Ухвала суду № 98773213, 04.08.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2408/19

Провадження № 1-кп/459/91/2021

УХВАЛА

судового засідання

04 серпня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Новосада М.Д.

з участю:

секретаря судового засідання Яковенко І.Л.

прокурора Пастух М.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Федоряка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді кримінальне провадження №12019140150000799 та №12020140150000745 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В його обґрунтування вказав, що обставини, які були підставою для обрання такого, на даний час не відпали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Федоряк А.В. заперечив клопотання прокурора. Вказав, що на немає ризиків того, що він може переховуватись від слідства. Достатнім буде застосування до нього запобіжного захожу у виді цілодобового домашнього арешту

Обвинувачений ОСОБА_1 просив в клопотанні прокурора відмовити, та підтримав клопотання захисника.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного.

Ухвалою суду від 03.02.2021 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 03.04.2021, в подальшому даний строк продовжено ухвалою від 15.07.2021 до 12.09.2021.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі. Суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливості вчинення іншого злочину. Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.

У справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Наявними ризиками, які дають підстави вважати, що обвинувачений може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків є те, що ОСОБА_1 намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, де був затриманий; не має міцних соціальних зв`язків, а саме: неодружений, непрацевлаштований. останній, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, оскільки йому відомі їх місця проживання. Також він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як притягувався до кримінальної відповідальності, в провадженні Івано-Франківського міського суду є інше кримінальне провадження.

Судом враховано, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі.

Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Відтак будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, завершити розгляд справи до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого неможливо, по справі не завершено судове слідство, не допитано свідків.

Наведені обставини є винятковими для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурором доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є не достатнім для запобігання наведеним у клопотанні ризикам для гарантування належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 ..

Правових підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, як про це просить захисник, суд не вбачає.

Враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого, який також не працює, не одружений, приймаючи до уваги що ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження такого, існують на даний час і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які в даному провадженні не допитані, тому суд дійшов висновку, що йому слід продовжити строк тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України визначити обвинуваченому заставу у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 202, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 02.10.2021 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем)за реквізитами: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Львівській області. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26306742. Банк отримувача: Державна казначейська служба України м.Київ. Рахунок отримувача: UA598201720355219002000000757.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ГУДКСУ у Львівській області коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого покласти наступні обов`язки: прибувати на виклики суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.

На ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 7-ти діб з часу її проголошення, а обвинуваченим - з часу отримання копії ухвали.

Суддя: М. Д. Новосад