Ухвала суду № 98771358, 30.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/19410/21

Провадження №1-кс/127/8897/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:слідчого судді Вишара І.Ю.,

при секретарі Павленко І.В.,

за участю прокурора Майданюка В.А.

слідчого Семенюк О.А.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваної Мироненка В.О.,

розглянувши клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Семенюк Оксани Анатоліївни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хмільник Вінницької області, громадянки України, українки, освіта вища, раніше не судимої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 191 ч. 5, 358 ч. 2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Семенюк Оксани Анатоліївни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання мотивовано тим, що Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020021160000013 від 28.01.2020, за підозрою ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 358 ч. 2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді касира Виробничого підрозділу санаторій «Медичний центр реабілітації залізничників» регіональна філія «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» - далі санаторій, будучи матеріально відповідальною особою, відповідно до договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.01.2010 та 27.09.2018 укладених між ВПС «МЦРЗ» РФ «ПЗЗ» АТ «Українська залізниця» та ОСОБА_1 , всупереч посадової інструкції, затвердженої 07.10.2011 головним лікарем Дорожньої клінічної лікарні № 2 Південно-Західної залізниці м. Хмільник та посадової інструкції старшого касира ОСОБА_1 затвердженої 12.03.2019 директором Виробничого підрозділу санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» вчинила привласнення чужого майна при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 , при зверненні відпочиваючого санаторію до каси з заявою про продовження терміну путівки або з заявою про амбулаторне лікування, у яких поставлені штампи «в касу» з зазначенням суми до оплати та кількість днів, приймала заяву і грошові кошти. Після чого, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (затверджений Постановою Верховної Ради України № 266/95-ВР від 06.07.1995) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, умисно виписувала прибутковий касовий ордер, відривала корінець, де ставила штамп «сплачено» і надавала відпочиваючому корінець від прибуткового ордеру зі штампом «сплачено».

У подальшому, ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, з метою доведення злочинного умислу до логічного завершення, не оприбутковувала кошти у касу, а заяви подані відпочиваючими та прибуткові касові ордери знищувала, тим самим умисно порушила порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємствами (підприємцями), що визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004) та Положення про проведення касових операцій у Національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017).

Згідно акту ревізії каси (проведеної на підставі наказу № 59а від 24.02.2020 директора санаторію ОСОБА_2 ) від 10.03.2020 за період з 01.01.2017 по 29.02.2020, розмір не оприбуткованих коштів становить 4 572 683,00 грн.

Відповідно до уточнення різниці по акту ревізії каси за період 2017-2019 роки та січень-лютий 2020 року від 10.03.2020, сума не оприбуткованих коштів склала 4 838 432,20 грн, що на 265 749,20 грн більше ніж було виявлено по акту ревізії від 10.03.2020.

Згідно до висновку судової економічної експертизи № 6502/20-21 від 30.11.2020, акт ревізії каси від 10.03.2020 за період 2017-2019 років та січень-лютий 2020 року, про встановлення нестачі грошових коштів у касі матеріальною особою (касиром) ОСОБА_1 у вигляді утворення дебіторської заборгованості на суму 4 572 683 грн у Виробничому підрозділі санаторію «Медичному центрі реабілітації залізничників», що за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Шевченка, 20, документально підтверджується, що на 247 570,70 грн (4 820 253,70 - 4 572 683) менше ніж за результатами дослідження.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 , незаконно привласнила грошові кошти, що перебували у її віданні та обернула їх на свою користь, розпорядилася ними на власний розсуд, спричинивши Виробничому підрозділу санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріального збитку у сумі4 820 253,70 грн, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 25.02.2020 (момент закінчення злочину).

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна, що перебувало в її віданні, вчиненому в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_1 , з метою приховування своїх злочинних дій, уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на робочому місці у Виробничому підрозділі санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Шевченка, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, склала завідомо підроблені офіційні документи при наступних обставинах.

ОСОБА_1 , після привласнення чужого майна, шляхом не оприбуткування коштів за амбулаторне лікування та доплат за продовження терміну путівки у касу санаторію, перед початком проведенням інвентаризації каси, відповідно до Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004), отримувала бланк акту про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються у касі санаторію, та засвідчувала своїм підписом у актах про результати інвентаризації наявних коштів від 23.01.2017, 28.02.2017, 21.03.2017, 14.04.2017, 05.05.2017, 12.06.2017, 04.09.2017, 06.10.2017, 11.12.2017, 09.1.2018, 07.02.2018, 16.06.2018, 19.04.2018, 23.05.2018, 07.06.2018, 10.07.2018, 06.8.2018, 13.09.2018, 17.10.2018, 16.01.2019, 19.02.2019, 14.05.2019, 07.06.2019, 10.07.2019, 05.08.2019, 09.09.2019, 15.10.2019, 08.11.2019, 12.12.2019, 15.1.2020, 07.02.2020, завідомо неправдиві відомості про те, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на кошти, здані до бухгалтерії, і всі кошти, що надійшли під її відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані за видатками.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, тобто у складанні завідомо підроблених офіційних документів

Враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, слідчий вважає, що підозрюваній ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які визначені ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 заперечувала щодо задоволення клопотання.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому необхідно застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечував проти клопотання з підстав необгрунтованості підозри.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 є особою раніше не судимою, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави для вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 саме у вигляді взяття під варту.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, на час розгляду клопотання обгрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою директора Виробничого підрозділу санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_2 від 28.02.2020; актом ревізії каси (проведеної на підставі наказу № 59а від 24.02.2020 директора санаторію ОСОБА_2 ) від 10.03.2020; уточнення різниці по акту ревізії каси за період 2017-2019 роки та січень-лютий 2020 року від 10.03.2020; висновком судової економічної експертизи № 6502/20-21 від 30.11.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 27.07.2021; протоколом допиту ОСОБА_2 від 31.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 28.05.2021; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.06.2021; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.03.2020; іншими матеріалами кримінального провадження

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше не судима, має постійне місця проживання, пенсіонерка; а також слідчий суддя враховує матеріальний стан, стан здоров`я підозрюваної та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

В судовому засіданні прокурором було доведено ризиків, передбачених п.п.. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного корисливого особливо тяжкого злочину, перебуває у товариських відносинах з свідками, які є її спіробітника, що з врахуванням характеру вчинених правопорушень, свідчить про те, що вона, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч.3 ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, враховуючи особу підозрюваної, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, а також те, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, керуючись абзацом 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах завданих кримінальними правопорушеннями матеріальних збитків в розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 713700 (сімсот тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Семенюк Оксани Анатоліївни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_1 тобто з 12.00 год 30.07.2021 р. до 12.00 год 27.09.2021р.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 713700 (сімсот тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, Рахунок UA 688201720355219002000000401, код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницкій області , МФО 820 172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон;

Якщо ОСОБА_1 не виконає покладені на неї обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя