Рішення № 98718624, 22.07.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8902/21

провадження № 2/753/6402/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

21.05.2021 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 12.05.2018 о 14 год. 20 хв., трапилась ДТП, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ROVER» д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві допустив зіткнення з транспортним засобом «HONDA» д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок даної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.07.2018, у справі № 756/7040/18 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

На час даної дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність власника транспортного засобу «Honda» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована за договором-полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1897998 від 07.02.2018.

Згідно зі звітом № 1350 від 04.06.2018, про розмір матеріального збитку складеного ФОП ОСОБА_2 , оцінювачем ОСОБА_3 , вартість завданого матеріального збитку власнику автомобіля марки «Honda Civic», державний номерний знак НОМЕР_2 складає 41199,05 гривень.

Відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час скоєння ДТП.

07.09.2018 МТСБУ перерахувало потерпілому ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 41199,05 грн. та сплатило за послуги з визначення матеріального збитку ФОП ОСОБА_2 в сумі 820,00 грн.

Враховуючи, що з моменту виплати страхового відшкодування, позивач отримав право вимоги до відповідача, яким було завдано збитки, МТСБУ просить суд стягнути з ОСОБА_1 витрати в порядку регресу в загальному розмірі 42019,05 грн.

За адресою місця проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які згідно з трекінгом відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» вручені останньому 25.06.2021.

Отже з огляду на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.05.2018 близько 14 год. 20 хв. ОСОБА_1 , рухаючись заднім ходом по вул. М. Малиновського, 5 в м. Києві, керуючи автомобілем «Rover 75», д.н.з. НОМЕР_1 , не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Honda», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічного пошкодження обох транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.9 Правил Дорожнього руху України..

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.07.2018, у справі № 756/7040/18 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

На час даної дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність власника транспортного засобу «Honda» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована за договором-полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1897998 від 07.02.2018.

Відповідач на час скоєння ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно до п. 41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі звітом № 1350 від 04.06.2018, про розмір матеріального збитку, складеного ФОП ОСОБА_2 , оцінювачем ОСОБА_3 , вартість завданого матеріального збитку власнику автомобіля марки «Honda Civic», державний номерний знак НОМЕР_2 складає 41199,05 гривень.

07.09.2018 МТСБУ перерахувало потерпілому ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 41199,05 грн.

До того ж, позивачем було сплачено за послуги з визначення матеріального збитку ФОП ОСОБА_2 в сумі 820,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 15.08.2018 № 992437.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч.1 ст.1191 ЦК України.

Відповідно до п.п. 38.2.1. п.38.2. ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надано докази понесених витрат зі сплати страхового відшкодування у сумі 41199,05 грн та оплату послуг аварійного комісара в сумі 820,00 грн., що разом складає 42019,05 грн, суд вважає вимоги позову обґрунтованими та доведеними, а тому задовольняє позов в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280, 285, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) витрати в порядку регресу в розмірі 42019,05 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю.С. Мицик