Рішення № 98782167, 27.07.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/24506/20

Провадження № 2/686/1105/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021

27 липня 2021 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Чевилюк З.А.,

при секретарі – Перун А.М.,

за участі позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

представників відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хмельницької обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги`Хмельницької обласної ради про визнання права, зобов`язання вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Хмельницької обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги`Хмельницької обласної ради про визнання права на приватизацію, зобов`язання в місячний термін після набрання законної сили рішенням розглянути питання про приватизацію щодо квартири АДРЕСА_1 .Заселення в дану квартиру відбулось за рішенням адміністрації і профкому теперішнього по назві комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги`Хмельницької обласної ради. Позивачі проживають у квартирі з 1977 року та здійснюють її утримання та поліпшення. Позивачам було відмовлено у приватизації квартири з мотивів , що дані жилі приміщення обліковуються як службові та не підлягають приватизації. Вважаючи відмову у приватизації незаконною, позивачі звернулись за захистом порушених прав до суду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 позов підтримали та просили його задоволити. Представниики відповідачів позов заперечили, подали письмові відзиви на позов, де вважали недоведеним право на приватизацію позивачів, факт постійного проживання за адресою АДРЕСА_2 . Представник КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» вказав про те, що позивачами не представлено доказів на підтвердження того, що вони ще не реалізували своє право на приватизацію.

В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , що підтвердили факти, на які посилаються позивачі по справі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом(ст.81 ЦПК).

За правилами ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першоюстатті 19 ЦПК України визначено, щосуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Об`єктом захисту в цивільному процесі визначено порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

Устатті 47 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно достатті 345 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У частині третійстатті 9 Житлового кодексу Української РСР(далі -ЖК УРСР) визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначеніЗаконом України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно частини десятоїстатті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду`органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірні правовідносини цей перелік не розповсюджується.

Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири(ст.118 ЖК).

Перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.(ст.119 ЖК).

Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації(ст.121 ЖК).

На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане житлове приміщення.(ст122 ЖК).

Частиною 1статті 61 ЖК Української РСРпередбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю;продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.(ст.3 Закону). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.(ст.8 Закону).

ОСОБА_1 з 1980 року, ОСОБА_7 з 1995 року, ОСОБА_2 з 1996 року зареєстровані в с.Скаржинці. ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_2 з 2011 року. Дані факти підтверджуються паспортними документами.

Позивачі постійно використовували приміщення за адресою АДРЕСА_2 для проживання та здійснювали його обслуговування, що підтверджується копією робочого проекту по газифікації будинку, копією технічних умов на підведення питної води, копією акту про введення в експлуатацію лічильника холодної води, копією акту про відключення від системи центрального опалення і гарячого водопостачання, копією акту про приймання закінченого будівництвом об`єкту системи газопостачання, копією договору на постачання води та водовідведення, копією типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, даними по господарського обліку.

ОСОБА_2 з 1995 року до теперішнього часу, ОСОБА_7 з 1992 року по 2010 рік, ОСОБА_1 з 1977 року по 2020 рік працювали в Комунальному некомерційному підприємстві «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги`Хмельницької обласної ради.

Зі слів позивачів, заселення в квартиру відбувалось згідно рішення адміністрації і профкому Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги`Хмельницької обласної ради(попередньо Хмельницької облпсихлікарні №1), на підтвердження чого письмових доказів не надали, з посиланням на ту обставини, що документи не збереглись та у них відсутні.

Дозвіл на приватизацію не отримали позивачі, оскільки квартира, яку бажають приватизувати обліковується на балансі Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги`Хмельницької обласної ради як службова. За інформацією КНП«Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги`Хмельницької обласної ради відомості в паперовому вигляді щодо належності квартири до службових не збереглися. Докази знищення документів на підтвердження віднесення спірної квартири до службових суду відповідачами не представлено.

Суду не представлено будь-яких доказів на підтвердження відсутності зареєстрованих за позивачами на праві власності об`єктів нерухомого майна, як і доказів, що підтверджують факт не реалізації позивачами права на приватизацію житла.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність у суду підстав для задоволення вимог позивачів, оскільки суду не доведено право останніх на здійснення приватизації та не реалізацію останніми права на приватизацію, відсутність зареєстрованих об`єктів нерухомого майна за даними Бюро технічної інвентаризації, відповідно до інформації з Єдиного реєстру об`єктів нерухомого майна. В той же час, суд констатує, що статус квартири в АДРЕСА_2 як службової, безпідставність вселення позивачів до неї не доведені належними та допустимими доказами відповідачами по справі.

Керуючись ст..ст. 6, 12, 13, 81, 141,263 265, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хмельницької обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги`Хмельницької обласної ради про визнання права на приватизацію, зобов`язання в місячний термін після набрання законної сили рішенням розглянути питання про приватизацію щодо квартири в АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Хмельницька обласна рада, м.Хмельницький, Майдан Незалежності 2.

Комунальне некомерційне підприємствао «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги`Хмельницької обласної ради,, Ярмолинецький район, с.Скаржинці.

Повний текст виготовлено 2 серпня 2021 року.

Суддя: З.А.Чевилюк