Ухвала суду № 98721997, 30.07.2021, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1035/16-ц

Провадження № 2-п/499/5/21

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

30 липня 2021 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю помічника судді Березовської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Іванівського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа №499/1035/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням Іванівським районним судом Одеської області від 14.03.2017 року Іванівським районним судом Одеської області було ухвалено рішення, яким позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Рішення набрало чинності 10.04.2017 року.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року замінено стягувана ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження вул. Кудрявський Узвіз 5-Б, м. Київ 04053) у справі №499/1035/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

29.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Іванівського районного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області від 14.03.2017 року по справі №499/1035/16-ц.

В обґрунтування наданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що про існування такого рішення їй стало відомо 11.06.2021 року, коли вона звернулася за правовою допомогою до АО «Захист» за допомогою сайту ЄДРСР, тому вважає що строк подачі заяви про перегляд заочного рішення не пропущений та спливає 01.07.2021 року. При цьому при розгляді зазначеної справи було порушено ч.1 ст.43 ЦПК України, стосовно прав відповідача, жодних листів, судових повісток, копій позовної заяви з доданими матеріалами вона від суду не отримувала, та не знала про сам факт наявності справи та судових засідань. Також в заяві ОСОБА_1 зазначила підстави, які на її думку є підставою для скасування заочного рішення суду з мотивів порушення норм матеріального права.

У зв`язку з вищенаведеним, заявник просила суд скасувати заочне рішення суду від 14.03.2017 року по справі №499/1035/16-ц та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник заявника на задоволені заяви наполягав, з підстав наведеній у ній. Заявник у судове засідання не з`явилася.

Представник ТОВ «Вердикт капітал» у судове засідання не з`явився, про надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення заяви заперечував. Надав до суду також відзив на заяву, відповідно до якого просив у задоволені заяви відмовити, оскільки заявником пропущено строк для звернення до суду з вказаною заявою.

Ст. 228 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення заочного рішення) визначала, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення заочного рішення), заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з пп. 9 п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Статтею 284 діючого ЦПК України визначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Частина 1 ст. 288 ЦПК України встановлює, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, статті 284, 288 ЦПК України (в новій редакції) підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин, оскільки не встановлюють нових обов`язків, не скасовують та не звужують права, належні учасникам справи щодо строків, порядку оскарження та підстав скасування заочного рішення та не обмежують їх використання порівняно зі статтями 228, 232 ЦПК України (в старій редакції).

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення було ухвалено 14.03.2017 року, про час та місце розгляду справи 14.03.2017 року ОСОБА_1 у відповідності до ч.4 ст.76 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи) була повідомлена належним чином, а саме відмовилася від одержання судової повістки, що підтверджується конвертом та рекомендованим поштовим повідомлення, копія заочного рішення ОСОБА_1 направлялася 20.03.2017 року на адресу за місцем реєстрації відповідача, яке ОСОБА_1 отримала 29.03.2017 року особисто.

Згідно матеріалів справи, судові повістки та всі процесуальні документи направлялися відповідачу за місцем реєстрації відповідно до адресної довідки, що відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.74 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи). Окрім цього, при звернені до суду з заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 вказала таку ж адресу.

Таким чином, суд приходить до висновку про належне сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, рішення суду було направлене за адресою реєстрації відповідачу у відповідності до ч.3 ст.222 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи).

Так, посилання заявника на ту обставину, що про розгляд даної справи їй не було відомо, спростовується матеріалами цивільної справи №499/1035/16-ц, а саме відповідно до рекомендованого поштового повідомлення (а.с.63 Т.1) ОСОБА_1 особисто отримала копію позову з додатками, ухвалу про відкриття провадження та судову повістку.

З заявою про перегляд заочного рішення суду ОСОБА_1 звернулася до суду 29.06.2021 року, тобто після спливу встановленого ч.2 та ч.3 ст. 284 ЦПК України строку на подання такої заяви з пропуском строку більш як на 4 роки, при цьому заяв про поновлення строку заявником та його представником не заявлялося.

За змістом ст. ст. 120 123 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема, у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Суд приходить до висновку, що заявник та її представник не надали суду належних та допустимих доказів того, що існували особливі та непереборні обставини, які об`єктивно завадили заявнику цікавитися розглядом справи, де вона є стороною, отримувати судові документи за місцем реєстрації, з`явитися у судове засідання 14.03.2017 року та у встановлений законом строк звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Отже, строк для подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем пропущено, заяв про поновлення строку не заявлено.

Більш того, пропуск зазначеного строку без наведення поважних причин, після спливу більш як чотирьох років після набрання заочним рішенням законної сили, буде порушенням принципу правової визначеності та права на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 було пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, а клопотань про поновлення пропущеного строку з поважних причин не заявлено, суд вважає за необхідне, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області від 14.03.2017 року по цивільній справі №499/1035/16-ц залишити без розгляду.

Керуючись ч. 1 та ч. 5 ст. 81, ст.ст. 126, 284 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сини з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч.1 ст.353 ЦПК України ухвала про залишення заяви без розгляду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі постановлення ухвали суду без участі сторін, ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти дні з дня її отримання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 03.08.2021 року.

СуддяІ. В. Погорєлов