Рішення № 9878444, 14.04.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №2-482 /2010

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Чернишова Ю.В.

при секретарі - Гречко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банка „Укргазбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ „Украгазбанк” про визнання недійсними окремих положень договору, розірвання договору, припинення нарахування процентів,

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду звернулось ПАТ АБ «Укргазбанк” з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2233/3/37 від 19.09.2008 року в розмірі: за кредитом 62273,35 доларів США, з них прострочений 3905,91 дол. США, нараховані відсотки за період з 01.03.10 по 31.03.10 875,93 дол. США, прострочені відсотки 12277,91 дол. США, що разом складає 75427,19 доларів США та пеню у розмірі 30898,65 грн., у рахунок вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок літ. А-1 загальною площею 117,00 кв. м., житловою площею 61, 20 кв. м., який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Профінтерна, буд. 16 та належить позичальнику ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2 19.09.2008 року за реєстровим номером 8145 та зареєстрованого в державному реєстрі право чинів 19.09.2008 року за № 3145536, що підтверджується витягом з Державного реєстру право чинів № 6534401 від 19.09.2008 року, та зареєстровано в КП „БТІ” м. Словянськ за реєстраційним номером 14958711. Також, просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у розмірі 120,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ „Украгазбанк” та відповідачем ОСОБА_1 19.09.2008р. було укладено кредитний договір №2233/3/37, за яким банк надавав відповідачу кредит в сумі 63100, 00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16,5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.09.2028року.

З метою забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору, 19.09.2008року, було укладено договір іпотеки між позивачем та ОСОБА_1, за яким остання як іпотекодавець, передала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок літ. А-1 загальною площею 117,00 кв. м., житловою площею 61,20 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначений договір було посвідчено нотаріально. Враховуючи, що за кредитним договором, позичальник - ОСОБА_1 не виконує свого зобовязання, не повертає кредит та відсотки за користування, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на майно, за договором іпотеки.

У судовому засіданні представник позивача Легезін О.Г. підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ АБ „Укргазбанк” про визнання положення кредитного договору 3 2233/3/37 від 19 вересня 2008 року та усіх додатків до нього, які визначають валютою Договору долар США, сумою 63100 доларів США недійсними з моменту його укладення, тобто з 19 вересня 2008 року, валютою договору, з моменту його укладення, тобто з 19 вересня 2008 року, визнати національну валюту України - гривню, сумою кредиту 306104, 41 грн., ухвалити рішення про розірвання кредитного договору № 2233/3/37 від 19 березня 2008 року, укладеного між ними, припинити нарахування відсотків за користування кредитом та інших санкцій з моменту розірвання договору № 2233/3/37, укладеного 19.09.2008 року, визначити наслідками розірвання кредитного договору стягнення з неї на користь ПАТ АБ „Укгазбанк” суми боргу, виражену у грошовій одиниці України гривні, із процентами за користування кредитом та іншими санкціями, розрахованої відповідно до договору та фактично отриманої нею суми кредиту 306104, 41 гривня.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.09.2008 р. між ним та ПАТ АБ ”Укргазбанк” було укладено кредитний договір № 2233/3/37. Відповідно до цього договору ПАТ АБ ”Укргазбанк” надав їй кредит у сумі 63100, дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу на час укладення договору становить 306104,41 грн., на строк з 19.09.2008 року по 18.09.2028 року із сплатою процентів за користування кредитом 16,5 % річних. Кредит був наданий для придбання житлового будинку, який розташований у місті Словянську, по вулиці Профінерна, 16. Вона придбала будинок за 306035 грн. 19.09.2008 р. між нею та відповідачем був укладений договір іпотеки № 1188, відносно якого житловий будинок, розташований у місті Словянську, по вулиці Профінтерна, 16, був переданий у іпотеку відповідачу.

Однак, при укладенні договору курс США був визначений НБУ у 4,850800 гривні за один долар США, комерційний курс був визначений відповідачем у 5,05 гривень за один долар США. Таким чином, відповідачка розраховувала суму кредиту з усіма процентними ставками виходячи з цього гривневого еквіваленту. У договорі не зазначено, що ризик зміни курсу гривні несе вона.

Також, відповідачка вважає, що у теперішній час істотно змінилися обставини, якими вона керувалась при укладанні договору, бо під час укладання договору вона не передбачала і не могла передбачити зміни цих обставин. Валютою договору зазначена іноземна валюта, що суперечить вимогам ст.ст. 192, 198, 533 ч.3 ЦК України. Таким чином сума, яка повинна бути стягнута з неї на користь відповідача повинна бути виражена у грошовій одинці України гривні, валютою договору, з моменту його укладення повинна бути визнана національна валюта України гривня, сумою кредиту 306104,41 гривня.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засідання не визнала позов ПАТ АБ „Укргазбанк” та підтримала зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1

Представник відповідача ПАТ АБ „Укргазбанк” за зустрічним позовом не визнав позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, в звязку з їх безпідставністю.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, представника відповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до переконання, що позов ПАТ АБ „Укргазбанк” підлягає задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Так в судовому засіданні з вірогідністю встановлено наступне, що 19.09.2008р. було укладено кредитний договір №2233/3/37, за яким банк надавав відповідачу кредит в сумі 63100,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16,5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.09.2028 року. За умовами договору (п.п.2.1.), забезпечення зобовязань позичальника за цим договором є іпотека житлового будинку та поручительство.

На виконання умов цього договору, між ПАТ КБ «Укргазбанк” та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 19.09.2008 р, за яким ОСОБА_1, яка є власником житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці земель Слов”янської міської ради Донецької області, передала в іпотеку у якості забезпечення виконання зобовязання за вищеозначеним кредитним договором, житловий будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до наданого ПАТ АБ „Укргазбанк” розрахунку заборгованість за кредитом станом на 07.04.2010 р. становить 62273,35 дол. США, яка складається з суми простроченого кредиту 3905,91 дол. США, нарахованих відсотків за період з 01.03.10 р. по 31.03.10 р. 875,93 дол. США, прострочених відсотків 12277, 91 дол. США; пеня становить 30898 грн.

Судом встановлено, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, які регулюються Законом України „Про іпотеку”, ст.ст. 1048, 1049, 1054, 526, 527, 530 ЦК України.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку», іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 3.1.5-3.1.6 договору іпотеки, який був укладений між ПАТ АБ „Укргазбанк” та ОСОБА_1, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобовязань за кредитним договором у випадках порушення позичальником якого-небудь із зобовязань, передбачених умовами договору.

В суді також встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 в порушення умов п.3.3.1., 3.3.3-3.3.4 договору кредиту, з лютого 2009 року перестала сплачувати кредит та відсотки за користування, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 5.3 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Сплата неустойки (штрафу, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, заданих банку в повному обсязі.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачка порушила умови договору кредиту стосовно строків сплати кредиту та відсотків за ним, передбачені розділом 3.3.3-3.3.4 договору кредиту.

Відповідно до іпотечного договору від 19.09.2008 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, остання передала в іпотеку позивачу в якості забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором, нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами за АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці земель Словянської міської ради, загальною площею 117 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 Вартість предмету іпотеки вказаного будинку становить 51259, 00 грн. (п.2.1.1. Договору іпотеки).

Відповідно до п.2.3 іпотечного договору, сторони визначили, що вартість предмету іпотеки складає 327000 грн.

Ст.. 3 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані в установленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно положень п.3.2.6, 3.2.8 кредитного договору, у разі невиконання позичальником зобовязань, передбачених кредитним договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки у порядку, встановленому чинним законодавством.

Реалізація предмету іпотеки здійснюється шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України „Про іпотеку” або шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Таким чином, реалізація заставленого (іпотечного) майна може бути реалізована відповідно до вимог ст. 38 Закону України „Про іпотеку”.

Вимоги ПАТ АБ „Укргазбанк” про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню. Слід звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1188 від 19.08.2008 р., укладеним між ПАТ АБ „Укргазбанк” та ОСОБА_1, посвідченим 19 вересня 2008 р. приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим в реєстрі за № 269, житловий будинок під номером 16 по вулиці Профінтерна у місті Словянську, загальною площею 117,0 кв. м, що належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2233/3/37 від 19.09.2008 р., укладеним між ПАТ АБ „Укргазбанк” та ОСОБА_1 в сумі 75427,19 дол. Та 309898,65 грн., яка складалась на 07.04.2010 року з суми заборгованості за кредитом 62273, 35 дол. США, заборгованості по простроченому кредиту 3905,91 дол. США, нарахованих відсотків за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. 875,93 дол. США, прострочених відсотків 12277,91 дол. США, пені 30898,65 грн., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

ОСОБА_1 подано зустрічний позов який не підлягає задоволенню з наступних підстав. Оспорюючи положення кредитний договору, стосовно валюти договору, позивач посилається на відсутність у банку ліцензії на здійснення валютних операцій, законних підстав для застосування такого виду валюти в договорі, а також на те, що істотно змінились обставини , якими вона керувалась при укладенні договору, а саме , при укладанні договору курс долару був значно менший ніж тепер. У звязку із зменшенням доходів її витрати перевищують розмір витрат на які вона розраховувала при укладенні договору, тому вважає, що є підстави для розірвання договору на підставі ст.652 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України зазначено загальні умови, додержання яких є необхідним для чинності право чину.

Зміст кредитного договору свідчить про те, що сторони домовились про всі істотні умови даного виду договору. А також про суму кредиту (п.1.1 договору) і умови його сплати позичальником.

Стосовно порушення банком вимог діючого законодавства про валюту кредитування, суд такі доводи вважає безпідставними.

У своїй діяльності банк керується вимогами ЦК України, Законами України, в тому числі Законом України „Про банки та банківську діяльність”.

Частиною 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 19 цього Закону України „Про банки та банківську діяльність” передбачено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензій.

Відповідно до ст.. 47 Закону України на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1. приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2. відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3. розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1. операції з валютними цінностями;

2. емісію власних цінних паперів;

3. організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4. здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5. надання гарантій і поручительств та інших зобовязань від третіх осіб, які передбачають їх використання у грошовій формі;

6. придбання або відчуження права вимоги на виконання зобовязань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); (п.6 ч.2 ст. 47 в редакції Закону № 1533-VІ від 23.06.2009 р.);

7. лізинг;

8. послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9. випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10. випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використання цих карток;

11. надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. (п.2 ст. 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3453-IV від 21.02.2006р.)

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Позивачем надано на підтвердження права здійснення операцій в іноземній валюті банківську ліцензію № 123, дозвіл № 123-2 на право здійснення операцій визначених ч.1, п.п.5-11 ч.2, п.п. 1-4 ч.2, ч.4 ст. 47 ЗУ „Про банки і банківську діяльність” та додаток до цього дозволу з переліком операцій, які має здійснювати банк.

Таким чином перелік зазначених документів відповідно до ст.. 47 „Про банки і банківську діяльність; надавав банку право на здійснення операцій в іноземній валюті. В тому числі надання кредиту в іноземній валюті та прийняття від позичальника, коштів в рахунок погашення кредиту в іноземній валюті, що не суперечить вимогам ст.. 526, 1049 ЦК України.

Виходячи з положень ст. 652 ЦК України розірвання договору з цих підстав можливе лише у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що , якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б його на інших умовах. Договір може бути розірваний за рішенням суду за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того. на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач не надав суду доказів, які б з вірогідністю підтверджували наявність всіх цих обставин. Окрім того, умови договору передбачали можливість позивача надавати банку можливість, в разі недостатності коштів у валюті, здійснювати списання з будь-яких його поточних рахунків в іншій валюті, ніж валюта кредиту, що свідчить про те, що зміна курсу долара США, як валюту кредиту, не є істотною зміною обставин умов договору.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачів понесених ним судових витрат в сумі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 526, 589, 591, 1054 ЦК України, ст.9, 33,38, 39,40 Закону України «Про іпотеку», ст.. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, Декретом КМУ від 19.02.1993 р. „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПАТ АБ „Укргазбанк” задовольнити.

В рахунок погашення основного зобовязання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за кредитним договором № 2233/3/37 від 19.09.2008 р., заборгованості станом на 07.04.2010 р. за кредитом 62273,35 дол. США, за простроченим кредитом 3905,91 дол. США, за відсотками за період з 01.03.10 р. по 31.03.10 р. 875,93 дол. США, за простроченими відсотками 12277,91 дол. США, за пеню 30898,65 грн., а разом - 75427,19 дол. США та 30898,65 грн., за договором - іпотеки від 19.09.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі № 8152 звернути стягнення на предмети іпотеки:

- житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці земель Словянської міської ради Донецької області, загальною площею 117,0 кв.м., житловою площею 61,2 кв.м., зазначену у плані літерою - А-1, водопровід - № 1, колодязь - №2, паркан - № 3, що належить іпотекодавцю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.09.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Слов”янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2 за реєстраційним номером 8145, зареєстровано в Державному реєстрі право чинів, витяг з Державного реєстру правочинів № 6534401 від 19.09.2008 р. номер правочину 3145536, зареєстрованого Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації” м. Словянськ, номер витягу 20438724 від 02.10.2008 р., реєстраційний номер 14958711, номер запису: 112 в книзі 36а-180 від 02.10.2005 р., за даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19926718 від 18.08.2008 р., виданого Словянським БТІ, загальна вартість якого складає 51259,00 грн., вартість предмета іпотеки визначена сторонами - 327 000 грн., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „ Укргазбанк”, код ЄДРПОУ 26258322, МФО 33589 судовий збір в сумі 1700,00 грн.(одна тисяча сімсот грн.) та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (двісті пятдесят грн.) грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ АБ „Укргазбанк” залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене ,позивачем , в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

Донецької області Ю.В. Чернишов