Рішення № 98789330, 27.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 р. Справа № 120/5037/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії.

У позовній заяві позивачка просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не встановлення дати вступу та початку навчання позивачки в Чортківському медичному училищі – 01.07.1984;

- встановити дату 01.07.1984 фактичною датою вступу та початку навчання позивачки в Чортківському медичному училищі та зобов`язати відповідача здійснити з 02.01.2021 перерахунок пенсії позивачки з урахуванням встановленого факту;

- визнати протиправними дії відповідача щодо не встановлення періодів фактичного догляду матері за неповнолітньої дитиною з інвалідністю віком до 16 років у період, коли позивачка не працювала, а саме: з 08.08.1995 по 31.05.1999, з 13.09.199 по 20.06.2000, з 07.09.2000 по 31.05.2001, з 15.09.2001 по 05.03.2003;

- встановити періоди з 08.08.1995 по 31.05.1999, з 13.09.199 по 20.06.2000, з 07.09.2000 по 31.05.2001, з 15.09.2001 по 05.03.2003, в які позивачка не працювала, періодами фактичного догляду матері за неповнолітньої дитиною з інвалідністю віком до 16 років, та зобов`язати відповідача здійснити з 02.01.2021 перерахунок пенсії позивачки з урахуванням встановленого факту;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачці між нарахованою та отриманою нею пенсією за період з 02.01.2021 по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 02.01.2021 позивачка перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак під час призначення пенсії не вірно визначив дату навчання в Чортківському медичному училищі, а також не врахував до стажу позивачки фактичний догляд за неповнолітньою дитиною з інвалідністю віком до 16 років у періоди, коли позивачка не працювала, а саме: з 08.08.1995 по 31.05.1999, з 13.09.199 по 20.06.2000, з 07.09.2000 по 31.05.2001, з 15.09.2001 по 05.03.2003.

Позивачка вважає оскаржуваній дії пенсійного органу неправомірними та зазначає, що під час зарахування до страхового стажу періоду навчання в медичному училищі відповідач неправомірно застосував норми підзаконного акта, а саме Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Крім того, позивачка вказує на те, що правовідносини у сфері праці, пенсійного забезпечення та пенсійного страхування не регулюють поняття навчальний рік, освіта та рівень освіти. На думку позивачки, відповідач повинен був зарахувати до її страхового стажу період навчання в Чортківському медичному училищі саме з 01.07.1984, а не з 01.09.1984.

Крім того, позивачка зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років встановлюється на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду. Позивачка звертає увагу, що такий акт складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних. Водночас на підтвердження наявності пільг позивачка надала відповідачу усі документи, що засвідчують перебування особи на інвалідності, її вік та інші необхідні відомості. При цьому позивачка не погоджується з твердженнями відповідача про те, що встановити фактичні обставини здійснення догляду за місцем проживання заявниці неможливо, оскільки м. Євпаторія (АРК) знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, вказаною ухвалою витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області матеріали пенсійної справи позивачки.

08.06.2021 відповідач надав суду матеріали пенсійної справи позивачки (в оригіналі).

09.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що до стажу роботи особи зараховуються періоди навчання до 01.01.2004 у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. Час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами та іншими документами, які видано на підставі архівних даних і містять періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймають довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах містяться дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих його етапів. Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у навчальних закладах навчальний рік починається з 1 вересня і складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів. Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію). Отже, період навчання зараховується до страхового стажу з 1 вересня по дату прийняття екзаменаційною комісією рішення про присвоєння кваліфікації.

Відповідач вказує на те, що 12.03.2021 позивачка звернулася із заявою про допризначення пенсії з урахування додатково наданих документів, зокрема, зарахування до страхового стажу періоду навчання у вищому начальному закладі. До заяви позивачка долучила копію диплому про закінчення Чортківського медичного училища серії НОМЕР_1 від 04.07.1987, відповідно до якого вона навчалася протягом 1984-1987 років. Пенсійний орган відмовив у зарахуванні навчання позивачки в Чортківському медичному училищі з огляду на те, що період навчання з 01.09.1984 по 04.07.1987 вже був зарахований до страхового стажу позивачки.

Крім того, відповідач вважає, що оскільки скласти акт обстеження фактичних обставин здійснення позивачкою догляду за дитиною з інвалідністю до 16-річного віку по 31.12.2003 неможливо, Головне управління зарахувало до страхового стажу позивачки періоди догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років. Відтак до страхового стажу позивачки були зараховані такі періоди здійснення нею догляду за дітьми, потерпілими внаслідок аварії на ЧАЕС, до досягнення ними 12-річного віку: з 09.09.1995 по 31.05.1999, з 14.09.1999 по 20.06.2000 та з 08.09.2000 по 31.05.2001.

Щодо визнання протиправними дій Головного управління з невстановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення періодів фактичного догляду матері за власною неповнолітньою дитиною з інвалідністю віком до 16 років у періоди, коли матір не працювала з 08.08.1995 по 31.05.1999, з 13.09.1999 по 20.06.2000, з 07.09.2000 по 31.05.2001, з 15.09.2001 по 05.03.2003, відповідач вважає, що такі підлягають розгляду в порядку окремого провадження.

14.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка не погоджується з доводами та аргументами відповідача та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, суд встановив таке.

02.01.2021 позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.01.2021 за № 023830012171 позивачці призначено дострокову пенсію за віком з 02.01.2021. Крім того, позивачці визначено коефіцієнт страхового стажу – 0,29833, що відповідає 29 рокам 10 місяцям 05 дням страхового стажу (стаж зараховано по 30.11.2020).

22.01.2021 та 10.03.2021 позивачка звернулась до відповідача з заявами, в яких просила надати інформацію про те, які періоди навчання, роботи та догляду за дитиною з інвалідністю було зараховано пенсійним органом до її страхового стажу та враховано під час розрахунку страхового стажу.

Листами від 29.01.2021 за № 664-561/Я-02/8-0200/21 та від 18.03.2021 за № 2209-2262/Я-02/8-0200/21 відповідач повідомив позивачку, що до її страхового стажу зараховано період навчання в Чортківському медичному училищі з 01.09.1984 по 04.07.1987. Крім того, відповідач зазначив, що для зарахування до страхового стажу позивачки періоду догляду за дитиною з інвалідністю можливе на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду. Також відповідач повідмови, що страховий стаж, обчислений по 30.11.2020, становив 29 років 10 місяців 05 днів. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,29833. В розрахунок середньомісячного заробітку враховано заробітну плату за періоди з 01.07.2000 по 30.09.2000, з 01.06.2001 по 30.09.2001, з 01.09.2002 по 30.11.2020. Індивідуальний коефіцієнт заробітку – 0,94920.

22.03.2021 за допомогою електронних сервісів веб-порталу Пенсійного фонду України позивачка звернулася з заявою про допризначення пенсії з урахуванням додатково наданих документів. До заяви позивачка додала ряд документів, а саме: свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де в графі мати значиться ОСОБА_1 ; запит б/н від 12.03.2021 Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради до відділу обліку та моніторингу інформації Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про реєстрацію місця проживання; довідку № 2170 від 13.10.1999, видану Управлінням житлово-комунального господарства м. Євпаторія (АРК), про те, що ОСОБА_1 прописана та проживає в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , 1988 року народження, проживає разом з матір`ю та знаходиться на її утриманні; медичний висновок № 69 від 16.11.1990 про зв`язок захворювання ОСОБА_2 з настанням інвалідності у віці до 16 років; протокол комісії про призначення пенсії № 2/230 при виконкомі Чортківської райради народних депутатів Тернопільської області про призначення щомісячної допомоги на особу з інвалідністю з дитинства ( ОСОБА_2 ).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 30.03.2021 № 905290184920 позивачці відмовлено у проведені перерахунку щодо допризначення пенсії у зв`язку з відсутністю акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною з інвалідністю до 16-річного віку по 31.12.2003. Так, відповідач зазначив, що до стажу заявниці не зараховано час догляду матері за дитиною інвалідом до 16-річного віку з огляду на відсутність акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду, оскільки неможливо встановити фактичні обставини здійснення догляду за місцем проживання заявниці в м. Євпаторія (АРК).

Позивачка вважає протиправною відмову пенсійного органу у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), який, згідно з преамбулою, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, з 01.01.2004 Закон № 1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія – щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За правилами пункту третього частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, – після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Судом встановлено, що з 02.01.2021 позивачка ОСОБА_1 отримує дострокову пенсію за віком, призначену та обчислену відповідно до Закону № 1058-IV.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі – Порядок № 22-1).

Так, пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі – посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

За змістом пункту 2.1 Порядку № 22-1 документами, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком є: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

З матеріалів пенсійного справи та відзиву на позовну заяву слідує, що 22.01.2021 позивачка звернулася до відповідача з заявою, в якій просила повідомити про порядок обчислення її пенсії за віком та розрахунку його розміру, зокрема повідомити, які саме піроди були враховані до страхового стажу позивачки.

Листом від 29.01.2021 за № 664-561/Я-02/8-0200/21 Головне управління повідомило позивачку, що коефіцієнт страхового стажу позивачки склав 0,29833, що відповідає 29 рокам 10 місцям 05 дням страхового стажу (стаж зараховано по 30.11.2020). Також відповідач зазначив, що період навчання позивачки в Чортківському медичному училищі зараховано з 01 вересня 1984 року по 04 липня 1987 року. Крім того, відповідач вказав на те, що для зарахування до стажу періодів догляду за особою з інвалідністю з дитинства до досягнення нею віку 12 років необхідно надати акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду.

При цьому підставою для зарахування позивачці періоду навчання в медичному училищі саме з 01.09.1984 стали посилання Головного управління на Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, відповідно до якого навчальний рік починається з 1 вересня і складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Перевіряючи вказані доводи відповідача, суд враховує, що згідно із ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – Інструкція № 58).

Пунктом 1.1 цієї Інструкції також передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п. 2.19 Інструкції № 58 до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо).

Як видно з трудової книжки позивачки, за порядковим номером 1 внесено запис про навчання ОСОБА_1 в Чортківському медичному училищі з 1984 по 1987 роки. Такий запис внесено на підставі диплому серії НОМЕР_1 від 04.07.1987.

Згідно з приписами статті 62 Закону № 1788-ХІІ порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з абзацом першим пункту третім Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд встановлено, що у трудовій книжці позивачці міститься запис про навчання у Чортківському медичному училищі протягом 1984-1987, без конкретизації дати прийняття на роботу (зарахування на навчання) та звільнення з роботи (закінчення навчання).

До заяви від 12.03.2021 про допризначення пенсії з урахуванням додатково наданих документів позивачка додала диплом про навчання у вказаному навчальному закладі НОМЕР_2 , в якому також зазначено, що ОСОБА_1 у 1984 році вступила до Чортківського медичного училища і в 1987 році закінчила повний курс названого училища по спеціальності медична сестра.

Втім, суд враховує, що за правилами пункту 27 Порядку № 637, у тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.

З урахуванням наведеного суд вважає, що оскільки в трудовій книжці та дипломі позивачки зазначено період її навчання в Чортківському медичному училищі лише у роках, а саме з 1984 по 1987 роки, то до стажу роботи позивачки підлягає зарахуванню період навчання в училищі саме з 01 липня 1984 року. При цьому дата закінчення навчання (04 липня 1987 року), визначається датою прийняття екзаменційною комісією рішення про присвоєння кваліфікації (датою видачі диплома) та підтверджується записом у трудовій книжці позивачки.

Суд критично оцінює посилання відповідача на Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, адже воно не стосується порядку підтвердження стажу роботи особи для призначення пенсій, тобто не є спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах.

Більше того, таке Положення втратило чинність на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 13.11.2014 № 1310 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти України від 02 червня 1993 року № 161".

Відтак суд доходить висновку, що до страхового стажу роботи позивачки належить зарахувати період навчання у Чортківському медичному училищі з 01.07.1984 по 04.07.1987, а не з 01.09.1984 по 04.07.1987 як помилково вважає відповідач.

Оцінюючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині не врахування при призначенні пенсії періодів фактичного догляду за неповнолітньої дитиною з інвалідністю віком до 16 років у період, коли позивачка не працювала, а саме: з 08.08.1995 по 31.05.1999, з 13.09.199 по 20.06.2000, з 07.09.2000 по 31.05.2001, з 15.09.2001 по 05.03.2003, суд зазначає таке.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 30.03.2021 за № 905290184920 позивачці відмовлено в перерахунку пенсії щодо допризначення пенсії у зв`язку з відсутністю акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною з інвалідністю до 16-річного віку по 31.12.2003, що, на думку відповідача, не дає можливості підтвердити відповідний період для врахування при обчисленні страхового стажу позивачки. Крім того, у рішенні відповідач зіслався на неможливість встановити фактичні обставини здійснення догляду за місцем проживання заявниці в м. Євпаторія (АРК).

Пунктом 10 Порядку № 637 встановлено, що час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

З аналізу наведених норм вбачається, що повноваження щодо складення акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду, що є доказом підтвердження факту догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років або пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, покладені на органи Пенсійного фонду України.

Відтак суд вважає, що не складення пенсійним органом вказаного акту не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування до її стажу періоду догляду за особою, що потребує стороннього догляду. Водночас причини, з яких пенсійний орган здійснює свої повноваження, визначального значення не мають, оскільки особа (пенсіонер) не може нести відповідальність за бездіяльність державних органів та зазнавати шкоди через не здійснення відповідними органами своїх повноважень, передбачених законодавством.

Суд зазначає, що під час звернення до відповідача з заявою про призначення дострокової пенсії за віком позивачка надала пенсійного органу усі документи, які є в її розпорядженні та які вона могла надати самостійно з метою вирішення питання про зарахування до її страхового стажу фактичного догляду за неповнолітньою дитиною з інвалідністю віком до 16 років у періоди, коли позивачка не працювала, зокрема, документи, що пов`язані з встановленням інвалідності сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доглядом за ним позивачкою: довідка до акта огляду МСЕК серії 2-18 АВ № 212595 від 02.11.2006, довідка до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 669499 від 25.10.2011, посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 , посвідчення про призначення державної соціальної допомоги серії НОМЕР_4 від 03.09.2010, медичний висновок № 69 від 16.11.1990.

Крім того, суд враховує, що у матеріалах пенсійної справи міститься довідка № 1544 від 03.07.2020, видана міським комунальним підприємством "Управляюча компанія "Замостя" про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно були зареєстровані з 03.07.2002 – ОСОБА_2 , 1962 року народження, з 04.09.2002 – ОСОБА_1 , 1969 року народження, ОСОБА_3 , 1989 року народження та ОСОБА_2 , 1988 року народження. Також у довідці зазначено, що неповнолітні діти перебували під доглядом матері.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, до страхового стажу роботи позивачки відповідач зараховував періоди догляду за дітьми, потерпілими внаслідок аварії на ЧАЕС, до досягнення ними 12-річного віку лише з 09.09.1995 по 31.05.1999, з 14.09.1999 по 20.06.2000, з 08.09.2000 по 31.05.2001, а не періоди з 08.08.1995 по 31.05.1999, з 13.09.199 по 20.06.2000, з 07.09.2000 по 31.05.2001, з 15.09.2001 по 05.03.2003, на яких наполягає позивачка та які підтверджує документально.

При цьому згідно з рішенням Головного управління № 905290184920 від 30.03.2021 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 єдиною підставою для незарахування вищевказаного періоду до страхового стажу позивачки стала відсутність акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною з інвалідністю до 16-річного віку по 31.12.2003 за місцем проживання заявниці в м. Євпаторія (АРК), а отже неможливість підтвердити відповідний період для врахування при обчисленні страхового стажу позивачки.

Однак суд наголошує на тому, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема, з підстав розташування підприємств, установ, організацій, закладів тощо на тимчасово окупованій території України). Відповідно, це не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи, при умові його підтвердження записами в трудовій книжці чи іншими документами, та не може позбавляти особу її конституційного права на соціальний захист.

Вказані висновки повністю узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.01.2018 у справі № 583/392/17, від 30.08.2018 у справі № 234/3038/17, від 11.12.2018 у справі № 360/1628/17, від 17.07.2019 у справі № 302/757/17-а, від 21.02.2020 у справі № 701/1196/16-а, від 04.03.2020 у справі № 235/2008/17, від 08.04.2020 у справі № 242/1568/17.

Таким чином, позивачка не може бути позбавлена законного права на перерахунок пенсії через неможливість встановлення відповідачем фактичних обставин здійснення позивачкою догляду за дитиною з інвалідністю до 16-річного віку за місцем проживання в м. Євпаторії, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території України. Адже в такому випадку держава фактично перекладає відповідальність на особу, що є непропорційним заявленій легітимній меті (призначення та перерахунок пенсії).

Суд звертає увагу, що згідно з відомостями з трудової книжки позивачки серії НОМЕР_5 від 15.08.1987, у спірні періоди з 08.08.1995 по 31.05.1999, з 13.09.1999 по 20.06.2000, з 07.09.2000 по 31.05.2001 та з 15.09.2001 по 05.03.2003 позивачка не працювала, а отже знаходилася вдома та здійснювала догляд за своєю неповнолітньою дитиною з інвалідністю – сином ОСОБА_2 , 1988 року народження.

Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмову відповідача у зарахуванні всього зазначеного періоду до страхового стажу позивачки.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують, як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При вирішенні справи "Рисовський проти України" (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак суд доходить висновку, що під час призначення позивачці ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком з 02.01.2021 відповідач неправомірно не зарахував до її страхового стажу період навчання в Чортківському медичному училищі з 01.07.1984 по 04.07.1987 та періоди фактичного догляду матері за неповнолітньої дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а саме з 08.08.1995 по 31.05.1999, з 13.09.1999 по 20.06.2000, з 07.09.2000 по 31.05.2001 та з 15.09.2001 по 05.03.2003, що безпосередньо впливає на обчислення розміру пенсії та порушує право позивачки на належний соціальний захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї позиції у спорі, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити, але обравши при цьому правильний та найбільш ефективний спосіб захисту прав позивачки, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві, а саме визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Чортківському медичному училищі з 01.07.1984 по 04.07.1987, а також періоди фактичного догляду матері за неповнолітньої дитиною з інвалідністю віком до 16 років у період, коли позивачка не працювала, з 08.08.1995 по 31.05.1999, з 13.09.1999 по 20.06.2000, з 07.09.2000 по 31.05.2001 та з 15.09.2001 по 05.03.2003, та, як наслідок, зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 вказані період та здійснити у зв`язку з цим перерахунок та виплату їй пенсії за віком, починаючи з 02.01.2021.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог – це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач; повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З огляду на викладене суд вважає необхідним вийти за межі пред`явлених позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивачки у спірних публічно-правових відносинах та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 30.03.2021 № 905290184920 про відмову позивачці ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 908,00 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас суд зауважує, що на користь позивачки підлягає відшкодуванню вся сума судового збору. Адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивачки внаслідок неправомірних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, а спір по суті вирішено в користь позивачки, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов`язується виключно зі способом захисту порушених прав позивача.

Крім того, у даному випадку розмір компенсації судових витрат необхідно визначати виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Аналогічна правова позиція викладені у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Чортківському медичному училищі з 01 липня 1984 року по 04 липня 1987 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів фактичного догляду матері за неповнолітньої дитиною з інвалідністю віком до 16 років у період, коли ОСОБА_1 не працювала, а саме з 08 серпня 1995 року по 31 травня 1999 року, з 13 вересня 1999 року по 20 червня 2000 року, з 07 вересня 2000 року по 31 травня 2001 року, з 15 вересня 2001 року по 05 березня 2003 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України № 905290184920 від 30 березня 2021 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Чортківському медичному училищі з 01 липня 1984 року по 04 липня 1987 року та періоди фактичного догляду матері за неповнолітньої дитиною з інвалідністю віком до 16 років у період, коли ОСОБА_1 не працювала, а саме з 08 серпня 1995 року по 31 травня 1999 року, з 13 вересня 1999 року по 20 червня 2000 року, з 07 вересня 2000 року по 31 травня 2001 року, з 15 вересня 2001 року по 05 березня 2003 року, та у зв`язку з цим здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 02 січня 2021 року та виплатити неодримані суми пенсії.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 за № 184920 – повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 );

2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Повне рішення суду складено 27.07.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович