОБА_1 коштів у сумі 109387,04 грн. за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» діяло відповідно до вимог Порядку №845.

За правилами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В ході судового розгляду встановлено, що безспірне списання коштів на виконання зазначеного виконавчого листа було проведено відповідачем до спливу місячного терміну на виконання вимоги від 10.09.2020 вих.№02-05-10/326. Проте, вказані дії позивачем в рамках заявленого до розгляду спору не оскаржуються, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вважати, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивач необхідно вийти за межі позовних вимог.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові та заяві про зміну предмету позову доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За положеннями статі 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» (місцезнаходження: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Зонова, буд.15) до Управління Державної казначейської служби України у м. Покров Дніпропетровської області (місцезнаходження: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Чехова, буд.15; код ЄДРПОУ 37691430) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно