Ухвала суду № 98772113, 04.08.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 326/1220/21

1-кп/310/743/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

при секретарі Герасимовій Г.В.,

за участі прокурора Кривцун О.А.,

захисника Єременка Р.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бердянськ в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082340000078 від 12 червня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 року з Приморського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082340000078 від 12.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, для розгляду за підсудністю відповідно до ухвали Запорізького апеляційного суду від 15 липня 2021 року.

Прокурор у судовому засіданні просила призначити справу до судового розгляду, вважала, що обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України.

Крім того, надала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки строк тримання під вартою спливає 10 серпня 2021 року, а ризики передбачені п. п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України є наявними та не відпали, а саме, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначила, що ОСОБА_1 раніше був неодноразово засуджений, в тому числі за умисні корисливі злочини, звільнився лише 26.03.2021р. з місць позбавлення волі, проте на шлях виправлення не став, та знову вчинив тяжкий умисний корисливий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років, не має постійного місця проживання, соціальних зв`язків та джерела доходів.

Обвинувачений та захисник проти призначення справи до судового розгляду не заперечували. Проте заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Захисник пояснив, що ризики, зазначені в клопотанні прокурора, не доведені. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Від потерпілого ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду за наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Бердянському міськрайонному суду Запорізької області. Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України.

Клопотань про виклик свідків, витребування певних речей чи документів не надходило.

Кримінальне провадження на підставі ст. 27 ч.2 КПК України підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілого, обвинуваченого та захисника.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд приходить до наступного висновку.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на60 днів. Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає о 16-00 годині 10 серпня 2021 р.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, були встановлені на стадії досудового розслідування.

Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу має перевірити чи не зменшилися на цій стадії судового розгляду встановлені раніше ризики.

Крім тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, на стадії обрання запобіжного заходу враховується і сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, зокрема соціальні зв`язки, дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиками. Тобто ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними та дійсними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , суд враховує підвищену соціальну небезпеку інкримінованого обвинуваченому злочину, ризики ухилення від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, після звільнення з місць позбавлення волі лише 26.03.2021р. знову обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, за яке передбачене покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, та, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, має можливість ухилитися від суду, та, перебуваючи на волі та будучи обізнаним про місце проживання потерпілого та свідків, матиме реальну можливість вчинити вплив на них з метою уникнення покарання та спонукати їх до надання свідчень на його користь, а також не маючи постійного джерела доходу, постійного місця проживання та стійких соціальних зв`язків може вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 оскільки саме цей вид запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 199, 314-317, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Призначити до судового розгляду кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на 13.30 год. 13 серпня 2021 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому - задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без змін та продовжити його дію на 60 (шістдесят) днів, строком до 02 жовтня 2021 року включно.

Доручити Приморському районному сектору філії державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області (Запорізька область, м. Приморськ, вул. Центральна,23 електронна адреса: zp25@probation.gov.ua) скласти та подати суду досудову доповідь щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується в ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11).

У судове засідання викликати прокурора, потерпілого, обвинуваченого та захисника.

Копію ухвали надіслати до ДУ "Вільнянська установа виконання покарань №11" та вручити обвинуваченому.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Дністрян