Рішення № 98779574, 03.08.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2509/20

Провадження № 2/191/840/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.08.2021 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря Яришевої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба (управління) у справах дітей відділ по Заводському району Запорізької міської ради, Служба у справах дітей Синельниківської РДА Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив 19.07.2021 року, вимоги у якому обґрунтовує тим, що у березні 2020 року мати позивача ОСОБА_3 , повідомила їй, що її онуки та племінники позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають в дуже тяжких життєвих обставинах, їх мати, ОСОБА_2 , яка є відповідачем по справі, зловживає спиртними напоями, вихованням дітей не займається, діти голодні та незабезпечені необхідними речами.

Батько дітей, брат позивача, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач разом зі своєю матір`ю забрали дітей у відповідача та звернулися із відповідною заявою до Органу опіки та піклування Славгородської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Органи опіки та піклування відразу відреагували на отриману заяву та виставили ОСОБА_2 умови за якими їй зможуть бути повернуті діти, а саме: повернутися жити додому, почати оформляти документи на прописку, прибрати на подвір`ї, приготувати їжу, піти на роботу. Для вчинення певних дій відповідачу був наданий необхідний для цього час.

Опісля цього, старша дитина ОСОБА_5 , повернулася жити до відповідача. ОСОБА_4 , позивач забрала проживати до себе в м. Запоріжжя. Отже, з 01.05.2020 р. ОСОБА_4 проживає разом із позивачем.

За час проживання із хлопчиком позивач звернула увагу на те, що він має вади у мовленні, на свій вік читає досить повільно. Позивач звернулася до Славгородського закладу загальної середньої освіти із проханням надати їй інформацію щодо успішності хлопчика у навчанні, на що вона отримала відповідь про те, що ОСОБА_7 має значні проблеми у навчанні. До школи хлопчик ходив неохайним, був збудженим, часто траплялися конфлікти в школі. Вчитель не однократно викликала до школи відповідача, але вона такі виклики ігнорувала.

Також з травня 2020 року разом з позивачем мешкає й ОСОБА_5 . Дівчинка пояснила, що мати зловживає спиртними напоями, та весь час морально тиснить на неї. Тому, бажає проживати зі своєю тіткою.

Позивач отримала від Органу опіки та піклування Славгородської селищної ради висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , так як вона не вчинила жодної з перелічених органом опіки та піклування дій, які б мог ли забезпечити нормальне життя дітей.

ОСОБА_1 офіційно працевлаштована, має стабільний заробіток. Має в м. Запоріжжя двокімнатну квартиру. Діти її добре знають, оскільки їм вона являється рідною тіткою.

Позивач має всі умови аби забезпечити дітей всім необхідним: належним вихованням та навчанням, доглядом за станом здоров`я, дати інший приклад сім`ї, в якій один одного поважають та підтримують. Тому, посилаючись на ч.ч. 2, 5 ст. 150, ч. 4 ст.ст. 155, 164, 165, 166, 179-180,182, 191 СК України, позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також стягнути з неї аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.

Представник третьої особи служби у справах дітей відділу по Заводському району Запорізької міської ради в судове засідання не з`явилася.

Представник третьої особи служби у справах дітей Синельниківської районної державної адміністрації Павленко І.Г. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача.

Також у судовому засіданні від 01.07.2021 року були допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що вона є матір`ю позивача, а відповідач по справі її невістка. Відповідач разом із сином ОСОБА_6 та їх дітьми проживали в АДРЕСА_1 з 2014 року. У 2017 році помер син свідка ОСОБА_6 . Відповідач вживає алкоголь, вихованням дітей не займається. Діти змушені були просити гроші на вулиці та знаходились в важкому моральному стані. З літа 2019 року діти проживають у доньки ОСОБА_6 , яка піклується та виховує їх.

Свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що вона має дружні стосунки з позивачем, до дітей вона ставиться добре. Крім цього вона зазначила, що під час перебування дітей у позивача мати ними не цікавилася та не відвідувала їх.

Свідок ОСОБА_5 є донькою відповідача, повідомила що вона разом із братом проживає у тітки в м.Запоріжжя з прошлого літа, одяг та продукти харчування купує тітка. Виявила бажання проживати з позивачем. Також зазначила, що матір бачила давно, вона до них не разу не приїзджала, але вона позавчора телефонувала, вітала брата з днем народження.

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що він є сином відповідача, на даний час проживає у бабусі та у тітки. Останній раз спілківався з матір`ю 29.06.2021 року, проживати з нею не хоче через її співмешканця та через те, що вона вживає спиртні напої.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У судовому засіданні було встановлено та доведено належними доказами, що відповідач у справі ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітніх: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 15 липня 2008 року виконавчим комітетом Новоолександрівської сілької ради Синельниківського району Дніпропетровської області та копії свідоцтва Серії № НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Марковецької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області .

Батько дітей, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , виданого 12 травня 2017 року Виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Відповідач вихованням та утриманням дітей не займається, веде аморальний спосіб життя.

Також відповідно до висновку органу опіки та піклування Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 був наданий час для вирішення проблемних побутових питань та налагодження стосунків з дітьми. Але цей час вона не використала. Проблеми залишились без змін.

Відповідно до характеристики, виданої 15.01.2020 року Славгородським ЗЗСО І-ІІІ ступенів, директором школи ОСОБА_10 та педагогом ОСОБА_11 , вказано, що ОСОБА_4 навчається в 4-А класі, хлопчик має значні проблеми у навчанні. Хлопчик до школи ходить неохайним, часто трапляються конфлікти в школі. Мати хлопчика його вихованням не займається.

Також згідно характеристики, виданої 15.01.2020 року Славгородським ЗЗСО І-ІІІ ступенів, директором школи ОСОБА_10 та класним керівником зазначено, що ОСОБА_5 навчається у 8-Б класі, має хороший фізичний і розумовий розвиток, достатній рівень навчальних досягнень. З боку матері не було достатнього контролю за ОСОБА_12 , інколи не підготовлені домашні завдання, грубість та неуважність в поведінці.

На даний час діти проживають зі своєю тіткою, яка є позивачем по справі.

Згідно акту обстеження умов проживання, який складено 31 липня 2020 року головними спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживають за вищевказаною адресою разом із своєю рідною тіткою - ОСОБА_1 та її донькою. Діти забезпечені усім необхідним для розвитку та виховання: є місця для сну, навчання та відпочинку, іграшки, одяг, взуття, навчальний матеріал.

Відповідно до рішення служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 01-09-18/2950 від 22.12.2020 року надано висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки (піклування)

та відповідність її/його інтересам дитини, ОСОБА_1 є кандидатом в опікуни/піклувальники за № 1047 від 18.12.2020 року над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У разі набуття ними правового статусу дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено зобов`язання батьків піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. №3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання своїх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , їх життям та здоров`ям не цікавиться, вихованням та утриманням дітей не займається.

В зв`язку із чим, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не можу бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї працездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Стосовно стягнення аліментів на утримання дитини, вимоги позивача суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способом виконання батьками цього обов`язку відповідно до ч. З ст. 181 СК України є в тому числі й присуджені за рішенням суду кошти (аліменти) у частці від доходу матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Таким чином, з огляду вищевикладене, а також досліджені, встановлені обставини у справі, які є належним чином обґрунтовані та підтверджені доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно ст. ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Конвенції про права дитини, ст. 150, п.2 ч.1 ст.164, ст.165, 166, 179-183, 191 СК України, ст.ст. , ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

Ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба (управління) у справах дітей відділ по Заводському району Запорізької міської ради, Служба у справах дітей Синельниківської РДА Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав по відношенню до неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити над малолітньою дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилась в м. Запоріжжя.

Встановити над неповнолітньою дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилась в м. Запоріжжя.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Запоріжжя, паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 27 січня 1998 року Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області, ІПН НОМЕР_5 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Стягнення провадити з 26.08.2020 року.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. В. Твердохліб