Рішення № 98719648, 28.07.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5521/19

2/296/635/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участі секретаря Алексєнко В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ПАТ СК «Галицька» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПАТ СК «Галицька» про відшкодування моральної шкоди завданої загибеллю її доньки ОСОБА_5 внаслідок Дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обґрунтовано тим, що 22 серпня 2016 року близько 19 години 40 хв., керуючи технічно справним автомобілем - ЗАЗ Sens TF698к, державний номерний знак НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_2 , рухаючись по вул. Київське шосе в м.Житомирі на нерегульованому пішохідному переході, здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перетинали проїздну частину.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху, а саме п.п. 2.3, 12.3, 12.4, 18.1, 18.4 сталася Дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) в результаті якої загинула 16-річна донька позивача - ОСОБА_5 .

Зазначає, що внаслідок трагічної подій зазнала душевних страждань у зв`язку зі смертю доньки, що втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню, позивачка позбавлена можливості спілкування та моральної підтримки доньки у подальшому своєму житті та в старості, зазнала вимушених змін та незручностей у життєвому ритмі, порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я та психологічного стану, втрати часу для захисту своїх прав, вказує, що відновити попередній стан життя неможливо, а тому із засад розумності та справедливості вважає обґрунтованим заявлений до стягнення розмір моральної шкоди у сумі 17 400 грн з відповідача ПАТ СК «Галицька» та 1 000 000 грн з відповідача ОСОБА_2 .

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, вказав про обґрунтованість позову та відповідність усталеній судовій практиці в подібних спорах.

Відповідач ОСОБА_7 заперечуючи проти позову вказав, що обов`язок відшкодування має бути покладено на страхову компанію.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечуючи проти позову вказала, що враховуючи набрання вироком законної сили позивач зобов`язана звернутись до страхової компанії з питанням відшкодування шкоди в межах ліміту.

Представник відповідача ПАТ СК «Галицька» в судове засідання не з`явився, у відповідності до вимог ЦПК України належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи заяв про відкладення розгляду до суду не направляв.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, сторони скористались своїм правом на подачу відзиву, суд вважає за можливе проводити розгляд на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, судом встановлене наступне.

Вироком Корольовського районного суду м. Житомира №296/2441/17 від 14 березня 2019 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, за ч.2 ст. 286 КК України в наслідок якого загинула ОСОБА_5 , та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 (два) роки.

Також частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 та стягнуто 500 000,00 грн моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 29.05.2019 року вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2019 року щодо ОСОБА_2 скасовано в частині вирішення цивільного позову та призначено новий розгляд в цій частині в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матір`ю є ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_4 »

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до інформаційного витягу МТСБУ транспортний засіб НОМЕР_1 станом на 22.08.2016 року мав діючий страховий поліс АЕ 8215102 виданий страховиком ПрАТ СК «Галицька».

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно до частин 1, 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В той же час моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За змістом статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим у Законі прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19), від висновків якої вважала за необхідне відступити колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначено, що у системному зв`язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду в її постанові від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено наступне:

у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи(ст.22)

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

Цивільна правова відповідальність відповідача застрахована у ПАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Галицька», відповідно до даних МТСБУ.

Законом України «Про державний бюджет на 2016 рік» визначено, що мінімальна заробітна плата станом на 27 серпня 2016 року складала 1450,00 грн.

Суд визнає доведеним факт спричинення ОСОБА_4 неправомірним діями ОСОБА_2 моральної шкоди та приходить до висновку з врахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого діяння, ступінь вини, глибину душевних страждань потерпілої, пов`язаних із цим, а також керуючись принципами справедливості й розумності, задовольняє названі вимоги частково в розмірі 650 000,00 грн., стягнення з відповідача ОСОБА_2 та 17 400 грн з відповідача ПАТ СК «Галицька», вказаний розмір відшкодування завданої моральної шкоди суд вважає справедливим, співмірним та таким що відповідає наслідкам.

Також з відповідачів згідно ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в дохід держави по 1921,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ПАТ СК «Галицька» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька» на користь ОСОБА_4 17400,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 650000 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька» на користь держави судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1921,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач : Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Галицька». Юридична адреса: 76018. М. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22.

Головуючий суддя Ю. І. Драч