Рішення № 98763901, 22.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року справа № 580/2083/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Глийової В. Г.,

позивача — ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача — Бобра Д. О. (за ордером),

представника відповідачів — Барбаш О. А. (за дорученням),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Черкаської обласної прокуратури про скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідача 1) та Черкаської обласної прокуратури (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дванадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів Офісу Генерального прокурора від 09.12.2020 №6 "Про неуспішне проходження прокурором атестації";

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Черкаської обласної прокуратури від 12.03.2021 №81к про звільнення позивача з посади заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області;

- поновити позивача на посаді заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області або іншій рівнозначній посаді з 15.03.2021;

- стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.03.2021 до моменту ухвалення рішення у даній справі;

- стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь позивача судові витрати зі сплати витрат на професійну правову допомогу та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач обіймав посаду заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області. У зв`язку із реформуванням органів прокуратури позивачем подано заяву про переведення його на посаду прокурора в окружній прокуратурі та намір пройти атестацію. Дванадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів Офісу Генерального прокурора прийнято рішення №6 від 19.12.2020 про неуспішне проходження позивачем атестації з підстав наявності висновку службового розслідування, затвердженого прокурором Черкаської області 26.09.2018, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури від 16.01.2019 №8дп-19, протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Наказом керівника Черкаської обласної прокуратури №81 к від 12.03.2021 позивача звільнено із займаної посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 15.03.2021.

Позивачем вказано, що хоч його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік та штрафу у розмірі 10 200 грн, проте адміністративне стягнення судом не накладалось у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності. За вказаних обставин, вважає себе особою, яка не притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зі змісту оскаржуваного рішення позивачем встановлено, що кадровою комісією здійснено дублювання розгляду дисциплінарного проступку вчиненого ОСОБА_1 у 2018 році за яке його уже притягнуто до відповідальності. Разом з тим, кадрова комісія не звернула увагу на дані, які позитивно характеризують позивача, а саме належне і сумлінне виконання ним своїх службових обов`язків.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

20.05.2021 від Черкаської обласної прокуратури до суду надійшов відзив на позову заяву у якому зазначено, що за наслідками проведеної співбесіди Дванадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів Офісу Генерального прокурора прийнято рішення від 09.12.2020 № 6 про неуспішне проходження позивачем атестації. В оскаржуваному рішенні зазначено, що дії та поведінка позивача, що полягала в керуванні транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, відмові від проходження огляду на стан сп`яніння і, як наслідок, вчинення адміністративних правопорушень, недотримання правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, намагання уникнути покарання, нецензурне спілкування з працівниками правоохоронного органу, який на час вчинення адміністративного правопорушення вже перебував на посаді заступника керівника місцевої прокуратури, не узгоджується з вимогами Закону України «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів та не відповідає високим стандартам етичної поведінки, а також вимогам суспільства до прокурорів, які, в тому числі, перебувають на керівних посадах в органах прокуратури. Кадрова комісія за результатами співбесіди має можливість на власний розсуд шляхом голосування прийняти рішення - про успішне або неуспішне проходження прокурором атестації, а тому суд не наділений повноваженнями здійснювати оцінку щодо дотримання прокурором правил професійної компетентності та, відповідно, встановлювати відповідність прокурора цим вимогам. Вважає, що доводи позивача щодо відсутності в наказі керівника Черкаської обласної прокуратури від 12.03.2021 №81к конкретної підстави для звільнення є необґрунтованими, оскільки підстава звільнення викладена у відповідності до п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ. З вказаних підстав просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Усною ухвалою суду від 20.05.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів.

07.06.2021 до суду від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву у якому вказано, що позивачем надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації його буде звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону №1697-VII. Згідно з прийнятим рішенням від 09.12.2020 № 6 про неуспішне проходження позивачем атестації комісія з`ясувала обставини, які свідчать про невідповідність позивача вимогам професійної етики та доброчесності. Відповідачем зазначено, що прокурор повинен дотримуватися високих стандартів етичної поведінки як під час виконання службових обов`язків, так і в повсякденному житті. З вказаних підстав просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

14.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначив, що викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача Черкаської обласної прокуратури є необґрунтованими. Вказав, що Дванадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів Офісу Генерального прокурора не враховано факт притягнення позивача у 2019 році до дисциплінарної відповідальності і як наслідок прийнято нове рішення про повторне притягнення позивача до такої ж відповідальності, що суперечить нормам частини першої статті 61 Конституції України.

22.06.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив Офісу Генерального прокурора в якому вказано, що при вчиненні позивачем адміністративного правопорушення працівникам поліції не повідомлялося місце його роботи, не пред`являлося службове посвідчення та не використовувалося службове становище з метою протиправного впливу чи уникнення відповідальності, що унеможливлює дискредитування його як працівника прокуратури.

Усною ухвалою суду від 07.07.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 год 00 хв 22.07.2021.

У судове засідання з`явився позивач та його представник, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив публічну службу на посаді заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області.

24.08.2018 працівниками Управління патрульної поліції в Черкаській області стосовно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 30 КУпАП (протокол № 170546) та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Згідно з постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2018 у справі №711/7259/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік та штрафу у розмірі 10 200 грн.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 25.01.2019 у справі №711/7259/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, проте адміністративне стягнення не накладалось у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.

За фактом можливих протиправних дій заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Горідька В.В. призначено службове розслідування щодо складання протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За результатами проведення службового розслідування комісією прийнято рішення, що в діях заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до п.п. 5,6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» є підставами для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів прийнято рішення від 16.01.2019 №8дп-19 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

11.10.2019 позивачем подано заяву про переведення його на посаду прокурора в окружній прокуратурі та намір пройти атестацію.

09.12.2020 позивач пройшов співбесіду в Дванадцятій кадровій комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів Офісу Генерального прокурора. В ході проведення співбесіди встановлено, що наявність протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 130 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене частиною другою ст. 122 КУпАП прокурором не заперечувалась. Як пояснив прокурор алкогольні напої він вживав напередодні, оскільки був нагороджений прокурором області до Дня незалежності України, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. В той же час, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Придніпровським районним судом м. Черкаси (справа №711/7259/18, постанова від 21.11.2018) прокурор вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, до суду декілька разів не з`являвся в подальшому судом прийняте рішення про його притягнення до відповідальності у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік та штрафу у розмірі 10 200 грн. За результатами апеляційного перегляду прокурор хоч і визнаний винним, проте через закінчення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності не був підданий адміністративному стягненню.

Крім того, як встановлено довідкою про результати перегляду інформації розміщеної на електронному носії (диск DVR-R Verbatim 4.7 Gb), записаною 14.09.2018 членами комісії із проведення зазначеного службового розслідування працівниками прокуратури Черкаської області, встановлено, що на відеозаписах зафіксовано: проїзд працівників поліції на службовому автомобілі разом з ОСОБА_1 до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, після прибуття до якого працівники поліції повторно запропонували йому пройти огляд для встановлення факту перебування його у стані алкогольного сп`яніння, однак останній відмовився це зробити. У ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 допустив нецензурну лайку. Під час співбесіди вказана обставина прокурором підтверджена та факт нецензурної лайки не заперечувався, лише зазначено, що працівники поліції не образились.

19.12.2020 Дванадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів Офісу Генерального прокурора прийнято рішення №6 про неуспішне проходження позивачем атестації у зв`язку з наявністю висновку службового розслідування, затвердженого прокурором Черкаської області 26.09.2018, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури від 16.01.2019 №8дп-19, протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Наказом керівника Черкаської обласної прокуратури № 81 к від 12.03.2021 позивача звільнено з посади заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 15 березня 2021 року. Підставою для прийняття наказу зазначено рішення кадрової комісії № 12 від 09.12.2020 № 6.

Вважаючи, оскаржуване рішення кадрової комісії № 12 від 09.12.2020 № 6 та наказ керівника Черкаської обласної прокуратури № 81 к від 12.03.2021 протиправними позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону № 1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 16 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону № 1697-VII, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до наказу Генерального прокурора "Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора" №358 від 27.12.2019 року юридичну особу "Генеральна прокуратура України" перейменовано в "Офіс Генерального прокурора" без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За положеннями статті 7 Закону № 1697-VII визначено, що систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-IX (надалі - Закон № 113-IX) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із підстав, а саме: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Згідно пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Порядок проходження прокурорами атестації затверджено наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року № 221.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року № 221, атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.

Положеннями пункту 5 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації визначено, що предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку проходження прокурорами атестації у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди. Кадрова комісія формує графік проведення співбесід з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Графік проведення співбесід оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за 5 календарних днів до проведення співбесіди. У графіку зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові прокурора, номер службового посвідчення, інформація про дату, час та місце проведення співбесіди. Прокурор вважається повідомленим про дату, час та місце проведення співбесіди з моменту оприлюднення графіка проведення співбесід на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

За положеннями пунктів 13 та 14 розділу ІV Порядку проходження прокурорами атестації співбесіда прокурора складається з таких етапів: 1) дослідження членами комісії матеріалів атестації; 2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання. Співбесіда проходить у формі засідання комісії.

Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання (пункт 15 розділу ІV Порядку проходження прокурорами атестації).

Відповідно до пунктів 16 - 18 розділу ІV Порядку проходження прокурорами атестації залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Прокурори, які проходять співбесіду, запрошуються комісією на проголошення ухваленого комісією рішення про результати їх атестації. Результати атестації прокурорів за підсумками проведення співбесіди оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачем успішно пройдено два іспити у формі анонімного тестування, після чого його допущено до співбесіди.

Відповідно до п. 9, 10 ч.1 ст. 3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах: прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно положень ч. 4 ст. 19 Закону №1697-VII прокурор зобов`язаний: 1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; 2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом; 3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Вимоги до позаслужбової поведінки прокурора визначені у розділі III Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів. Зокрема, статтею 21 цього Кодексу (недопущення поведінки, що може зашкодити репутації) встановлено, що прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь - яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13.04.2017, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить зокрема: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані; неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин анкети доброчесності прокурора; подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки - використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Згідно зі ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

У відносинах з підпорядкованими працівниками керівники всіх рівнів мають поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності (ч. 1 ст. 30 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів).

В ході проведення співбесіди Дванадцятою кардовою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів Офісу Генерального прокурора з`ясовану обставини, які свідчать про невідповідність прокурора ОСОБА_1 вимогам професійної етики та доброчесності.

Так, постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2018 у справі №711/7259/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік та штрафу у розмірі 10 200 грн.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 25.01.2019 постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2018 у справі №711/7259/18 скасовано та ухвалено нову постанову, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили 25.01.2021, тому обставини, встановлені постановою суду, не потребують доказуванню по даній справі в силу положень ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, вину позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка визначає розміри штрафів, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено у судовому порядку.

При цьому, закриття провадження у справі №711/7259/18 щодо позивача у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення до моменту розгляду справи на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП, не є такою, що спростовує факт встановленої в судовому порядку вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тож посилання позивача на те, що він є особою, яка не притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими.

Суд зазначає, що поведінка позивача, що полягає у відмові від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння та нецензурній лайці щодо працівників поліції суперечить вимогам професійної етики та доброчесності прокурора.

З рішення Дванадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 09.12.2020 №6 вбачається, що під час проведення атестації на етапі співбесіди, позивачем не доведено належними доказами та поясненнями свою відповідність вимогам професійної компетентності, професійної етики і доброчесності, чим не дотримано положень Закону №1697-VII та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Посилання позивача на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення комісією не враховано факт притягнення його у 2019 році до дисциплінарної відповідальності та прийнято нове рішення про повторне притягнення позивача до такої ж відповідальності суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 16.01.2019 №8дп-19 притягнено ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду. Підставою прийняття даного рішення стали дії позивача, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, зокрема керування прокурором транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та/або відмову від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

У рішенні Дванадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 09.12.2020 №6 зазначено, що за наслідками проведеної співбесіди з`ясовано обставини, які свідчать про невідповідність позивача вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Вказаним рішенням позивача не притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а зроблено висновок про неуспішне проходження ним атестації. Отже оскаржуване рішення пов`язане з проходженням публічної служби, а не із застосуванням до позивача такого негативного наслідку вчинення дисциплінарного проступку, як звільнення, що не суперечить вимогам статті 61 Конституції України.

Крім того, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 16.01.2019 №8дп-19 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало однією із підстав для прийняття рішення Дванадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 09.12.2020 №6 "Про неуспішне проходження прокурором атестації".

Суд зазначає, що подавши заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, позивач тим самим підтвердив, що він ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації, погодився на їх застосування та, маючи відповідну фахову освіту і досвід професійної діяльності, розумів правові наслідки не проходження атестації та можливе звільнення з підстав, передбачених Законом №113-IX.

Позивач добровільно погодився на проходження атестації щодо нього та усвідомлював наслідки її не проходження.

Водночас, суд відхиляє доводи відповідача про те, що суд не наділений повноваженнями здійснювати оцінку рішенням кадрових комісій за результатами атестації, зокрема на предмет дотримання прокурором правил професійної етики, доброчесності та рівня його професійної компетентності.

В силу приписів пп. 2 п. 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Пунктом 6 розділу V Порядку № 221 визначено, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації є законодавчо визначеною підставою для звільнення прокурора з посади, тобто спричиняє для особи негативні юридичні наслідки у вигляді її звільнення з публічної служби.

Суд зазначає, що вказана у наказі керівника Черкаської обласної прокуратури від 12.03.2021 №81к підстава звільнення позивача викладена у відповідності до п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ.

Наведені у позовній заяві правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2019 у справі №815/1554/17 не суперечать практиці звільнення прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону №1697-ХІІ в порядку передбаченому пунктом 19 розділу ІІ Закону №133-ІХ. Крім того, висновки викладені у даній постанові не можуть застосовуватись до правовідносин у справі, що розглядається, оскільки вони є відмінними від тих, які встановлено у справі №815/1554/17.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02 серпня 2021 року.

Суддя С.О. Кульчицький