Рішення № 98786584, 05.08.2021, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2134/21

Провадження № 2/621/939/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Лацько А.В.,

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач - Зміївський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

представники відповідача – Нагорна О.О., Пономарьова А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

20.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна, в якому просить зобов`язати відповідача зняти арешт із усього майна, що належало ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме із земельної ділянки, кадастровий номер 6321786000:01:000:0356, площею 2,8043 га, що розташована на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Кураксіним Є.В. АА № 549229 від 26.05.2006 та виключити запис про арешт майна за № 3278633 від 31.05.2006, який внесено реєстратором Зміївською державною нотаріальною конторою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на майно, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на час смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається із земельної ділянки, площею 2,8043 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер 6321786000:01:000:0356, що розташована на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області.

07.10.2020 позивач, як спадкоємець першої черги за законом, в установлений законом термін подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Зміївского районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В. За даним фактом приватним нотаріусом у Спадковому реєстрі було зареєстровано спадкову справу №66541542 (номер у нотаріуса 116/2020). При оформленні документів та їх перевірці виявилося, що в 2006 році на все майно, яке належало померлій матері позивача - ОСОБА_2 , постановою АА №549229 від 26.05.2006 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Змїївського районного управління юстиції Кураксіним Є.В. накладено арешт, який до теперішнього часу не знятий.

У зв`язку із вищевикладеним, 23.03.2021 Постановою приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Лещенко Л.В. позивачу через її представника було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме - у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 2,8043 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер 6321786000:01:000:0356, що розташована: Харківська область, Зміївський район, Таранівська сільська рада, причина відмови - наявність арешту на нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_2 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №231545433 від 07.11.2020 року, реєстратором накладення обтяження № 3278633 від 31.05.2006 року на нерухоме майно ОСОБА_2 була Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області.

Згідно постанови ВДВС про арешт майна ОСОБА_2 та оголошення заборони про його відчуження від 26.05.2006, дана виконавча дія була здійснена державним виконавцем Кураксіним Є.В. на виконання виконавчого листа №2-354, який видано Зміївським районним судом Харківської області по стягнення боргу за комунальні послуги у сумі 1429,85 грн. із ОСОБА_2 на користь районного комунального підприємства «Зміївське підприємство теплових мереж».

Згідно інформації із Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, районне комунальне підприємство «Зміївське підприємство теплових мереж» з 18.04.2013 року є припиненим відповідно до рішення Господарського суду Харківської області про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 08.04.2013 №5023/9538/11.

Крім того, в ухвалі Господарського суду Харківської області зазначено, що в ході ліквідаційної процедури встановлено на засіданні комітету кредиторів №7 від 30.11.2012 вирішено списати дебіторську заборгованість населення в сумі 413,8 тис. грн., як безнадійну. Також на засіданні комітету кредиторів № 8 від 31.01.2013 вирішено списати дебіторську заборгованість юридичних осіб в сумі 12,9 тис. грн.

Згідно інформації, наданої Зміївською міською радою Чугуївського району Харківської області за вих. №1-35 від 29.03.2021, у районного комунального підприємства «Зміївське підприємство теплових мереж» правонаступника немає в зв`язку з визнанням його банкрутом.

Крім того, позивач зазначає, що 04.05.2012 її братом ОСОБА_3 від імені моєї матері ОСОБА_2 була погашена зазначена заборгованість за спожите тепло та перераховано на рахунок стягувана - районного комунального підприємства «Зміївське підприємство теплових мереж» всю суму заборгованості у розмірі 1429,85 грн., але, надати до суду письмові докази цього факту позивач не має можливості, так як квитанції про сплату не збереглися.

Позивач зверталася до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням зняти арешт із усього майна, що належало боржнику ОСОБА_2 , їй було відмовлено у знятті арешту із всього майна боржника у зв`язку з тим, що станом на 23.03.2021 виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконанні у ВДВС не перебувають.

Крім того, виконавчі провадження за 2006 рік знищено у зв`язку з тим, що відповідно до п. 9.9 про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву складає три роки.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22.07.2021 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 05.07.2021.

03.07.2021 до канцелярії суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого в частині прийняття рішення в зазначеній справі представник відповідача покладалася на розсуд суду. Крім того, ОСОБА_4 в відзиві на позовну заяву зазначила, що перевіркою автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на виконанні станом на 11.05.2021 у відділі не перебувають. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження за постановою ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області від 26.05.2006. Відомості про виконавче провадження, в межах якого виносилась постанова про арешт майна боржника №549229 від 26.05.2006 відсутні в автоматизованій системі виконавчих проваджень, в зв`язку з чим не має можливості перевірити підстави, на яких воно було завершене.

05.07.2021 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Від начальника відділу Зміївського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пономарьової А. до суду надійшла заява в якій остання просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника Зміївського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, відзиву на позовну заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі відомостей, наявних у позовній заяві та письмових доказах, встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯД № 042674 від 30.07.2008, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,8043 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6321786000:01:000:0356, що розташована на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області., Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 010869100252 (а.с 13)

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 виданого 23.04.2020 Виконавчим комітетом Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 35 (а.с. 19).

Згідно зі Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 06.08.1987 Таранівською сільською радою, батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , актовий запис № 49 (а.с. 17).

26.11.2007 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб – копія Свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_3 , актовий запис № 29. Після укладення шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с. 18).

З копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, № витягу 6198022 від 07.10.2020, вбачається, що приватним нотаріусом Зміївского районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В. у Спадковому реєстрі було зареєстровано спадкову справу № 66541542, номер у нотаріуса 116/2020, спадкодавець: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Позивач зазначила, що 07.10.2020 вона, як спадкоємець першої черги за законом, в установлений законом термін подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Зміївского районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В., даний факт ніким не оспорюются.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Зміївского районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.03.2021 представнику ОСОБА_1 – ОСОБА_9 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 2,8043 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер 6321786000:01:000:0356, що розташована: Харківська область, Зміївський район, Таранівська сільська рада, причина відмови - наявність арешту на нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 11).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 , номер інформаційної довідки 231545433, дата формування 07.11.2020 зареєстроване обтяження – арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3278633 реєстратором – Зміївська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження: постанова АА № 549229, 26.05.2006, ВДВС Зміївського РУЮ, р. № 36/2006, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник ОСОБА_2 (а.с. 14).

Відповідно до копії постанови державного виконавця ВДВС у Зміївському районі Кураксіна Є.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчудження від 26.05.2006, при виконанні виконавчого листа № 3-354 по стягненню з ОСОБА_2 боргу на користь Зміїв ПТМ в розмірі 1429,85 грн., виданого Зміївським районним судом, державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить боржнику (а.с. 9).

Згідно інформації із Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,копії постанови Господарського суду Харківської області від 02.04.2012, справа № 5023/9538/11, районне комунальне підприємство «Зміївське підприємство теплових мереж». Ідентифікаційний код юридичної особи 26019020 з 18.04.2013 є припиненим на підставі рішення Господарського суду Харківської області про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 08.04.2013 №5023/9538/11, дата набрання чинності 18.04.2013 (а.с. 22-23, 24-25).

З копії ухвали Господарського суду Харківської області від 08.04.2013, справа № 5023/9538/11, вбачається, що в ході ліквідаційної процедури, на засіданні комітету кредиторів №7 від 30.11.2012, вирішено списати дебіторську заборгованість населення в сумі 413,8 тис. грн., як безнадійну. Також на засіданні комітету кредиторів № 8 від 31.01.2013 вирішено списати дебіторську заборгованість юридичних осіб в сумі 12,9 тис. грн. (а.с. 26-27).

З копії листа міського голови Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Голоднікова П., вих. № І-35 від 29.03.2021, вбачається, що районне комунальне підприємство «Зміївське підприємство теплових мереж» правонаступника немає в зв`язку з визнанням його банкрутом (а.с. 25)

Відповідно до листа в.о. начальника відділу Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шевчука А. від 23.03.2021 № 7748, ОСОБА_1 було відмовлено у знятті арешту із всього майна боржника ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що станом на 23.03.2021 виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконанні у ВДВС не перебувають. Крім того, виконавчі провадження за 2006 рік знищено у зв`язку з тим, що відповідно до п.9.9. про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву складає три роки (а.с. 10).

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Так, згідно пункту 11 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності ОСОБА_2 припинилося внаслідок смерті останньої, з вказаних підстав ОСОБА_1 , як спадкоємець, що прийняла спадщину, звернулась до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 , не є боржником у виконавчому провадженні, а є спадкоємцем померлої, а тому вимоги про зняття арешту, саме в межах позовного провадження, узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеній у Постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18.

Згідно положень ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно п. 4.10.1., п. 4.10.2. «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 (в редакції, чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачеві), у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, згідно із статтею 40-1 Закону припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

На підставі вищевикладеного, дійшов висновку, що не зняття державними виконавцями арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, відсутністю виконавчого провадження та відсутністю відомостей в Автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі якого винесено записи про арешт майна, порушує право позивача на володіння, користування та розпорядження спадковим майном.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року по справі № 817/928/17.

Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 1218, частини 5 ст. 1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності має фундаментальним характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахування принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Вивчивши матеріали справи, зважаючи на те, що арешт майна ОСОБА_2 , який був накладений на підставі постанови державного виконавця, перешкоджає позивачу реалізувати свої права як спадкоємця, при цьому, не зняття державними виконавцями арешту з майна боржника у виконавчому провадженні дані про яке відсутні в Автоматизованій системі виконавчого провадження, порушує право позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими.

Отже, на даний час, за вищевказаних та встановлених обставин, вбачаються підстави для звільнення з-під арешту земельної ділянки, площею 2,8043 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер 6321786000:01:000:0356, що розташована: Харківська область, Зміївський район, Таранівська сільська рада, яка належала ОСОБА_2 .

Оскільки позивач не вимагав відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до статті 141, 142 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 316, 317, 319, 321, 346, 1216-1218, 1220, 1268, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, статтями 4, 5, 11, 12, 13, 76-80, 81, 82, 83, 89, 223, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження» суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з майна, що належало ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме із земельної ділянки, кадастровий номер 6321786000:01:000:0356, площею 2,8043 га, що розташована на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Кураксіним Є.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження АА № 549229 від 26.05.2006, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3278633, зареєстрований 31.05.2006, реєстратор: Зміївська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова, АА № 549229, 26.05.2006, ВДВС Зміївського РУЮ, р. № 36/2006.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 05.08.2021.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач - Зміївський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), юридична адреса: 63404 Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. № 15, код за ЄДРПОУ 34713099.

Головуючий: