Рішення № 98728897, 02.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 серпня 2021 р. Справа № 120/4973/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирінви, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 15.08.2005 по 16.09.2014 проходив службу органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення - Державна пенітенціарна служба України), з 13.07.2018 прийнятий на службу в органи Національної поліції України, де на даний час проходить службу на посаді поліцейського роти №2 батальону УПП у Вінницькій області. Позивач вказує, що вислугу з 15.08.2005 по 16.09.2014 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення - Державна пенітенціарна служба України), йому не зараховано до стажу служби в поліції. У зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування до вислуги років в поліції службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення - Державна пенітенціарна служба України). Однак, листом відповідач повідомив, що підстави для зарахування такого стажу дo стажу служби в поліції немає, оскільки до переліку не включено службу в Державній пенітенціарній службі України. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його соціальні права передбачені законами України та Конституцією України, оскільки служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Ухвалою суду від 24.05.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що з 02.07.2015 на території України функції з охорони правопорядку покладаються на Національну поліцію України, що за своїм статусом є новоствореним правоохоронним органом державної влади та не є правонаступником органів внутрішніх справ. До органів поліції не передані функції органів внутрішніх справ, a поліція виконує нові функції згідно Закону України «Про Національну поліцію». Представник відповідача вказує, що до переліку не включено службу в Державній пенітенціарній службі України, а тому підстави для зарахування такого періоду служби до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відсутні. Крім того, представник відповідача вказує, що питання щодо проходження служби поліцейськими, у тому числі перерахунки строку служби поліцейськими регулюється приписами статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

22.06.2021 позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача безпідставними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

06.07.2021 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, зміст яких за своєю суттю дублює відзив на позовну заяву.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Позивач з 15.08.2005 по 16.09.2014 проходив службу органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення - Державна пенітенціарна служба України), з 13.07.2018 прийнятий на службу в органи Національної поліції України, де на даний час проходить службу на посаді поліцейського роти №2 батальйону УПП у Вінницькій області .

Дані обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача (а.с. 13-14), копією послужного списку Національної поліції України (Спеціальний жетон №0167865) (а.с. 15-26), а також копією витягу з наказу Вінницької УВП УДДПВП у Вінницькій області (№1) від 15.08.2005 за №81 о/с, від 11.04.2011 за №19о/с, наказу Управління Державної пенітенціарної служби України від 19.07.2012 за №66о/с (а.с. 6-9).

Також, в матеріалах справи міститься адресовано відповідачу рапорт (його копія) позивача про зарахування до вислуги років в поліції службу в підрозділах Державна пенітенціарна служба України для встановлення надбавки за вислугу років (а.с. 27).

Однак, як вбачається з листа Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 26.04.2021 за № 9147/41/4/02-2021, позивачу відмовлено в зарахуванні періоду його служби з 15.08.2005 по 16.09.2014 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення - Державна пенітенціарна служба України) до вислуги років в поліції. Підставою зазначено те, що до переліку статті 78 Закону України «Про національну поліцію» не включено службу в Державній пенітенціарній службі України.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV визначено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Як видно з частини п`ятої статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV (в редакції Закону № 1774-VIII 06.12.2016) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, у попередніх редакціях даного Закону визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист, визначений Законом України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що фактично законодавцем закріплено поширення усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейських на працівників кримінально-виконавчої служби.

Таким чином, на позивача, під час проходження ним служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції. Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що в правовому аспекті служба в органах внутрішніх справ (в подальшому - в поліції) аналогічна службі персоналу органів і установ виконання покарань. За таких обставин, суд вважає, що служба позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону України «Про національну поліцію».

Таким чином, період служби позивача 15.08.2005 по 16.09.2014 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення Державній пенітенціарній службі України) підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції.

Крім того, додатково суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Приписами частин першої-другої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною відмови у зарахуванні позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 15.08.2005 по 16.09.2014 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення Державній пенітенціарній службі України) та зобов`язання Департамент патрульної поліції зарахувати до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 15.08.2005 по 16.09.2014 у Державній кримінально-виконавчій службі (на момент звільнення Державній пенітенціарній службі України).

Щодо позовної вимоги - провести перерахунок і виплату грошового забезпечення з врахуванням до стажу роботи у поліції періодів служби в Державній пенітенціарній службі України з 15.08.2005 по 16.09.2014, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.

Такий Порядок затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799).

Пунктами 6 та 7 Розділу І «Загалі положення» Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799), встановлено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Грошове забезпечення курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання виплачується за місцем проходження служби (навчання) виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Приймаючи до уваги те, що станом на день розгляду справи відсутнє рішення відповідача про зарахування до стажу служби в поліції позивача наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 15.08.2005 по 16.09.2014 у Державній пенітенціарній службі України, то дана позовна вимога є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.

ідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовних заявах мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 908,00 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 605,33 грн. (2/3 задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції шодо неврахування до стажу служби ОСОБА_1 у поліції періодів служби у Державній пенітенціарній службі України з 15.08.2005 по 16.09.2014.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 15.08.2005 по 16.09.2014 у Державній пенітенціарній службі України (Державній кримінально-виконавчій службі).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департамент патрульної поліції сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 605,33 грн. (шістсот п`ять гривень 33 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646)

Повний текст рішення суду складено 02.08.2021

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна