Ухвала суду № 98707215, 30.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 липня 2021 року № 320/10237/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення LXIII сесії VII скликання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №13/13 від 06.08.2020 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ", яким було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 1.8 державної власності, орієнтовною площею 0,128372 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в Тарасівській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області;

- зобов`язати Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 1.8 державної власності, орієнтовною площею 0,128372 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в Тарасівській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області з урахуванням висновків суду, та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення LXIII сесії VII скликання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №13/13 від 06.08.2020 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ".

Зобов`язано Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,128372 га, згідно поданого ним клопотання від 25.05.2020.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 замінено боржника у виконавчих листах Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 320/10237/20 - Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області, на правонаступника - Боярську міську раду.

13.07.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, у якій ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Боярську міську раду подати звіт про виконання судового рішення.

23.07.2021 на електронну адрес суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю, аналогічна за змістом із заявою, поданою до суду 13.07.2021.

Вказані заяви були передані для розгляду судді Дудіну С.О. 26.07.2021.

Розглянувши вказані заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа № 823/1265/16; адміністративне провадження №К/9901/16261/18).

У пункті 86 постанови від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що закріплені у статті 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі "Ліпісвіцька проти України" (заява N 11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24- 27 рішення від 13 червня 2006 року у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), N 2132/02).

У пункті 25 рішення від 22 лютого 2005 року у справі "Шаренок проти України" (заява N 35087/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (див. п. 34 рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 589498/0).

Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 та від 23 грудня 2020 року у справі №704/1167/19.

Обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, позивач зазначив, що Боярська міська рада не виконала рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №320/10237/20.

Так, позивач зазначив, що 30.04.2021 старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Пацуріною О.В. у виконавчому проваджені №65201527 з примусового виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №320/10237/20 прийнято постанову про накладення на Боярську міську раду штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.

09.07.2021 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власюком Л.П. прийнято постанову про накладення на Боярську міську раду штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №320/10237/20.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404, в редакції, яка була чинна на момент прийняття спірної постанови) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями статті 63 Закону №1404 визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що 30.04.2021 старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Пацуріною О.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №65201527 з виконання виконавчого листа №320/10237/20, виданого 03.03.2021 про зобов`язання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,128372 га, згідно поданого ним клопотання від 25.05.2020.

Боржником за вказаним провадженням є Боярська міська рада.

11.06.2021 старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Пацуріною О.В. у виконавчому проваджені №65201527 прийнято постанову про накладення штрафу на Боярську міську раду у розмірі 5100,00 грн., у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду.

09.07.2021 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власюком Л.П. прийнято постанову про накладення штрафу на Боярську міську раду штрафу у розмірі 10200,00 грн., у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду.

Суд зауважує, що вказані обставини свідчать про те, що на теперішній час триває та не є завершеним виконавче провадження з примусового виконання рішення суду, в межах якого і має бути здійснено відновлення порушених прав позивача.

У матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем було надісилане до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у вигляді невиконання судового рішення та після цього винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, як це передбачено нормами Закону України "Про виконавче провадження".

Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що на теперішній час не завершена процедура виконання судового рішення органами державної виконавчої служби, що свідчить про передчасність звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, позаяк відсутні об`єктивно підтверджені належними і допустимими доказами підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 382 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.