Рішення № 98743111, 22.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/4892/20

Пр. № 2/336/1149/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Павловцеві В.C., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Степанової Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Запорізької міської ради, вказавши, що позивач є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя спадкодавцеві належав на праві власності недобудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 позивач прийняв спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою, однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв?язку з відсутністю відомостей про реєстрацію права власності на недобудований будинок. По суті заявлених вимог позивач просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з недобудованого житлового будинку літ. А, житлової прибудови А1, сараю, вбиральні.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2020 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.09.2020 року позовна заява ОСОБА_1 повернута позивачеві у зв?язку з неусуненням недоліків.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 30.11.2020 року ухвала суду від 24.09.2020 року скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2021 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху.

09.02.2021 року позивачем подано до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2021 року відкрите провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

12.04.2021 року до суду надійшла заява представника відповідача про проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника відповідача із зазначенням того, що Запорізька міська рада заперечень проти позову ОСОБА_1 не має.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2021 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду, вирішено клопотання позивача про витребування доказів.

26.05.2021 року від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - П?ятої запорізької державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідачем у строк, визначений судом, відзив на позов не подавався.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи не заявлялось та судом не вирішувалось.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги на визначених в позові підставах.

Представник позивача на позові наполягала, вказуючи, що в інший спосіб позивач позбавлений можливості реалізувати своє право спадкування майна.

При дослідженні наданих учасниками справи документів судом встановлено наступне.

За договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 21.11.1960 року виконком міської ради депутатів трудящих надав ОСОБА_3 у безстрокове користування земельну ділянку площею 468 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . За умовами договору забудовник зобов?язалась в строк до 21.11.1963 року побудувати житловий одноповерховий кам?яний трикімнатний будинок житловою площею 36,5 кв.м. з кухнею, а також сарай площею 3х4 метри.

За договором від 04.03.1963 року ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив недобудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , місце 1. Ступінь готовності будинку та його технічні характеристики в договорі не зазначені.

Згідно із заповітом від 06.09.1996 року ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 все майно, яке належатиме йому на момент смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть.

28.08.1999 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини до П?ятої Запорізької державної нотаріальної контори.

Постановою державного нотаріуса П?ятої Запорізької державної нотаріальної контори від 20.02.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв?язку з тим, що за спадкодавцем право власності на майно зареєстроване не було, а у договорі купівлі-продажу ОСОБА_2 вказаний як забудовник.

З відповіді ТОВ «ЗМБТІ» від 12.12.2019 року вбачається, що реєстрація права власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась.

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого 25.06.2020 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці площею 751 кв.м. та складається з житлового будинку літ. А загальною площею 130,9 кв.м., житловою площею 78,3 кв.м., побудованого у 1960 році, житлової прибудови літ. А1, побудованої у 1960 році, прибудови а з погребом, побудованої у 1969 році, вбиральні літ. Б, сараю літ. Г, побудованому у 1969 році, водопроводу № 2, паркану № 3, хвіртки № 4.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_2 набув право власності на недобудований об`єкт нерухомості, а отже і цей об`єкт увійшов до спадщини, яку позивач прийняв в установленому законом порядку.

Водночас, з такими доводами позивача суд не погоджується з наступних підстав.

З договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 21.11.1960 року вбачається, що ОСОБА_3 набула право забудовника земельної ділянки загальною площею 468 кв.м., зобов?язавшись побудувати на вказаній ділянці житловий будинок житловою площею 36,5 кв.м. та сарай у строк до 21.11.1963 року.

Продаючи недобудований будинок у 1963 році ОСОБА_2 ОСОБА_3 у будь-якому випадку не могла передати покупцю обсяг прав більший, ніж їй був наданий за договором від 21.11.1961 року, тож ОСОБА_2 за вказаним договором отримав право забудовника визначеної земельної ділянки та право власності на недобудований об`єкт нерухомості.

При цьому в договорі від 04.03.1963 року взагалі не вказано в якому саме вигляді існував недобудований житловий будинок, який придбав ОСОБА_2 , з яких будівель та споруд складалась садиба на момент продажу.

Статтею 105 ЦК Української РСР в редакції від 18.07.1963 року, яка набула чинності та діяла на момент будівництва ОСОБА_2 споруд, які увійшли до складу домоволодіння, а також і на момент відкриття спадщини після його смерті, вказувала, що громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

Таким чином, ОСОБА_2 за життя не набув права власності на ті споруди, з яких складалось домоволодіння станом на день відкриття спадщини, а отже і не міг передати такого права у спадщину.

Крім того, з договору про надання земельної ділянки у безстрокове користування вбачається, що ОСОБА_3 набула, а в подальшому передала, а ОСОБА_2 прийняв за договором від 04.03.1963 року право забудовника земельної ділянки площею 468 кв.м., натомість з технічного паспорту, складеного у 2020 році, вбачається, що у фактичному користуванні володільця домоволодіння перебуває земельна ділянка площею 751 кв.м., тобто користувачами домоволодіння самочинно зайнята земельна ділянки площею 283 кв.м.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що у відповідності до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Запорізька міська рада, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код в ЄДРЮО 04053915.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - П?ята Запорізька державна нотаріальна контора, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 5, код в ЄДРЮО 02884150.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду виготовлений 02 серпня 2021 року