Ухвала суду № 98740903, 27.07.2021, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10281/21

Провадження № 1-кс/758/3610/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021 слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва Скрипник О.Г за участі секретаря судового засідання Сілюкової Ю.В., прокурора Міщенко Е.Е., захисника Кочулова М.А., перекладача Атаєва Е.Е., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Сергійчука Н.І., погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва Міщенком Е.Е., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, Республіки Вірменія, громадянина Республіки Вірменія, вірменина, не одруженого, який має середню освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 04.12.2020 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на основі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік; 27.12.2020 Шевченківським УП ГУНП у м. Києві притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 186 КК України, 18.03.2021 обвинувальний акт скеровано до Шевченківського районного суду м. Києві; підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відомості про які 15.05.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120211050100008516, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Сергійчук Н.І. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва Міщенком Е.Е., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 120211050100008516 від 15.05.2021 року.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим 04.12.2020 вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 рік, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 13.05.2021 року приблизно о 05 год. 40 хв. ОСОБА_1 , з метою незаконного, безоплатного заволодіння чужим майном, а саме бензином марки А-92, та не маючи наміру оплачувати його вартість, приїхав на автомобілі марки «Мercedes-Benz 600» на АЗС ТОВ «Авантаж-7», що розташована по вул.Олени Теліги, 61, в м. Києві. Зупинивши автомобіль біля автозаправної колонки, ОСОБА_1 розпорядився, щоб молодший оператор АЗС ОСОБА_2 розпочав заповнювати повний бак його автомобіля бензином марки А-92. Останній вставив в горловину баку заправочний пістолет та передав замовлення оператору АЗС ОСОБА_3 . В цей момент ОСОБА_1 направився до приміщення будівлі АЗС та повідомив останній, що здійснить оплату за пальне готівкою після повної заправки автомобіля, після чого вийшов на вулицю.

В цей час, ОСОБА_3 увімкнула подачу бензину у бак автомобіля до повного заповнення, загалом заливши 97,62 л. пального по ціні 26,95 грн. за одну літру.

Так, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, не маючи наміру розрахуватись за придбане пальне та шляхом обману працівників АЗС, сів в салон автомобіля та з місця події зник не розрахувавшись при цьому за придбаний бензин. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1

ТОВ «Авантаж-7» заподіяно матеріальних збитків, на загальну суму 2630,86 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у повторному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази: 1) Протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 15.05.2021; 2) Протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 15.05.2021; 3) Протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 28.05.2021; 4) Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_3 , від 28.05.2021; 5) Протокол огляду відеозапису від 28.05.2021; 6) Протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 31.05.2021 7) Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_2 , від 31.05.2021; 8) Повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 16.07.2021.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесене до нетяжкого злочину, та санкція передбачає покарання до 3 років позбавлення волі.

Відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

16.07.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії нетяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 3 років.

При цьому ОСОБА_1 раніше судимий - 04.12.2020 вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 рік, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується органом досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, які перелічені вище.

Згідно з вимогами п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.

У своєму клопотанні слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виклад обставин, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність ризиків.

На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує, зокрема те, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим 04.12.2020 вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 рік, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності. Усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, яке йому загрожує у зв`язку з характером вчинюваного злочину підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).

Все вищевказане свідчить, що будучи неодноразово судимим та відбувши реальний строк покарання, підозрюваний ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та продовжує вести злочинну діяльність.

Більше того, останній не працює, а тому може продовжувати злочинну діяльність з метою заволодіння матеріальними цінностями.

Таким чином, ОСОБА_1 веде антисоціальний спосіб життя, схильний до протиправної поведінки, після звільнення з місця відбування покарання роботу не знайшов та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.

На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Слід зазначити, що офіційна робота у підозрюваного відсутня, не підтверджено і наявність стабільних соціальних зв`язків у місті Києві.

Крім того, ОСОБА_1 не має особистого житла та часто змінює місце проживання.

Враховуючи викладені обставини, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).

Враховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу на наступне.

Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та іншим вищевказаним. З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та інші обставини в сукупності.

Відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених законом.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, визначаючи підозрюваному розмір застави, враховує обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та додані до клопотання матеріали.

Отже, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Сергійчука Н.І., погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва Міщенком Е.Е., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відомості про які 15.05.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120211050100008516 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 27.07.2021 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 25.09.2021 року.

Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 45400,00 грн, у разі внесення якої, ОСОБА_1 може бути звільнено з-під варти.

У випадку внесення визначеної судом суми застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;

не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали на такі реквізити: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26268059, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача -UA128201720355259002001012089, Призначення платежу: застава за ...(ПІБ, дата народження особи за яку вносится застава); згідно ухвали….(назва суду).. від ...(дата ухвали).. по справі №..., внесені ...(ПІБ особи, що вносить заставу);.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Подільського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання своїх обов`язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст складений 28 липня 2021 року.

Слідчий суддя О. Г. Скрипник