Вирок № 98773647, 19.07.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/5061/21

Провадження № 1-кп/490/507/2021

У Х В А Л А

19 липня 2021 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі - Ворожцовій О.О.

за участі прокурора - Шалабоди Д.О.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5

їх захисників - Влащука В.М., Марченка В.І., Давиденка Є.В., Канівця Р.В. Камінського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12020150000000303 про обвинувачення

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, що передбачені частиною 2 статті 189, частиною 1 статті 255-1, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 307, частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Федотово Вологодської області Російської Федерації, є громадянином України, постійного місця мешкання наразі не має

у вчиненні злочину, що передбачений частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Шурине Миколаївського району Миколаївської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, що передбачені частиною 2 статті 307, частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_3

у вчинення злочину, що передбачений частиною 1 статті 255-3 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні злочину, що передбачений частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України;

та

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Весняне Миколаївського району Миколаївської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_5

у вчиненні злочину, що передбачений частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Прокурор під час підготовчого судового засідання заявив клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою з можливістю звільнення під заставу у розмірі 1.000.000 грн., спираючись про те, що ризики, які зумовили обрання цього запобіжного заходу та продовження строку його дії наразі не усунуті та не зменшились.

Одночасно прокурор просив про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою з можливістю звільнення під заставу у розмірі 200.000 грн., спираючись про те, що ризики, які зумовили обрання цього запобіжного заходу та продовження строку його дії наразі не усунуті та не зменшились.

Також прокурор просив продовжити строк, на який на обвинуваченого ОСОБА_3 були покладені обов`язки, передбачені частиною 6 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України, спираючись про те, що обставини, які зумовили їх покладення, наразі також не змінились.

Прокурор також вважав за неможливе продовжити підготовче судове засідання з огляду на відсутність обвинуваченого ОСОБА_12 , його захисників Скоробогатова О.В. та Константиновського Г.Б. та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_13.

2. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили обрати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Спирались про те, що наявність вказаних прокурором ризиків не є доведеною тою мірою, як того вимагає національне законодавство та практика Європейського Суду з Прав Людини, застосування якої є обов`язковим на території України.

Також посилались про стан здоров`я обвинуваченого та ту обставину, що належна медична допомога йому не надається.

Окремо зазначили, що визначена відносно цього обвинуваченого сума застави є непомірною, до того ж, її обґрунтування, а саме - наявність в розпорядженні обвинуваченого великої кількості наркотичних засобів, вартість яких є значною - в частині посилань про кількість наявних в обвинуваченого наркотичних засобів не є доведеним матеріалами кримінального провадження, а в решті - суперечить здоровому глузду, адже наркотичні засоби, як предмет, що є вилученим з обігу, не мають та й не можуть мати ніякої вартості, яка може бути вирахуваною в межах кримінального провадження.

До того ж, зазначали, що, як на їх думку, за відсутності одного з обвинувачених та захисників двох обвинувачених підготовче судове засідання не може бути розпочате, а за такого - процесуальна можливість для розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою є відсутня, адже відсутньою є форма, в межах якої це клопотання має бути розглянутим.

2. Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник під час підготовчого судового засідання проти задоволення клопотання прокурора також заперечували, посилаючись про тривалість перебування обвинуваченого під вартою а також про те, що його належна процесуальна поведінка може бути забезпеченою шляхом застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

3. Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник під час судового розгляду кримінального провадження загалом проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку, на який відносно цього обвинуваченого застосовані передбачені законом обов`язки не заперечували.

4. При цьому обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та їх захисники, а також - обвинувачений ОСОБА_12 вважали, що у підготовчому судовому засіданні слід оголосити перерву та викликати осіб, які наразі не з`явились у судове засідання.

Встановлені судом обставини

1. 29 червня 2021 року в провадження Центрального районного суду міста Миколаєва надійшло кримінальне провадження № 12020150000000303 про обвинувачення

ОСОБА_1 , - вчиненні злочинів, що передбачені частиною 2 статті 189, частиною 1 статті 255-1, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 307, частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_2 - у вчиненні злочину, що передбачений частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_3 - у вчинення злочинів, що передбачені частиною 2 статті 307, частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_4 - у вчиненні злочину, що передбачений частиною 1 статті 255-3 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_12 - у вчиненні злочину, що передбачений частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_5 - у вчинення злочину, що передбачений частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України

Під час реєстрації цьому кримінальному провадженню був присвоєний номер 490/5061/21.

2. Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 липня 2021 року у справі було призначене підготовче судове засідання (на 19 липня 2021 року на 11:00 годину).

3. В призначені день та час судом було розпочате підготовче судове засідання, зокрема - головуючий оголосив про відкриття такого засідання, судом було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_12 , його захисники Скоробогатов О.В. та Константиновський Г.Б., захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_13 та потерпілий у судове засідання не з`явились, хоча вони й сповіщались про час та місце розгляду кримінального провадження.

4. В межах цього кримінального провадження, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочинів загалом за таких обставин.

4.1. В період часу з середини жовтня 2020 року, більш точного часу не встановлено, завдяки своєму авторитету та особистим якостям лідера, використовуючи зв`язки у злочинному світі, ОСОБА_1 встановив та поширив свій злочинний вплив у мікрорайоні "Варварівка" у м. Миколаєві Миколаївської області, у зв`язку з чим виконував наступні функції:

-прийняв на себе всю повноту неформальної влади на території мікрорайону "Варварівка" в м. Миколаєві;

-розробив загально-визначені правила поведінки у відповідності до "злодійських законів" та забезпечував дотримання їх особами, які звільнилися з місць позбавлення волі та засудженими;

-призначав довірених осіб, які діяли за його вказівками та також мали негативний вплив на громадян щодо передачі грошових коштів за неіснуючі борги;

-забезпечував неухильний контроль за виконанням визначених ним правил та обов`язків довірених ним осіб;

-здійснював кожного місяця збір "данини": коштів, цигарок, продуктів харчування із наркозалежних осіб мікрорайону "Варварівка" в м. Миколаєві, проводив розподіл коштів, в тому числі і здобутих злочинним шляхом у мікрорайоні "Варварівка" в м. Миколаєві, забезпечував наповнення так званого "злодійського общака", тобто фонду взаємодопомоги в злодійському середовищі;

-забезпечував постачання на територію установи ДУ " Миколаївський слідчий ізолятор" психотропних речовин, тютюнових виробів, продуктів харчування особам, які вели правильний в його розумінні за злодійськими традиціями спосіб життя.

В середині листопада 2020 року, більш точну дату в теперішній час встановити не представляється можливим, ОСОБА_4 , з метою отримання частини грошових коштів від неіснуючого боргу від потерпілого ОСОБА_14 , вирішив звернутися до особи з числа своїх знайомих, які мають злочинний вплив та авторитет на території міста Миколаєва та миколаївської області, з метою спонукання потерпілого ОСОБА_14 до передачі грошових коштів за неіснуючий борг.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 2551 Кримінального Кодексу України

4.2. В межах цього ж кримінального провадження, зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується також у вчиненні злочину за таких обставин

Так, приблизно в період часу з 20 по 23 листопада 2020 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те, що на території міста Миколаєва та Миколаївської області ОСОБА_1 , має повагу у злочинному середовищі та попередньо здобутий злочинний авторитет, як особа, яка притягалася до кримінальної відповідальності та відбувала покарання в місцях позбавлення волі та веде визначений "злодійськими" традиціями спосіб життя, позиціонує себе, як особа, що дотримується неписаних загальноприйнятих в злодійських колах правил поведінки, прагне у майбутньому набути статус "вора у законі", звернувся до ОСОБА_1 , з проханням здійснити вплив на ОСОБА_14 , під приводом повернення неіснуючого боргу шляхом вимагання в сумі 26.700 грн.

У подальшому, 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 використовуючи свої злочинні зв`язки та авторитет, поширюючи свій злочинний вплив, залучив до вчинення злочину ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , яких направив до потерпілого ОСОБА_14 для того щоб останнього привезли за вказівкою до ОСОБА_1 . Вказані особи виконали вказівку ОСОБА_1 , але потерпілий ОСОБА_14 відмовився зустрітися з ОСОБА_1 у вказаний день.

Продовжуючи злочинні дії ОСОБА_1 у період з 24 листопада 2020 року по 14 січня 2021 року виконував активні дії, а саме психологічно тиснув на потерпілого ОСОБА_14 , в телефонних розмовах вимагав передати грошові кошти в сумі 26.700 гривень, у разі не надання грошових коштів ОСОБА_1 , останній погрожував спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому чи його близьким родичам, а також знищенням майна потерпілого, з корисливих спонукань, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення.

Так, в середині листопада 2020 року, більш точну дату в теперішній час встановити не представляється можливим, ОСОБА_1 , керуючись злочинним умислом направленим на заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та при невстановлених обставинах, вступив в попередню злочинну змову з раніше знайомим ОСОБА_4 , щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 у сумі 26 700 грн., під приводом повернення неіснуючого боргу шляхом вимагання та погроз насильством над останнім чи його близькими родичами. Усвідомлюючи той факт, що потерпілий ОСОБА_14 ніколи не мав та не має жодних боргових зобов`язань перед ОСОБА_1 та ОСОБА_4 останні розробили злочинний план, відповідно до якого у разі відмови від виконання незаконних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , останні змусять ОСОБА_14 передати їм вказану грошову суму шляхом психологічного тиску, залякування, висловлення погроз застосування насильства до останнього, близьких родичів, або пошкодження належного йому майна.

Так, на виконання розробленого плану, 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 залучив до вчинення злочину раніше знайомого йому ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , яких направив за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_14 для того щоб вони відшукали та привезли останнього до ОСОБА_1 для обговорення повернення нібито існуючого боргу перед третім особами.

У той же день, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 на автомобілі останнього направились до місця проживання потерпілого ОСОБА_14 за адресою: буд. АДРЕСА_6 , де дочекавшись останнього повідомили про те, що йому необхідно їхати з ними для спілкування з особою, ім`я якої не назвали, з приводу повернення нібито існуючого боргу. В свою чергу потерпілий ОСОБА_14 їхати відмовився. Після отримання відмови, ОСОБА_12 передав потерпілому ОСОБА_14 слухавку свого мобільного телефону " НОМЕР_1 ", де чоловічий голос представився як ОСОБА_15 , а на екрані телефону була зазначені анкетні дані " ОСОБА_16 ". В ході розмови співрозмовник, який представився ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_14 , що він уповноважений третіми особами на витребування з нього нібито існуючого боргу на суму 26 700 грн. Потерпілий ОСОБА_14 , в свою чергу, пояснив ОСОБА_1 , що боргових зобов`язань на вказану суму він не має, більш того питання існуючого боргу на вказану суму є спірним та таким, що йому нав`язали під тиском. На що ОСОБА_1 почав психологічно тиснути на потерпілого ОСОБА_14 , висловлювати йому погрози застосування насильства до нього та близьких родичів, а також знищенням майна у разі, якщо не приїде до нього на розмову для обговорення повернення нібито існуючого боргу перед третіми особами.

Потерпілий ОСОБА_14 сприймаючи погрози заподіяння тяжких тілесних ушкоджень щодо себе та близьких родичів, як реальні, розуміючи, що у разі прибуття з ОСОБА_12 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , до нього буде застосована фізична сила, погроза застосування якої була висловлена в ході телефонної розмови, побоюючись за своє життя, відмовився від зустрічі , відклавши її на наступний день у вечірній час.

Наступного дня, тобто 24 листопада 2020 року о 20 год 48 хв. ОСОБА_1 зі свого мобільного телефону " НОМЕР_2 " зателефонував на мобільний телефон потерпілого ОСОБА_14 " НОМЕР_3 " та почав психологічно тиснути на останнього та погрожувати застосуванням насильства, через те, що ОСОБА_14 не з`явився на зустріч у визначений ОСОБА_1 час та місце 24 листопада 2020 року о 20 год 00 хв. Під час вказаної розмови ОСОБА_1 вимагав у ОСОБА_14 передати грошові кошти в сумі 26 700 гривень та повідомив, що у разі не надання грошових коштів, ОСОБА_14 будуть спричиненні тілесні ушкодження та буде знищено належне йому майно.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України

4.3. Окрім того, в межах цього ж кримінального провадження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочину за таких обставин

Приблизно в середині жовтня 2020 року (більш точної дати встановити не представляється можливим), у ОСОБА_1 , не маючи законних джерел доходу, керуючись корисливим мотивом і переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у порушення Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних заходів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними", обрав в якості джерела доходу діяльність, пов`язану із незаконним збутом на території міста Миколаєва психотропних та наркотичних речовин.

Розуміючи, що самостійно здійснювати незаконну діяльність щодо виготовлення психотропних речовин та їх подальший збут буде складно, оскільки вказаний процес є довготривалим, потребує підготовки та залучення значних людських ресурсів, ОСОБА_1 вирішив створити стійке об`єднання у формі організованої групи, завербувавши до її складу осіб, об`єднаних єдиним злочинним умислом, спрямованим на незаконне виготовлення, перевезення, зберігання з метою збуту та збут психотропних та особливо небезпечних наркотичних речовин, які визнаватимуть його авторитет як керівника, а також бездоганно виконуватимуть відведені їм функцій під час виготовлення та збуту психотропних та особливо небезпечних наркотичних речовин.

Діючи з указаною метою, ОСОБА_1 розробив план злочинної діяльності, яким передбачив:

-придбання обладнання, прекурсорів та інших інгредієнтів, необхідних для виготовлення психотропних речовин;

-підшукання приміщення для виготовлення психотропної речовини;

-систематичне виготовлення та зберігання з метою подальшого збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну ,а також її подальший збут на території міста Миколаєва;

-систематичне придбання, зберігання з метою подальшого збуту особливо небезпечної наркотичної речовини - канабісу, а також її подальший збут на території міста Миколаєва;

-дотримання членами організованої групи правил конспірації незаконної діяльності.

Здійснюючи дії щодо створення стійкої злочинної організованої групи, з середини жовтня 2020 року, більш точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_1 , маючи повагу у злочинному середовищі та попередньо здобутий злочинний авторитет як особа, яка притягалася до кримінальної відповідальності та веде визначений "злодійськими)" традиціями спосіб життя, позиціонуючи себе, як особа, що дотримується неписаних загальноприйнятих в злодійських колах правил поведінки, використовуючи раніше здобутий авторитет, під тиском погроз фізичною розправою та пошкодження майна, залучив мешканця міста Миколаєва ОСОБА_3 до незаконного виготовлення психотропної речовини ,обіг якої обмежено - амфетаміну.

Крім того, шляхом переконань, заохочень та матеріальної зацікавленості ОСОБА_1 залучив мешканця міста Миколаєва ОСОБА_2 до вчинення незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, а також особливо небезпечної наркотичної речовини, обіг якої заборонено - канабісу.

Останні, усвідомлювали протиправність пропозиції ОСОБА_1 , водночас бажаючи систематично отримувати власну матеріальну вигоду від незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту, а також збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну та особливо небезпечної наркотичної речовини обіг якої заборонено - канабісу, керуючись корисливим мотивом, під тиском погроз фізичною розправою та пошкодженням майна, визнаючи злочинний авторитет ОСОБА_1 , свідомо увійшли до складу організованої та очолюваної останнім злочинної групи, давши свою згоду на спільну злочинну діяльність.

В подальшому, зорганізувавшись таким чином у стійке об`єднання, ОСОБА_1 довів членам організованої групи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 детальний план спільної злочинної діяльності, а також розподілив ролі та функції кожного співучасника, направлені на успішне його виконання та досягнення злочинної мети - отримання прибутку, а також загальні правила поведінки та обумовленої конспірації.

Функції керівника організованої групи взяв на себе ОСОБА_1 , який згідно з планом злочинної діяльності, відвід собі функції щодо:

-підшуковування покупців вказаної психотропної речовини та її безпосередній збут;

-отримання грошових коштів від незаконного збуту психотропної та особливо небезпечної наркотичної речовини;

-надання грошових коштів ОСОБА_3 на придбання інгредієнтів та прекурсорів;

-виконання інших допоміжних дій, необхідність у здійснення яких виникла під час скоєння злочинів;

-встановлення ціни на психотропну та особливо небезпечну наркотичну речовину;

-здійснення контролю за дотримання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 установлених загальних правил поведінки та конспірації;

-розподілення отриманого прибутку від злочинної діяльності між учасникам організованої групи в залежності від виконуваних ними функцій.

Відповідно до плану злочинної діяльності організованої групи ОСОБА_3 були відведені функції щодо отримання від ОСОБА_1 грошових коштів для придбання інгредієнтів та прекурсорів, а також виготовлення з них психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, в умовах гаражного приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 були відведені функції щодо збуту психотропної речовини та особливо небезпечної речовини, отримання грошових коштів від незаконного збуту психотропної речовини та наркотичної речовини, виконання інших допоміжних дій, необхідність у здійсненні яких виникла під час скоєння злочинів.

Дисциплінованість членів організованої групи підтримувалась її згуртованістю, підпорядкованістю, виконанням вказівок керівника, чітким розподіленням ролей між учасниками групи, усвідомленням кожним з учасників того, що успішне досягнення злочинної мети групи можливе лише при належному виконанні ними своїх функцій згідно розподілу ролей.

У своїй діяльності члени організованої групи дотримувались жорстких вимог дисципліни та конспірації для оперативного зв`язку між собою, а також із споживачами психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну та особливо небезпечної наркотичної речовини, обіг якої заборонено - канабісу використовували мобільні телефони.

З метою конспірації, члени організованої групи при спілкуванні по мобільному зв`язку між собою та споживачами психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну та особливо небезпечної наркотичної речовини , обіг якої заборонено - канабісу, виключили слова та назви психотропної та наркотичної речовини, розробили та запровадили сленгові терміни, з відомим лише їм змістовним навантаженням, застосовуючи у своїй діяльності та розмовах визначенні ними сигнали та слова.

Таким чином, за вищевказаних обстави, в жовтні 2020 року, більш точної дати досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 створив організовану злочинну групу, члени якої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , під тиском переконань, заохочень, матеріальної зацікавленості, а також погроз фізичною розправою та пошкодженням майна, зорганізувались з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із незаконним виготовленням, перевезенням та зберіганням з метою збуту, а також збутом психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну та особливо небезпечної наркотичної речовини, обіг якої обмежено - канабісу.

Вказані особи були взаємообізнані про вчинення злочинних дій членами організованої групи для досягнення єдиної мети - отримання прибутку від незаконного виготовлення, перевезення та зберігання з метою збуту, а також збуту психотропної та наркотичної речовини.

Організована група була стійким об`єднанням, що характеризувалась згуртованістю свого складу, тривалістю злочинної діяльності, розробкою і узгодженістю планів, наявністю загальних правил поведінки, домовленістю та готовністю до постійного вчинення злочинів всіма членами організованої групи.

У період з 05 грудня 2020 року по 13 січня 2021 року, члени організованої злочинної групи у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 реалізуючи свій умисел на отримання незаконного прибутку, скоїли ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним виготовленням, перевезенням та зберіганням з метою збуту, а також збутом психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін та особливо небезпечної наркотичної речовини, обіг якої заборонено - канабісу за наступних обставин.

Так, у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 05.12.2020, ОСОБА_1 у невстановленому місці, отримав з метою збуту ОСОБА_3 незаконно виготовлену останнім психотропну речовину - амфетамін, у невстановленій кількості, але не менше 3,1394 гр., за невстановлену суму грошових коштів та почав незаконно зберігати з метою збуту за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 05.12.2020 приблизно о 17 годині 52 хвилини, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_1 , діючи у складі організованої злочинної групи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , реалізуючи раніше виниклий умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини, незаконно збув ОСОБА_17 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін вагою 3, 1394 г., що відповідно, що відповідно до таблиці "Невеликих , великих та особливо великих розмірів психотропних речовин , що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2020, відноситься до великих розмірів, отримавши від незаконного збуту грошові кошти у сумі 3.000 гривень.

Окрім того, у невстановленому в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 13.01.2021, ОСОБА_1 у невстановленому на даний час місці, повторно отримав з метою збуту у ОСОБА_3 незаконно виготовлену останнім психотропну речовину - амфетамін в невстановленій кількості, але не менше 0,6999 г., за невстановлену суму грошових коштів та почав незаконно зберігати з метою збуту за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Після цього, 13.01.2021 приблизно о 16 годині 00 хвилин, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_2 , діючи в складі організованої злочинної групи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , виконуючи вказівки останнього, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , реалізуючи раніше виниклий умисел, направлений на незаконний збут психотропних речовин, повторно незаконно збув ОСОБА_17 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, вагою 0,6999 г., отримавши від незаконного збуту грошові кошти у сумі 1200 гривень та особливо небезпечний наркотичний засіб, обсяг яких заборонено - канабіс, вагою 1,652 г., отримавши від незаконного збуту грошові кошти у сумі 250 гривень.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України за кваліфікуючою ознакою "вчинення злочину у складі організованої групи".

До того ж, в межах цього ж кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин

У невстановленому в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 02.02.2021, ОСОБА_1 у невстановленому місці, незаконно придбав з метою збуту у невстановленої особи, психотропну речовину - амфетамін в невстановленій кількості, але не менше 3,0053 г., за невстановлену суму грошових коштів, а також особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс в невстановленій кількості, але не менше 12,781 г., після чого почав їх незаконно зберігати з метою збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, в період часу з 02.02.2021 з 23 год. 00 хв. до 04 год. 05 хв. 03.02.2021 під час обшуку проведеного на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.02.2021 за місцем мешканця ОСОБА_1 на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літньої кухні, працівниками поліції у присутності понятих виявлено та вилучено: полімерну пляшку з речовиною білого кольору, в якій містився психотропна речовина - "амфетамін", обіг якого обмежено, загальною масою 3,0053 г, що згідно таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженого наказом МОЗ України " 188 від 01.03.2020, є великим розміром та частину рослини зеленого кольору в якій міститься особливо небезпечна наркотична речовина - "канабіс".

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 2 статті 307 Кримінального Кодексу України.

До того ж, в межах цього ж кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин

Крім того, у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 02.02.2021, ОСОБА_1 у невстановленому на даний час місці, незаконно придбав з метою збуту у невстановленої особи, за невстановлену на даний час суму грошових коштів:

-психотропну речовину - амфетамін в невстановленій кількості, але не менше 155,8766 г.;

-особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс в невстановленій кількості, але не менше 6473,159 г. в перерахунку на висушену речовину;

-плодові тіла грибів, що містять у своєму складі псилоцин, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких заборонено, в невстановленій кількості, але не менше 755,393 г.;

-речовину яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, в невстановленій кількості, але не менше 0,3431 г.

Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.02.2021, перевіз та почав незаконно зберігати з метою збуту в орендованому ним гаражі № НОМЕР_4 , в АГК "Заріччя-2" за адресою: АДРЕСА_7, та в автомобілі марки "MERSEDES", з номерами іноземної реєстрації НОМЕР_5 , який також знаходився в вищезазначеному гаражі.

11.02.2021 під час проведення санкціонованого Центральним районним судом м. Миколаєва обшуку гаража № НОМЕР_4 , в АГК "Заріччя-2" за адресою: АДРЕСА_7, та в автомобіля марки "MERSEDES", з номерами іноземної реєстрації НОМЕР_5 , який знаходився в вищезазначеному гаражі, працівниками поліції було виявлено та вилучено, в особливо великих розмірах, психотропну речовину - амфетамін в невстановленій кількості, але не менше 155,8766 г., а також особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс в невстановленій кількості , але не менше 6473,159 г. в перерахунку на висушену речовину, а також плодові тіла грибів, що містять у своєму складі псицолин, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких заборонено, в невстановленій кількості, але не менше 755,393 г., в перерахунку на висушену речовину, що відповідно до таблиці "Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, відноситься до особливо великих розмірів та в невстановленій кількості, але не менше 0,3431 г., речовини яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України за кваліфікуючою ознакою - "особливо великі розміри".

ОСОБА_3 , окрім злочину, вказаного вище, обвинувачується ще й у тому, що

У невстановлений в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 03.02.2021, [він], перебуваючи за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , повторно незаконно виготовив з метою збуту психотропну речовину - амфетамін, в невстановленій кількості, але не менше 2,49765 г., та почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту вилучення правоохоронними органами.

Крім того, у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 03.02.2021, ОСОБА_3 , незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс в невстановленій кількості, але не менше 127,2 г., та почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту вилучення правоохоронними органами.

Так, 03.02.201, під час проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання, ОСОБА_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено полімерний пакунок із порошкоподібною речовиною, а також паперовий згорток із рослинною масо.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/115-21/1519-НЗПРАП від 04.02.2021 рослина маса є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою 127,2 г.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/115-21/1534-НЗПРАП від 04.02.2021 та висновку експерта №СЕ-19/115-21/1760-НЗПРАП від 19.02.2021 виявлена порошкоподібна речовина, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 2,49765 г.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за частиною 2 статті 307 Кримінального Кодексу України.

4.4. В межах цього ж кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується й у тому, що:

У невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 02.02.2021, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, при невстановлених обставинах, ОСОБА_1 придбав, без передбаченого законом дозволу, патрони у кількості 143 предмета, які відносяться до боєприпасів, з яких 16 патронів калібру 7,62 мм., 1 патрон калібру 5,45 мм. та 126 патронів калібру 5,6 мм.

Після цього в невстановлений досудовим розслідуванням період часу але до 02.02.2021 ОСОБА_1 зберігав, без передбаченого законом дозволу, вищевказані бойові припаси на горищі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де останній фактично мешкає.

02.02.2021 під час проведення санкціонованого обшуку будинку АДРЕСА_1 , який знаходиться у власності ОСОБА_1 , працівниками поліції було виявлено патрони у кількості 143 предмета, які відносяться до боєприпасів, з яких 16 патронів калібру 7,62 мм., 1 патрон калібру 5,45 мм. та 126 патронів калібру 5,6 мм., які ОСОБА_1 раніше придбав та зберігав, без передбаченого законом дозволу.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 02.02.2021, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, при невстановлених обставинах, ОСОБА_1 придбав, без передбаченого законом дозволу патрони, вогнепальну зброю, та вибухові пристрої і речовини.

…

Після цього в невстановлений досудовим розслідуванням період часу але до 02.02.2021 [такі] бойові припаси, вогнепальну зброю та вибухові речовини ОСОБА_1 зберігав, без передбаченого законом дозволу, в орендованому гаражі № НОМЕР_4 , в АГК "Заріччя-2" за адресою: АДРЕСА_7, та в автомобілі марки "MERSEDES", з номерами іноземної реєстрації НОМЕР_5 , який також знаходився в вищезазначеному гаражі.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України.

5. 17 лютого 2021 року в межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 був затриманим.

5.1. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва Скрипченко С.М. від 05 лютого 2021 року відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 квітня 2021 року включно. Одночасно судом була визначена застава у сумі 1.000.000 грн., за умови внесення якої ОСОБА_1 підлягав звільненню з-під варти.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11 лютого 2021 року вказана ухвала була залишеною без змін, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 на вказану ухвалу - без задоволення.

5.2. В подальшому ухвалами слідчих суддів Центрального районного суду міста Миколаєва строк тримання ОСОБА_1 під вартою продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою від 25 травня 2021 року - до 22 липня 2021 року включно.

Водночас слідчими суддями визначалась сума застави у попередньо визначеному розмірі, за умови внесення якої ОСОБА_1 підлягав звільненню з-під варти.

5.3. Під час обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначення суми застави, за умови внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, та продовження строку дії відповідної ухвали слідчі судді виходили з того, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, чинити вплив на свідків та потерпілих, а також - продовжити займатись злочинною діяльністю.

Обґрунтовуючи розмір застави, за умови внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти, слідчі судді виходили з того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке посягає та підриває встановлений законодавством України порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів; вчинив злочин з корисливих мотивів, а застава у передбачених законом розмірах не здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку.

6. 17 лютого 2021 року в межах цього кримінального провадження ОСОБА_2 був затриманим.

6.1. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва Скрипченко С.М. від 05 лютого 2021 року відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 квітня 2021 року включно. Одночасно судом була визначена застава у сумі 200.000 грн., за умови внесення якої ОСОБА_2 підлягав звільненню з-під варти.

6.2. В подальшому ухвалами слідчих суддів Центрального районного суду міста Миколаєва строк тримання ОСОБА_2 під вартою продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою від 25 травня 2021 року - до 22 липня 2021 року включно.

Водночас слідчими суддями визначалась сума застави у попередньо визначеному розмірі, за умови внесення якої ОСОБА_2 підлягав звільненню з-під варти.

6.3. Під час обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначення суми застави, за умови внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, та продовження строку дії відповідної ухвали слідчі судді виходили з того, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, чинити вплив на свідків та потерпілих, а також - продовжити займатись злочинною діяльністю.

Розмір застави рішеннями слідчих суддів не обґрунтовувався.

7. 03 лютого 2021 року в межах цього кримінального провадження ОСОБА_3 був затриманим.

7.1. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва Скрипченко С.М. від 05 лютого 2021 року відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Цією ж ухвалою визначалось, що у разі внесення застави на ОСОБА_3 покладаються такі додаткові обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду (в залежності від стадії кримінального провадження);

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну місця свого проживання..

7.2. Визначена судом застава обвинуваченим внесена, в зв`язку із чим він був звільнений з-під варти, але на нього були розповсюджені перелічені обов`язки.

7.3. Строк, на який відносно цього обвинуваченого були покладені згадані обов`язки, ухвалами слідчих суддів Центрального районного суду міста Миколаєва продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою від 25 травня 2021 року - до 22 липня 2021 року включно.

7.4. Під час вирішення питання про продовження строку, на який на цього обвинуваченого покладаються згадані обов`язки, слідчі судді виходили з існування ризиків того, що обвинувачений може ухилятись від суду, вчиняти вплив на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а також - вчинити новий злочин.

8. Обвинувачений ОСОБА_1 наразі є таким, що не має судимостей, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але був звільнений від відбуття покарання з випробуванням та випробування пройшов вдало.

На обліку в лікаря-психіатра він не перебуває та ніколи не перебував.

Раніше він знаходився на наркологічному обліку, але 11 листопада 2020 року з такого обліку був знятий за відсутності відомостей про те, що він хворіє на захворювання, пов`язані з обігом наркотичних засобів.

Також з 09 серпня 2014 року він перебуває у шлюбі; від шлюбу має двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Він також має постійне місце проживання; мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; компрометуючими матеріалами відносно нього, окрім тих, що є підставами для цього кримінального провадження, правоохоронні органи не володіють.

Під час вирішення питання про доцільність його подальшого тримання під вартою ОСОБА_1 вказував, що в дійсності свою вину у вчиненні злочину він визнає частково.

9. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не вчиняв злочинів та не судився; на обліках в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

На обліку в лікаря-психіатра він не перебуває та ніколи не перебував.

Відомості про наявність в цього обвинуваченого родини матеріали справи не містять; наразі він також не має постійного місця проживання.

10. Наразі судом лише призначене підготовче судове засідання у справі, проведення якого не завершене.

При цьому суд відзначає, що у справі наразі беруть участь 6 обвинувачених, їх захисники та потерпілий, а загалом - 14 осіб.

До того ж, згідно реєстру досудового розслідування, під час розгляду цього кримінального провадження необхідно дослідити 570 доказів, більшість з яких становлять матеріали негласних слідчих (розшукових) дій.

Положення закону, якими керувався суд при постановленні ухвали.

При вирішенні питання про подальший рух кримінального провадження.

1. Відповідно до статті 314 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження /частина 1/.

Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду /частина 2/.

2. Відповідно до статті 342 Кримінального Процесуального Кодексу України

1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.

2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з`ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

3. Відповідно до частини 1 статті 323 Кримінального Процесуального Кодексу України

Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду.

3. Відповідно до частини 1 статті 324 Кримінального Процесуального Кодексу України

Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду.

3. Відповідно до статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого /частина 1/.

…

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

/частина 3/.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених.

1. Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно ж до частини 2 цієї статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2. Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України одним з запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до частини 1 статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув`язнення" сутність цього запобіжного заходу полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.

3. Відповідно до частини 3 статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1)щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2)щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3)щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4)щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5)щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

4. Відповідно до Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5)не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6)пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9)носити електронний засіб контролю.

5. Відповідно до частини 2 статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України під час вирішення питання про доцільність подальшого тримання обвинуваченого під вартою суд керується приписами, зокрема, статей 193, 199 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Кримінального Процесуального Кодексу України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Зі змісту статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України вбачається, що суд може ухвалити про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у разі, якщо буде доведено, що:

1)неможливе закінчення судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою;

2)встановлений раніше ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

6. Відповідно до статті 182 Кримінального Процесуального Кодексу України

1. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу /частина 1/.

…

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

/частина 4/.

Розмір застави визначається у таких межах:

1)щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2)щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3)щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

/частина 5/.

7. У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

/частина 7/.

7. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права

7.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:

-можна перевірити у судовому розгляді;

-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.

7.2. У своєму рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи /пункт 79/.

Розширюючи цю тезу, у своєму рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, попри належну повагу до принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення.

При цьому існування розумної підозри, що заарештована особа вчинила правопорушення, є умовою sine qua non для тривалого тримання під вартою, але через деякий час ця умова перестає бути достатньою. У таких випадках суд повинен встановити наявність інших підстав, що виправдовують подальше позбавлення свободи. /пункти 152 - 153/.

7.3. У своєму рішенні у справі "Манґурас проти Іспанії" Європейський Суд з Прав Людини, дійшовши висновку, що сума застави за звільнення з-під варти капітана корабля, котрий спричинив екологічну катастрофу, не була надмірною, виходив з такого.

Суд підтвердив, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

ОСОБА_19 був позбавлений свободи на 83 дні та звільнений після надання банківської гарантії на суму 3 мільйони євро. Визначаючи суму застави, іспанські суди брали до уваги ризик того, що заявник може ухилитися від покарання. Окрім обставин особистого життя п. Манґураса, було також враховано тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачувався, вплив катастрофи на громадськість та «професійне оточення» заявника, зокрема на сферу перевезення нафтопродуктів водним транспортом.

При тлумаченні положень ч. 3 ст. 5 Конвенції до уваги повинні братися нові реалії, зокрема зростаюча та виправдана як у Європі, так і на міжнародному рівні стурбованість екологічними злочинами та тенденція до використання кримінального права як засобу забезпечення виконання екологічних зобов`язань, що встановлені як європейським, так і міжнародним правом. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більшої суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, котре формує умови діяльності у сфері перевезення нафтопродуктів водним транспортом, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Беручи до уваги особливий характер справи п. Манґураса і величезну шкоду, завдану навколишньому природному середовищу забрудненням морських вод у масштабі, котрий до цього часу рідко мав місце, не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Крім того, не було впевненості у тому, що застава, сума котрої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану п. Манґураса, зможе забезпечити присутність заявника на судовому розгляді порушеної проти нього справи.

Більше того, внесення платежу страховиком судновласника слугує підтвердженням того, що іспанські суди мали рацію, коли при визначенні суми застави брали до уваги «професійне середовище» заявника. Такий платіж дає змогу оцінити зв`язки між п. Манґурасом та особами, котрі були зобов`язані забезпечити безпеку транспортування.

Іспанські суди, приймаючи рішення в аналізованій справі, також врахували особисту ситуацію заявника, зокрема те, що він був працівником власника судна, його суто професійні відносини з тими, хто був зобов`язаний забезпечити безпеку транспортування, громадянство та місце постійного проживання, а також відсутність зв`язків з Іспанією та його вік. Беручи до уваги конкретні обставини справи та катастрофічні екологічні й економічні наслідки, спричинені цим діянням, уповноважені органи влади - на думку Суду - виправдано призначили заставу в розмірі 3 мільйони євро. При цьому вони правильно вчинили, коли під час прийняття судового рішення врахували тяжкість злочину та розмір збитків, у спричиненні яких обвинувачується п. Манґурас.

/https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22languageisocode%22:[%22UKR%22],%22docname%22:[%22\%22CASE%20OF%20MANGOURAS%20v.%20SPAIN\%22%22],%22appno%22:[%2212050/04%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-126208%22]}/

8. Санкції статей, у вчиненні злочинів, передбачених якими, обвинувачуються обвинувачені, передбачають максимальне покарання у таких розмірах:

-частина 2 статті 189 Кримінального Кодексу України - у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років ;

-частина 1 статті 255-1 Кримінального Кодексу України - у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років;

-частина 1 статті 263 Кримінального Кодексу України - у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років;

-частина 2 статті 307 Кримінального Кодексу України - у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років;

-частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України - у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 12 років.

9. Відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України:

Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді … позбавлення волі на строк не більше десяти років /частина 5/.

Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді … позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі /частина 6/.

10. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", прожитковий мінімум на працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено на рівні:

-з 1 січня - 2 270 грн.

-з 1 липня - 2 379 грн.

-з 1 грудня - 2 481 грн.

Мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали.

При вирішенні питання про подальший рух справи.

1. Наведені вище приписи статей 314; 342; 323 - 324 Кримінального Процесуального Кодексу України поза розумним сумнівом доводять, що в цьому випадку суд має розпочати підготовче судове засідання, за наслідками якого зрештою ухвалити про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні для вжиття заходів щодо забезпечення явки обвинуваченого ОСОБА_12 , його захисників Скоробогатов О.В. та Константиновського Г.Б., захисника обвинуваченого ОСОБА_4 . ОСОБА_13. та потерпілого.

2. При цьому, оскільки строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, а також - строк застосування відповідних обов`язків до обвинуваченого ОСОБА_3 спливають 22 липня 2021 року; розгляд питання про застосування запобіжних заходів відносно кожного з цих обвинувачених без призначення судового засідання не є можливим, а призначення такого засідання до сплив вказаної дати також не є можливим, до оголошення перерви у судовому засіданні слід вирішити питання про застосування запобіжних заходів відносно кожного з цих обвинувачених.

Суд також відзначає, що таке не потягне порушення прав осіб, які не з`явились, оскільки наведені вище приписи статті 193 Кримінального Процесуального Кодексу України не передбачають їх участі у вирішенні цього питання.

3. Посилання захисту, ніби суд за обставин, що склались, не має навіть розпочинати підготовче судове засідання, є хибними, адже прямо суперечать наведеним вище приписам статей 314; 342; 323 - 324 Кримінального Процесуального Кодексу України.

При вирішенні питання про застосування запобіжних заходів.

Щодо висунутої підозри.

1. Зміст припущення про вчинення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочинів є викладеним в обвинувальному акті, який наразі є поданим на розгляд суду.

Та це припущення поза розумним сумнівом може бути перевіреною судом, його "обґрунтованість" в сенсі вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченими по суті не заперечується, адже захист вказує про те, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , хоча й частково, але свою провину визнають.

Отже, для мети вирішення питання про застосування запобіжного заходу цю "підозру" слід визнати "обґрунтованою".

2. Далі суд відзначає, що зміст цієї підозри доводить, що в межах цього кримінального провадження фактично підлягають розгляду два окремих епізоди, які, відповідно до поданого на розгляд суду обвинувального акту, стосуються двох геть різних подій, у яких брали участь, окрім ОСОБА_1 , різні фігуранти, а саме:

-епізод вимагання (фігурантами є ОСОБА_1 та ще 3 особи);

-епізод, пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів (фігурантами є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 )

Окрім того, ОСОБА_1 окремо обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 255-1, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України.

3. Говорячи про обставини вимагання, що викладені в обвинувальному акті, суд відзначає, що відповідно до висунутої підозри дії щодо вимагання не були пов`язані із застосуванням фізичного насильства та не потягли за собою негативних наслідків для майна або здоров`я потерпілого; по суті вони полягали у "розмовах" із приводу обставин його /потерпілого/ діяльності.

4. Говорячи про обставини, пов`язані з участю обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у незаконному обігу наркотичних засобів, що викладені в обвинувальному акті, суд відзначає, що за твердженнями органів досудового розслідування обвинувачені вчинили лише два епізоди збуту наркотичних засобів та психотропних речовин 4.450 грн.

При цьому загальний обсяг збутих психотропних речовин - амфетаміну - становить (3,1394+0,6999) - 3,8393 гр., що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу хоча й є великим розміром, але відстає від найнижчої межі таких розмірів на 2,3393 гр., а від найвищої межі - на 11,1607 гр.

Загальний обсяг збутих наркотичних засобів же становив 1,652 гр., що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, становить невеликий розмір.

Окрім того, за версією органів досудового розслідування, в обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у розпорядженні загалом були:

-психотропна речовина - амфетамін - у загальній кількості (3,0053+2,49765) - 5,50295 гр., що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу хоча й є великим розміром, але відстає від найнижчої межі таких розмірів на 4,00295 гр., а від найвищої межі - на 9,49705 гр.;

-наркотичні засоби - канабіс - у загальному розмірі (12,781 + 127,2) - 139,981 гр. що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, становить невеликий розмір.

5. Говорячи про обставини вчинення ОСОБА_1 особисто злочину, передбаченого частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України, суд відзначає, що хоча кількість наркотичних засобів, про придбання та зберігання яких стверджується публічним обвинуваченням, дійсно визнається особливо великим розміром, вона здатна за певних умов підтвердити мету збуту, але не є здатною додатково вплинути на суспільну небезпеку стверджуваних злочинів.

6. Говорячи про обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого частиною 1 статті 255-1 Кримінального Кодексу України, суд відзначає, що, за твердженням органів досудового розслідування, ОСОБА_1 лише один раз використав свій "злочинний вплив", але, як свідчать викладені в обвинувальному акті обставини вимагання - практично невдало, адже потерпілий наявність такого впливу, за думкою органів досудового розслідування, фактично не визнав та на вимоги ОСОБА_1 не відреагував.

7. Говорячи про обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд відзначає, що, за твердженнями органів досудового розслідування, зброя, що була виявлена в ОСОБА_1 , не становить підвищеної суспільної небезпеки.

Щодо неможливості завершення розгляду справи.

1. Неможливість завершити розгляд цього кримінального провадження на цій стадії кримінального провадження є очевидною.

2. При цьому суд відзначає, що кількість учасників кримінального провадження; відсутність поєднаності їх інтересів, а також - обсяг доказів, запропонованих для дослідження, які, до речі, стосуються не пов`язаних між собою обставин; а також характер запропонованих доказів, потребують значних організаційних зусиль, що потребує певного, здебільшого - значного часу.

До речі, наявність таких складнощів підтверджується й обставинами проведення підготовчого судового засідання, у яке, як вже зазначалось, не з`явилось лише 3 особи з 14, що вже не дозволило навіть вирішити питання про можливість призначення справи до судового розгляду.

3. До того ж результати дослідження такої кількості доказів наразі є непередбачуваними та, за певних умов, можуть спонукати до вчинення додаткових дій щодо встановлення важливих для справи фактів.

Таке доводить, що завершити розгляд цього кримінального провадження у передбачувані, до того ж - порівняно короткі - строки - не видається за можливе.

Щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_1

І……Говорячи про ризики, на запобігання яким спрямований запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , суд враховує таке.

1. Як зазначалось вище, під час обрання відносно цього обвинуваченого запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчі судді виходили з наявності ризику того, що обвинувачений зможе переховуватись від суду.

1.1. Це твердження ґрунтувалось головним чином на тому, що обвинувачений, побоюючись покарання, що може бути йому призначеним у разі визнання його винуватим, може вдатись до дій щодо зникнення з місця проживання.

Але з цього приводу суд зауважує, що обвинувачений, як наголошується в обвинувальному акті: "Веде визначений "злодійськими традиціями" спосіб життя, позиціонує себе, як особа, що дотримується неписаних загальноприйнятих в "злодійських" колах правил поведінки; прагне у майбутньому набути статус "вора в законі"", а також - що він: "Здобув повагу та авторитет серед осіб, які утримувались в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор"", "не бажаючи ставати на шлях виправлення, тобто процесу позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, не підкоряючись загальновизначеним і встановленим нормативно-правовим актам, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими у місцях позбавлення волі правилам поведінки в місцях позбавлення волі завдяки своєму авторитету, особистим якостям та можливостям".

Та таке із побоюванням відбувати покарання у місцях позбавлення волі є несумісним.

1.2. При цьому, як доведено вище, ОСОБА_1 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки.

Таке у сукупності доводить, що ризик того, що цей обвинувачений може вдатись до ухилення від суду істотно знизився та є мінімальним.

2. Як зазначалось вище, під час обрання відносно цього обвинуваченого запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчі судді виходили з наявності ризику того, що обвинувачений може продовжити вчиняти злочини.

2.1. Це твердження узгоджується із змістом висунутої йому підозри, зокрема, з обставинами, що викладені у процитованому вище посиланні в обвинувальному акті.

Отже, наявність цього ризику суд вважає доведеною.

2.2. В той же час, суд відзначає, що згідно з посиланнями в обвинувальному акті, злочини, до вчинення яких, за твердженням органів досудового розслідування, є схильним обвинувачений, є корисливими та спрямованими на отримання незаконного прибутку з осіб в зв`язку з їх /таких осіб/ діяльністю, яку неможливо вважати правомірною.

Більше того, злочини, про які йдеться в обвинувальному акті, не вимагають особистої присутності обвинуваченого під час їх вчинення.

3. Як зазначалось вище, під час обрання відносно цього обвинуваченого запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчі судді виходили з наявності ризику того, що обвинувачений може вчинити протиправний вплив на свідків та потерпілого.

3.1. Це твердження узгоджується із змістом висунутої йому підозри, зокрема, із тим, що відповідно до такої підозри обвинувачений "поширював злочинний вплив".

3.2. Проте, наразі досудове розслідування у справі є завершеним, а дії ОСОБА_1 під час вчинення злочинів є задокументованими внаслідок проведення відносно нього негласних слідчих (розшукових) дій.

За такого такий вплив навряд чи спроможний суттєво вплинути на результати розгляду справи, отже - наявність підстав вдаватись до нього є сумнівною.

Отже, цей ризик продовжує існувати, проте наразі суттєво зменшився.

ІІ……Говорячи про запобіжний захід, який є спроможним запобігти встановленим судом ризикам, суд відзначає наступне.

1. В межах цього кримінального провадження заявлене клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.

З огляду на таке:

-можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави судом не обговорюється, адже вийти за межі клопотання суд не вправі;

-можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом також не обговорюється, адже такий запобіжний захід є більш суворим, ніж запобіжний захід у вигляді застави.

Далі, застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, як особиста порука, наразі не є можливим, адже наразі поручителі в обвинуваченого є відсутніми.

Застосування ж до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання також не є можливим. Так, застосування такого запобіжного заходу не передбачає жодних заходів контролю за поведінкою обвинуваченого, що не є сумісним із сутністю встановлених судом ризиків, на запобігання яким є спрямований запобіжний захід у цьому випадку.

Отже, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.

2. В зв`язку з таким строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою слід продовжити на 60 діб.

3. Визначаючи розмір застави, за умови внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти, суд враховує таке.

3.1. Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що застава у передбачених законом розмірах не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Так, на підтвердження цієї обставини публічне обвинувачення посилається лише на припущення, що викладені в обвинувальному акті.

В той же час, ці припущення самі по собі не є такими, що не містять внутрішніх протиріч. Так, стверджуючи про небажання обвинуваченого дотримуватись загальноприйнятих суспільством норм, в той же час органи досудового розслідування посилаються на вчинення ним лише корисливих злочинів, що здатні принести йому прибутки, сума яких в рази є нижчою за найнижчу з передбачених законом меж застави. У сукупності ці тези вказують про те, що на думку органів досудового розслідування, що в ОСОБА_1 корисливий мотив та бажання отримати порівняно незначні прибутки переважає законослухняність. Таке, в свою чергу, означає, що ризик втрати передбаченої законом суми застави є спроможним утримати його від неналежної процесуальної поведінки.

До того ж, факти, що є встановленими, доводять, що обвинувачений пройшов трирічне випробування вдало, тобто - що він здатний протягом досить тривалого періоду належним чином контролювати свою поведінку із тим, щоб виконувати покладені на нього обов`язки.

До того ж, характер злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , аж ніяк не можна вважати виключним.

Так, як зазначалось вище, за версією органів досудового розслідування "злочинний вплив" ОСОБА_1 є вкрай незначним; обсяги наркотичних засобів, до незаконного обігу яких він є причетним, не є надзвичайними; отримані від такої участі доходи є вкрай незначними а шкода, заподіяна ним внаслідок вимагання, взагалі є відсутніми.

На думку органів досудового розслідування та публічного обвинувачення, загалом спосіб життя ОСОБА_1 є злочинним, але таке само по собі не надає цій справі надзвичайного характеру та не свідчить про те, що обставини цієї справи є виключними.

Отже, підстави для застосування відносно ОСОБА_1 застави у розмірі, що є більшим за передбачений законом, поза розумним сумнівом є відсутніми.

3.2. Під час визначення розміру застави у передбачених законом межах (від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), суд враховує обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інших данні про його особу та ризики, наявність яких встановлена судом.

В зв`язку із таким суд повторює, що обвинувачений корегує свою поведінку у разі можливості отримання/втрати коштів, розмір яких в рази є нижчою за найнижчу з передбачених законом меж застави. Отже, навіть такі суми є достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

До того ж, більшість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується є тяжкими. Що ж стосується злочину, передбаченого частиною 3 статті 307 Кримінального Кодексу України, то він, хоча й є особливо тяжким через стверджуване вчинення його у складі організованої групи, проте - за своїми наслідками та обсягом наркотичних засобів, що становлять його предмет, є дотичним злочину меншого ступеню тяжкості.

Далі суд враховує сімейний стан обвинуваченого, зокрема - те, що він має на утриманні двох малолітніх дітей.

Враховує суд й те, що обвинувачений потребує лікування.

Суд також повторює, що єдиним істотним ризиком в межах цього кримінального провадження є ризик вчинення обвинуваченим нових корисливих злочинів. Але доступний обвинуваченому очікуваний прибуток від таких злочинів, як вже зазначалось неодноразово, є в рази меншим за мінімальний передбачений законом розмір застави. За такого острах втратити таку суму є цілком спроможним запобігти спробам обвинуваченого вдатись до нових корисливих злочинів.

Отже, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати заставу у мінімальному з передбачених законом розмірів.

4. На момент винесення цієї ухвали прожитковий мінімум для працездатних громадян становить 2.379 грн.

За такого відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді застави у сумі (2.379 х 80) - 190.000 грн.

5. У разі звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави на нього слід покласти обов`язки щодо виконання дій, необхідних для забезпечення розгляду цього кримінального провадження, а саме:

-негайно після звільнення повідомити суд про своє місце перебування та номери засобів зв`язку;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та засобів зв`язку;

-не відлучатись з населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування з особами, які зазначені в реєстрі досудового розслідування, як свідки або потерпілі, окрім як у разі, якщо такі є його близькими родичами.

Отже, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, зменшивши раніше обраний розмір застави, за умови внесення якої він підлягає звільненню з-під варти до 190.000 грн.

Отже, клопотання прокурора та захисту в частині, що стосується застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , підлягають частковому задоволенню.

Щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_2

І……Говорячи про ризики, на запобігання яким спрямований запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , суд враховує таке.

1. Як зазначалось вище, під час обрання відносно цього обвинуваченого запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчі судді виходили з наявності ризику того, що обвинувачений зможе переховуватись від суду.

Це твердження узгоджується із суттю висунутої ОСОБА_2 підозри, адже обвинувачений, побоюючись покарання, що може бути йому призначеним у разі визнання його винуватим, може вдатись до дій щодо зникнення.

Та актуальність цього ризику збільшується з огляду на те, що постійного місця проживання обвинувачений не має.

Отже, наявність цього ризику суд вважає доведеною.

2. Як зазначалось вище, під час обрання відносно цього обвинуваченого запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчі судді виходили з наявності ризику того, що обвинувачений може продовжити вчиняти злочини.

2.1. Це твердження узгоджується із змістом висунутої йому підозри, зокрема, із тією обставиною, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину у складі організованої групи, змістом якого є виготовлення та збут наркотичних засобів; інших джерел доходу він не має.

Отже, наявність цього ризику суд також вважає доведеною.

2.2. В той же час, суд відзначає, що згідно з посиланнями в обвинувальному акті, злочини, до вчинення яких, за твердженням органів досудового розслідування, є схильним обвинувачений, є корисливими та спрямованими на отримання незаконного прибутку з осіб в зв`язку з їх /таких осіб/ діяльністю, яку неможливо вважати правомірною.

3. Як зазначалось вище, під час обрання відносно цього обвинуваченого запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчі судді виходили з наявності ризику того, що обвинувачений може вчинити протиправний вплив на свідків та потерпілого.

Проте, наразі досудове розслідування у справі є завершеним, а дії ОСОБА_2 під час вчинення злочинів є задокументованими внаслідок проведення відносно нього негласних слідчих (розшукових) дій.

До того ж, висунута ОСОБА_2 підозра не дозволяє стверджувати, що він взагалі має можливість для здійснення відповідного впливу.

Отже, цей ризик наразі є відсутнім.

ІІ……Говорячи про запобіжний захід, який є спроможним запобігти встановленим судом ризикам, суд відзначає наступне.

1. В межах цього кримінального провадження заявлене клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.

З огляду на таке:

-можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави судом не обговорюється, адже вийти за межі клопотання суд не вправі;

-можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом також не обговорюється, адже такий запобіжний захід є більш суворим, ніж запобіжний захід у вигляді застави.

Далі, застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, як особиста порука, наразі не є можливим, адже наразі поручителі в обвинуваченого є відсутніми.

Застосування ж до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання також не є можливим. Так, застосування такого запобіжного заходу не передбачає жодних заходів контролю за поведінкою обвинуваченого, що не є сумісним із сутністю встановлених судом ризиків, на запобігання яким є спрямований запобіжний захід у цьому випадку.

Отже, відносно обвинуваченого ОСОБА_2 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.

2. В зв`язку з таким строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою слід продовжити на 60 діб.

3. Визначаючи розмір застави, за умови внесення якої ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти, суд враховує таке.

3.1. Про застосування застави у розмірі, що є більшим за передбачений законом, сторона обвинувачення суд не просить; вийти за межі заявленого клопотання суд не вправі.

Отже, підстави для застосування відносно ОСОБА_2 застави у розмірі, що є більшим за передбачений законом, є відсутніми.

3.2. Під час визначення розміру застави у передбачених законом межах (від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), суд враховує обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інших данні про його особу та ризики, наявність яких встановлена судом.

В зв`язку із таким суд повторює, що ОСОБА_2 , згідно тверджень органів досудового розслідування та публічного обвинувачення, вчинив злочин виключно з корисливих мотивів, отримавши за це прибуток у розмірі, що є незначним . Отже, він корегує свою поведінку у разі можливості отримання/втрати коштів, розмір яких в рази є нижчою за найнижчу з передбачених законом меж застави. Отже, навіть такі суми є достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

До того ж злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється, хоча й є особливо тяжким через стверджуване вчинення його у складі організованої групи, проте - за своїми наслідками та обсягом наркотичних засобів, що становлять його предмет, є дотичним злочину меншого ступеню тяжкості.

Далі суд враховує майновий стан обвинуваченого, зокрема - ту обставину, що стабільного джерела доходів він не має.

Суд також повторює, що відносно цього обвинуваченого судом встановлена наявність двох ризиків, а саме - того, що обвинувачений може зникнути та вчинити новий злочин. Але доступний обвинуваченому очікуваний прибуток від таких дій, як вже зазначалось неодноразово, є в рази меншим за мінімальний передбачений законом розмір застави. За такого острах втратити таку суму є цілком спроможним запобігти спробам обвинуваченого вдатись до нових корисливих злочинів.

Отже, відносно обвинуваченого ОСОБА_2 слід застосувати заставу у мінімальному з передбачених законом розмірів.

4. У разі звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави на нього слід покласти обов`язки щодо виконання дій, необхідних для забезпечення розгляду цього кримінального провадження, а саме:

-негайно після звільнення повідомити суд про своє місце перебування та номери засобів зв`язку;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та засобів зв`язку;

-не відлучатись з населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

Отже, відносно цього обвинуваченого слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, зменшивши раніше обраний розмір застави, за умови внесення якої він підлягає звільненню з-під варти до 190.000 грн.

Отже, клопотання прокурора в частині, що стосується застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , підлягає частковому задоволенню.

Щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 .

1. Оскільки наразі відносно цього обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді застави та про зміну цього запобіжного заходу сторони не просять, відносно нього слід застосувати й обов`язки з числа передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України.

2. Визначаючи перелік обов`язків, які мають бути покладеними на обвинуваченого, суд враховує таке.

2.1. Обов`язок прибувати за всіма викликами прокурора або суду є загальним та покладається на обвинуваченого на весь період застосування до нього відповідного запобіжного заходу.

До того ж, наразі необхідність у прибуття обвинуваченого до прокурора є відсутньою, адже справа надійшла на розгляд суду.

З огляду на таке в зв`язку з обранням відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави на нього слід покласти й загальний обов`язок прибувати за кожною вимогою до суду.

2.2. Обов`язки:

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу відповідної службової особи;

-повідомляти відповідну службову особу про зміну свого місця проживання;

є спрямованими на забезпечення можливості повідомити обвинуваченого про час та місце розгляду справи, в зв`язку із чим їх покладення є виправданим.

В той же час, необхідність адресувати обов`язок повідомляти прокурора про зміну місця свого проживання не є виправданою, адже досудове розслідування у межах цього кримінального провадження завершене.

3. При цьому враховуючи, що строк застосування цих обов`язків наразі спливає, а їх подальше застосування, як зазначалось, є необхідним, суд вважає за необхідне продовжити строк їх застосування відносно обвинуваченого.

Отже, клопотання прокурора в частині, що стосується застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 20 серпня 2021 року до 10-00 години.

2.Клопотання прокурора та захисту про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 16 вересня 2021 року включно.

Зменшити розмір застави, за умови внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

Визначити розмір застави у сумі 190.000 /сто дев`яносто тисяч/ грн., за умови внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_1 , окрім загального обов`язку з`являтись у судові засідання, також такі обов`язки:

-негайно після звільнення повідомити суд про своє місце перебування та номери засобів зв`язку;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та засобів зв`язку;

-не відлучатись з населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування з особами, які зазначені в реєстрі досудового розслідування, як свідки або потерпілі, окрім як у разі, якщо такі є його близькими родичами.

3.Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 - до 16 вересня 2021 року включно.

Зменшити розмір застави, за умови внесення якої ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

Визначити розмір застави у сумі 190.000 /сто дев`яносто тисяч/ грн., за умови внесення якої ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_2 , окрім загального обов`язку з`являтись у судові засідання, також такі обов`язки:

-негайно після звільнення повідомити суд про своє місце перебування та номери засобів зв`язку;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та засобів зв`язку;

-не відлучатись з населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу прокурора або суду.

4.Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Покласти на ОСОБА_3 , окрім загального обов`язку з`являтись до суду за першим викликом, такі обов`язки:

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та засобів зв`язку.

Строк дії обов`язків відносно ОСОБА_3 встановити до 16 вересня 2021 року.

Ухвала в частині продовження строку тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 5 днів, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=