Рішення № 98769513, 03.08.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/722/21

провадження № 2/691/491/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради про визнання права власності на майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради про визнання права власності на майно.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Городище Черкаської області помер її чоловік ОСОБА_2 . Після смерті відкрилася спадщина, яка складається з 19/300 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1 . Для того, щоб оформити право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті чоловіка, звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно. 17 червня 2020 року державний нотаріус видала їй свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_2 .. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з 19/300 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності. На цій ділянці розташовано один житловий будинок, житлова площа якого становить 145,0 кв. м., загальна 203,1 кв. м. Згадані 19/300 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель належали померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження Городищенської центральної лікарні №2 від 29 травня 1996 року, зареєстрованого у Городищенському відділку ЧООБТІ у книзі 24, реєстр №6823, сторінка 463. На підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину за законом, вона зареєструвала право власності на 19/300 часток вищезгаданого житлового будинку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Будинок, що знаходиться по АДРЕСА_2 ) складається з 4 квартит та перебував на балансі Городищенської Центральної лікарні №2 від 29 травня 1996 року та свідоцтва про право на спадщину за законом реєстр №993, вона користується квартирою №2 , яка згідно технічного паспорта на житловий будинок від 23 лютого 2021року складається з таких приміщень: коридор, кімната, ванна, кухня, вітальня, коридор. На початку 2000 року її чоловік уклав усну угоду купівлі-продажу приміщення (квартири), а саме 9/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 із ОСОБА_3 , яка згідно Технічного паспорта складається з кімнати загальною площею 19,7кв.м, в тому числі житловою площею 19,7кв.м.. Нотаріально вказаний договір не посвідчений через захворювання виявлене у чоловіка. З моменту дії усної домовленості, вона та її родина, а саме з 2001 року стали проживати у вказаній кімнаті і наразі проживають по даний час. Вважає, що добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти та користуватися ним протягом двадцяти років і відповідно може набути право власності на це майно за набувальною давністю. Для захисту своїх прав прийняла рішення звернутися до суду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради в судове засідання не прибув, надіслав відзив на позов у якому вказав, що на його балансі житлова площа не значиться, просив розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи належне повідомлення сторін про слухання цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , суд вбачає можливим здійснити її розгляд у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 з позовними вимогами про визнання права власності на майно, підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 19 жовтня 1991 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується записом у графі «сімейний стан» у паспорті громадянина України на її ім`я, виданому 20 лютого 1997 року Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області. 29 травня 1996 року Городищенською центральною лікарнею видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на житло у виді 19/100 частин житлового будинку у АДРЕСА_4 із зазначенням членів сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .. У Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 червня 2020 року право власності на частину житла є зареєстрованим відповідно, із відображенням інформації про зміну адреси місцезнаходження майна з АДРЕСА_4 на АДРЕСА_1 . Домовою книгою для прописки по АДРЕСА_1 підтверджено реєстрацію ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .. Ринкова вартість житла у виді 9/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 складає згідно Звіту про проведення незалежної оцінки станом на 27 липня 2021 року 24122 грн.. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер. 17 червня 2020 року ОСОБА_1 державним нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з 19/300 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого у АДРЕСА_1 , житлова площа якого становить 145,0кв.м., загальна 203,1кв.м.. Згадані 19/300 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель належали померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження Городищенської центральної лікарні №2 від 29 травн6я 1996 року, зареєстрованого у Городищенському відділку ЧООБТІ у книзі №34 реєстр №6823 стор.463. Довідкою від 14 липня 2021 року Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради інформовано, що власного житлового фонду для працівників чи інших потреб заклад не має та не приймає участі і не здійснює компенсаційних витрат на утримання житла і прибудинкової території за місцем проживання ОСОБА_1 .. В Технічому паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , який виготовлено за замовленням ОСОБА_1 , зазначено, що до складу його житлової площі входить кімната загальною площею 19,7 кв.м., в тому числі житловою площею 19,7кв.м. (номер відокремлених груп приміщень №4, номер приміщення 1).Факт укладення письмово угоди купівлі-продажу приміщення (квартири), а саме 9/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 із ОСОБА_3 , яка згідно Технічного паспорта складається з кімнати загальною площею 19,7кв.м, в тому числі житловою площею 19,7кв.м., суду відповідними доказами не підтверджений, нотаріально вказаний договір не посвідчений. Обгрунтованим, слід вважати твердження позивача про неможливість оформити загальним шляхом право власності на набуте майно, оскільки сторони за усною угодою наразі померли.

На підставі ч.1 ст.317 ЦПК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1, 2 ст.319 ЦПК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За ч.1 ст.321 ЦПК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно ч.1 ст.328 ЦПК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1, 2 ст.344 ЦПК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Відповідач у справі Комунальне некомерційне підприємство «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради, як попередній власник житла, що підлягало приватизації, не заперечив правових підстав набуття права власності ОСОБА_2 та членами його сім`ї, факту реєстрації та проживання в ньому, його утримання, добровільне, безперервне і відкрите користування часткою 9/100 житлового будинку після попереднього власника ОСОБА_3 з 2000 року.

Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України. Тобто, об`єктом набуття права власності за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України є чуже майно, а умовами виникнення права власності за давністю володіння є: відкритість, безперервність, тривалість та добросовісність володіння. Відкритість володіння означає, що особа не приховує свого статусу від інших осіб, не приховує факту, що вона не є власником майна, але володіє і користується таким майном як власник. Тривалість володіння означає, що для виникнення права власності на нерухоме майно особа повинна ним проволодіти протягом десяти років. Фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 ЦК України).

Зокрема, володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч.1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. При цьому добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно, обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Згідно п.9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спору, пов`язаного із набуттям права власності за набувальною давністю, судом було враховано, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.

- вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Згідно п.13 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Згідно п.14 зазначеної постанови, виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що позивач фактично володіє спірним майном протягом понад 20 років поспіль, та в подальшому має намір володіти, користуватися та розпоряджатися вищевказаним нерухомим майном, однак на теперішній час оформити право власності у позасудовому порядку не має можливості, оскільки має місце факт смерті власника, відповідач проти задоволення позову не заперечує, тому суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 317-344, 1216-1296 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради про визнання права власності на майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , за набувальною давністю право власності на 9/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка згідно технічного паспорту складається з кімнати загальною площею 19,7 кв.м., в тому числі житловою площею - 19,7 кв.м. (номер відокремлених груп приміщень №4, номер приміщення 1)

Копію рішення направити позивачу, відповідачу, для відому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Суддя О. М. Савенко