Ухвала суду № 98778592, 04.08.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

04.08.2021

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2070/21

Провадження № 1-кп/553/215/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Лунич Ю.Г., прокурора Корнієнка Є.В., обвинуваченої ОСОБА_1 , її захисника Ісаєнко Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170460000200 від 08.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Ленінського районного суду м.Полтави знаходиться згадане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Згідно із відомостями, внесеними до реєстру матеріалів досудового розслідування, у вказаному кримінальному провадженні до ОСОБА_1 за ухвалою слідчого судді від 09.05.2021 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжено до 09.08.2021

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу, яке вмотивовано тим, що встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, наразі продовжують існувати і застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого є неможливим.

Копія письмового клопотання із детальним обґрунтуванням наявності вказаних ризиків була вручена обвинуваченій та її захисникові.

Обвинувачена ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала та прохала застосувати до неї запобіжний захід, що не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник обвинуваченої Ісаєнко Н.І., зазначаючи про недоведеність стороною обвинувачення продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просила застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Потерпілий ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не прибув, причин неприбуття до суду не повідомив.

Вирішуючи заявлене клопотання, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, суд вказує, що у відповідності до ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому, виходячи зі змісту статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Вказана позиція висловлена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 505/2898/19 від 23.01.2020.

За таких обставин, наразі суд має вирішити питання про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу чи його зміни, надаючи оцінку того чи продовжують існувати заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено той факт, що ризики визначені ст.177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати, та те, що інший, більш м`який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому, у відповідності до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, судом, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховано тяжкість покарання, особу обвинуваченої, її вік та стан здоров`я, соціальні зв`язки, відсутність законного джерела доходу та характер інкримінованого кримінального правопорушення.

Заперечуючи проти задоволення клопотання, обвинувачена та її захисник прохали застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні особі залишати житло або цілодобово або у певний період доби. При цьому обвинувачена пояснила, що через погані стосунки із сестрою за зареєстрованим місцем проживання вона не проживала та до затримання фактично мешкала у квартирі потерпілого ОСОБА_3 , що унеможливлює застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Також в судовому засіданні сторона захисту посилалась на стан здоров`я обвинуваченої. Разом із тим, жодних доказів неможливості утримання обвинуваченої в умовах установи виконання покарань за станом здоров`я, суду надано не було.

Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з огляду на що забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої може виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Виходячи із змісту, ч.4 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши наявні матеріали, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати, і альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченої, а тому наявна необхідність у продовженні дії запобіжного заходу у межах 60 днів без визначення застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314,315 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу застосованого до обвинуваченої ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити застосований до обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 02 жовтня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Повний текст ухвали буде оголошено у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м.Полтави 04.08.2021 о 16 год. 40 хв.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих