Рішення № 98786750, 04.08.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"04" серпня 2021 р.

Справа № 642/2121/21

Провадження № 2/642/1928/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 серпня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря Злобової Я.О.,

представника відповідача - Самойленка М.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

Позивач звернувся 13 квітня 2021 року з позовом до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 58 756 грн. 99 коп., середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку в сумі 20 000 грн. та 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що він працював на Харківському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві на посаді слюсаря-ремонтника 6-го розряду, та наказом директора ХКЕПОП від 09.02.2021 був звільнений за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю та умов колективного договору щодо виплати заробітної плати. В день звільнення відповідач не розрахувався з ним, заборгованість на день звільнення складала 59 959, 87 грн. 24 березня 2021 року відповідач виплатив йому 1 202, 88 грн., та остаточна сума заборгованості на даний час становить 58 756, 99 грн. Відповідно до розрахункових листків за січень та лютий 2021 року його оклад складає 10 00 грн. на місяць. Оскільки заробітна плата так і не виплачена, чим здійснена затримка у її виплаті, позивач просить стягнути середній заробіток за вказаний час затримки у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою суду від 13.04.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 7 травня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 58 756 грн. 99 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в сумі 20 000 грн., у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн., а всього 81 756,99 грн. В інший частині позовних вимог відмовлено. Крім того, з відповідача стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 1 452 грн. 90 коп.

За заявою представника відповідача про перегляд заочного рішення ухвалою суду від12 липня 2021 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в судовому засідання в порядку спрощеного провадження.

Позивач в судовому засіданні просив не стягувати з відповідача моральну шкоду, та підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 58 756 грн. 99 коп., середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку в сумі 20 000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 у відзиві на позов та в судовому засіданні не заперечував проти стягнення заборгованості по заробітній платі, просив відмовити в інший частині позовних вимог, посилаючись на велику заборгованість підприємства та тяжкий фінансовий стан.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 2 жовтня 2017 року працював на Харківському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві на посаді слюсаря-ремонтника 6-го розряду.

Згідно з наказом № 16-к від 09.02.201 він був звільнений із займаної посади за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю та умов колективного договору щодо виплати заробітної плати (ч.3 ст. 38 КЗпП).

Як вбачається з довідки № 03/526 від 01.04.2021 ХКЕПОО, станом на 01.04.2021 розмір заборгованості відповідача по заробітній платі перед позивачем становить 58 756, 99 грн.

Доказів про виплату вказаної суми відповідачем позивачу станом на день розгляду справи до суду не надано.

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України,- в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відомостей про наявність спору про розмір боргу суду не надано.

В день звільнення позивачеві, в порушення ст.116 КЗпП України, не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі, а з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно із пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна)заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні)дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Постановою ВСУ від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) наведено висновки щодо розміру виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки. Так, зокрема зазначено, що мета відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, полягає у компенсації працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Розмір цього відшкодування може бути зменшений із врахуванням: 1) розміру простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Позивачем надано суду розрахункові листки за січень, лютий, березень 2021 року, з яких вбачається, що його оклад становив 10 000 грн. , у січні йому нараховано за 16 робочих днів 7 659, 64 грн., у лютому за 7 робочих днів – 29 552, 36 грн., у тому числі вихідна допомога 22 717, 78 грн., та компенсація відпустки 2 260, 08 грн. Отже, за вирахуванням вихідної допомоги та компенсації відпустки розмір його заробітної плати у лютому становить 4 574 грн. 50 коп. Таким чином, зарплата за два останніх місяці становить 12 234, 14 грн. ( 7 659, 64 грн. + 4 574 грн. 50 коп. =12 234, 14 грн.), відповідно середньоденний розмір заробітної плати за останні два місяці складає 532 грн. ( 12 234, 14 грн. :23 дн.= 532 грн.)

Затримка розрахунку, в межах заявлених позовних вимог, має місце з 10 лютого 2021 року по день подачі позову до суду – 13 квітня 2021 року пройшло 63 дні, тому середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 10 лютого 2031 року по 13.04.2021 становить 33 516 грн. ( 63х532=33 516 грн.). До цього часу затримка розрахунку триває.

Враховуючи наведене, розглядаючи відповідно до положень ст. 13 ЦПК України справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає , що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 58 756 грн. 99 коп. та 20 000 грн. середнього заробітку за час затримки підлягають задоволенню в повному обсязі. Вказана сума є справедливою, співмірною з майновими втратами позивача внаслідок неотримання тривалий час заробітної плоти.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної вимоги про стягнення заробітної плати, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача в дохід держави у розмірі 787 грн. 56 коп. від суми, яка підлягає стягненню, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.4,12-13, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 38, 94, 97, 116, 117 КЗпП, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (місцезнаходження: 61017, Харківська обл., місто Харків, вул. Велика Панасівська, 112, ЄДРПОУ 03187743, поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 58 756 грн. 99 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в сумі 20 000 грн., а всього стягнути 78 756,99 (сімдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят шість грн. 99 коп.).

Стягнути з Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ 03187743, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул. Велика Панасівська, 112) на користь держави судовий збір у розмірі 787 грн. 56 коп. (сімсот вісімдесят сім грн. 56 коп.)

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30- денний строк з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 4 серпня 2021 року.

Суддя Л.Л. Шрамко