Ухвала суду № 98733763, 03.08.2021, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/609/21

Провадження №1-в/190/85/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря - Пронської Т.В.

прокурора - Хваля А.В.

представника ДУ ПВК 122 - Козаченка Д.І.

засудженого - ОСОБА_1

захисника - Ліненка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщення суду м.П`ятихатки справу за клопотанням засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в останнє -20.12.2019 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до 2 років 10 днів позбавлення волі,-

про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України,-

встановив:

До П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

Прокурор Хваль А.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, пославшись на те, що засуджений на шлях виправлення не став, своє виправлення не довів, а тому у задоволенні клопотання просив відмовити.

Представник ПВК 122 допитаний в режимі відеоконференції, клопотання засудженого ОСОБА_1 не підтримав.

Засуджений ОСОБА_1 , допитаний в режимі відеоконференції, клопотання підтримав та просив його задовольнити. Захисник засудженого - адвокат Ліненко О.А. підтримав клопотання свого підзахисного і просив його задовольнити.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши надані адміністрацією установи матеріали особової справи засудженого, вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.

Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.

Як слідує із роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Дослідивши матеріли особової справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 , засуджений вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.12.2019 року за ст.ст.309 ч.2, 71 КК України до 2 років 10 (десяти) днів позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 21.01.2020 року.

Початок строку відбування покарання - 20.12.2019 року, кінець строку відбування покарання - 30.12.2021 року.

Засуджений ОСОБА_1 з 10.02.2018 року перебуває в місцях позбавлення волі. З 10.02.2018 року по 06.10.2018 року утримувався в слідчому ізоляторі м.Запоріжжя, де характеризувався посередньо. Стягнень та заохочень не мав. З 06.10.2018 р.. по 07.02.2020 р., відбував покарання у ДУ «Софіївська виправна колонія №55», де характеризувався незадовільно. Мав 2 стягнення, які погашені у встановленому законом порядку.

З 07.02.2020 р. по 06.03.2020 р., утримувався в ДУ «Вільнянська виправна колонія №11», де характеризувався посередньо. Стягнень та заохочень не мав.

З 06.03.2020 року і по теперішній час засуджений ОСОБА_1 , відбуває покарання у державній установі "П`ятихатська виправна колонія (№122)", де характеризується посередньо. Стягнень не має, має одне заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці у 1-му кварталі 2021 року. Виконує роботи з підтримки належного санітарного стану у приміщеннях медичної частини. До роботи ставиться задовільно, поставлені завдання виконує. Позову за виконавчими листами не має.

Та обставина, що засуджений ОСОБА_1 має одне заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, та два стягнення, які погашені у встановленому законом порядку за плином часу, ще не підтверджують того, що засуджений повністю став на шлях виправлення, оскільки благоустрій установи - не право засудженого, а його обов`язок, та така поведінка засудженого не може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, адже лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженого ОСОБА_1 , зазнає майже позитивних змін.

Згідно характеристики від 20.05.2021 року ОСОБА_1 , характеризується посередньо, намагається дотримуватись норм, які визначають порядок, умови відбування та розпорядок дня установи; лише один рази заохочувався з метою стимулювання правослухняної поведінки, виконує роботи з підтримки належного санітарного стану у приміщеннях медичної частини. До роботи ставиться задовільно, поставлені завдання виконує. 06.05.2021 року рішенням ДУ «П`ятихатська ВК №122» засудженому ОСОБА_1 , відмовлено у поданні матеріалів щодо умовно-дострокового звільнення на підставі ст.81 КК України, як такому що не став на шлях виправлення.

Також судом враховується те, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і в період умовно-дострокового звільнення його від подальшого відбування покарання, що до засудженого було застосовано УДЗ, але він продовжував вчиняти злочини. Викладене свідчить про те, що засуджений усвідомлено не бажає ставати на шлях виправлення і умовно-дострокове звільнення його від подальшого відбування покарання буде суперечити меті покарання.

Суд, оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, вважає, що процес виправлення ОСОБА_1 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.

Таким чином, суд вважає неможливим застосування до засудженого ОСОБА_1 , умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, так як останній не довів свого виправлення.

Твердження засудженого стосовно того, що він довів своє виправлення і готовий до правослухняної поведінки без відбування покарання, є голослівними. Умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України суд ,-

ухвалив:

Відмовити в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі семи днів з дня її проголошення.

Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Кудрявцева