Ухвала суду № 98784659, 02.08.2021, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1608/21

Провадження № 6/648/86/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,

секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонського району Херсонської області в залі судових засідань № 4 справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення; заінтересовані особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , боржник: ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій зазначив, що в провадженні Білозерського районного суду Херсонської області перебувала справа № 2-206/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за кредитним договором № 804/6/09/2006/840к/1986 від 8 вересня 2006 року. За наслідками розгляду справи 22 січня 2010 року було ухвалено рішення, яким в солідарному порядку стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість в сумі 26 416 грн 88 коп., судові витрати по справі та видано виконавчі листи № 2-206/10.

5 серпня 2020 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги зокрема за кредитним договором № 804/6/09/2006/840к/1986 від 8 вересня 2006 року.

30 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» було укладено Договір №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги зокрема за кредитним договором № 804/6/09/2006/840к/1986 від 8 вересня 2006 року.

У зв`язку з викладеним вище, просить замінити стягувача у виконачому документі - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент».

Крім того, просить поновити строк для пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, мотивуючи вимогу тим, що за договором про відступлення прав вимоги право вимоги за кредитним договором перейшло до Товариства обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент». В матеріалах кредитної справи № 804/6/09/2006/840к/1986, яку було передано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до Товариства обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» було встановлено наявність оригіналів виконавчих листів по справі № 2-206/10 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованості та судового збору.

Поновлення строку мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" не могло раніше знати про обставину пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" відступило права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент", разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, лише 30 вересня 2020 року, а тому вважають, що строк пропущений з поважних причин. В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим, на підставі частини 3 статті 442 ЦПК України, заява розглянута за відсутності учасників справи. Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків. Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 22 січня 2010 року задоволено позовні вимоги ВАТ Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в солідарному порядку стягнуто 26 416 грн 88 коп. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.

5 травня 2011 року Білозерським районним судом Херсонської області на виконання зазначеного вище рішення видано виконавчі листи № 2-206/10, зі строком пред`явлення виконавчих листів до виконання три роки. Згідно відміток у копії виконавчих листів, вони пред`являлися до виконання один раз, а отже строк пред`явлення переривався. Однак виконавчі листи були повернуті стягувачу 25 червня 2013 року на підставі пункту 3 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон від 21 квітня 1999 року, втратив чинність 5 жовтня 2016 року).

В матеріалах справи відсутні докази повторного пред`явлення виконавчих листів до виконання у межах строку такого пред`явлення. Отже, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" пропустило строк звернення виконавчих листів до виконання. Згідно відомостей, наявних у Додатковому акті від 15 грудня 2016 року № 7 про вилучення для знищення справ, невнесених до Національного архівного фонду, цивільна справа № 2-206/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, знищена за строком зберігання (порядковий номер в акті – 30).

5 серпня 2020 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" укладено договір № GL 48N718070_blank про відступлення прав вимоги, де Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права, які виникли або можуть виникнути в майбутньому. 30 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Дніпрофінансгруп" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» укладено договір № GL 48N718070_blank01 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» належні банку, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» набуло права вимоги банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, в тому числі до боржника ОСОБА_4 за кредитним договором № 804/6/09/2006/840к/1986 від 8 вересня 2006 року. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За змістом частини 1 статті 512 ЦК України, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу; дарування; факторингу. Згідно із частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Водночас, відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується виконанням судового рішення або спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання. Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права. Отже, заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019 року у справі № 5/128, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14. Вирішуючи питання щодо можливості поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання суд виходить із наступного. За загальним правилом ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож правонаступник має довести, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об`єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними. Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Згідно положень частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Вимоги заяви в частині вимог про поновлення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання мотивовані тим, що за Договором про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_01 від 30 вересня 2020 року право вимоги за кредитним договором № 804/6/09/2006/840к/1986 від 8 вересня 2006 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент». У матеріалах кредитної справи № 804/6/09/2006/840к/1986, яку було передано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» було встановлено наявність оригіналів виконавчих листів № 2-206/10 про стягнення з боржника ( ОСОБА_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованості та судового збору. Заявник вказує, що причини пропуску строків для подачі виконавчих листів до виконання є поважними, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» не могло раніше знати про дану обставину, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступило вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» лише 30 вересня 2020 року, що унеможливлювало вчинення відповідних процесуальних дій у визначений законом строк з обставин, які не залежали від волі Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент». Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, суд звертає увагу на наступне. Як убачається із усталеної практики Верховного Суду, що склалася з питань поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Аналізуючи викладене вище, оскільки оцінці суду на предмет поважності підлягають причини не пред`явлення стягувачем виконавчих листів до виконання, слід дійти висновку, що поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання має існувати у межах встановленого законом строку, а не після його закінчення. Зі змісту копії виконавчих листів № 2-206/10 доданих до заяви вбачається, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання становив три роки, тобто до 16 березня 2013 року. Разом з тим виконавчі листи подавалися для примусового виконання, при цьому 25 червня 2013 року були повернуті на підставі пункту 3 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до положень пункта 1 частин 1, 2 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції закону, що діяла на час повернення виконавчого документа стягувачу, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Таким чином, враховуючи дату повернення виконавчих документів стягувачу, повторно до примусового виконання виконавчі документи не пред`являлися. Так, строк пред`явлення виконавчого листа № 2-206/10 до виконання після його повернення стягувачу, на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до суду із заявою про поновлення строку їх пред`явлення до виконання закінчився, натомість, заявником жодних причин на підтвердження поважності не пред`явлення виконавчих листів стягувачем Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» до виконання з моменту повернення виконавчих листів, а саме з 25 червня 2013 року суду не надано. Установлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними. Цивільний процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Відтак, наведені доводи заявника судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відсутні будь-які докази того, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» з причин, що не залежали від його волі не мало можливості пред`явити до примусового виконання виконавчий лист № 2-206/10 у термін з 25 червня 2013 року до закінчення строку на його пред`явлення.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України). Сама по собі заміна стягувача у виконавчому проваджені не може бути поважною підставою поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Виходячи з норм чинного законодавства, саме на заявника покладається обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Враховуючи наведене вище, те, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, вимоги заяви в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягають. Таким чином, у задоволенні заяви слід відмовити в повному обсязі. На підставі викладеного, керуючись статтями 260-261, 269, 353, 442 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення; заінтересовані особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , боржник: ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Сокирко Л.М.